ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.04.2025 м. КиївСправа № 910/825/25
За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС";
до: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА";
про: стягнення 8.792,67 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" про стягнення 8.792,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 8.792,67 грн., з яких: 7.202,01 грн. - сума страхового відшкодування, 948,71 грн. - пеня, 108,65 грн. - 3 % річних та 533,30 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/825/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності надання позивачем достатніх доказів понесених фактичних витрат.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про надання відповідачу належних доказів понесених фактичних витрат.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як страховиком та гр. ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 21.02.2024 № AZEP-219533382 (далі - Договір добровільного страхування).
Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "KIA CARNIVAL", із державним знаком НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).
27.03.2024 у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "VOLKSWAGEN CC", із державним знаком НОМЕР_2 , яким керував гр. ОСОБА_2 .
Оскільки вказані автомобілі були забезпечені чинними полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водії дійшли згоди про обставини ДТП, висновку про винність гр. ОСОБА_2 у вчиненні зіткнення, не виявили один в одного ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вирішили не викликати працівників ДАІ та спільно склали повідомлення про ДТП - європротокол.
Пунктом 33.2 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ складає 12.908,81 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, страхового акту від 01.04.2024 № 07995/51/924, ремонтної калькуляції від 28.03.2024 № 07022_51, здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 12.908,81 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.04.2024 № 18883, копія якої наявна в матеріалах справи.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована відповідачем, що підтверджується полісом ЕР 213876194 (далі - Договір обов'язкового страхування).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.04.2024 № 01949/9224 на виплату страхового відшкодування в сумі 12.908,81 грн.
Проте, сплата страхового відшкодування здійснена відповідачем частково в сумі 5.706,80 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача частини страхового відшкодування в сумі 7.202,01 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 948,71 грн., 3 % річних в сумі 108,65 грн. та інфляційних втрат в сумі 533,30 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідачем до господарського суду поданий відзив, з якого, зокрема, вбачається, що останнім здійснено сплату заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.02.2025 № 00135925 на суму 7.202,01 грн.
Приймаючи до уваги сплату відповідачем заявленої до стягнення суми страхового відшкодування суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7.202,01 грн. - підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Приписами статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Як встановлено вище, позивач, звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування від 17.04.2024 № 01949/9224. Вказана заява отримана відповідачем 29.04.2024 за вхідним номером 1780-31, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції та відміткою на копії такої заяви, яка наявна в додатках до відзиву на позов.
Відтак граничний строк виконання зобов'язання відповідача для здійснення грошової виплати є 28.07.2024 (29.04.2024 + 90 днів), а першим днем прострочення є 29.07.2024.
Приписами п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним в частині початку прострочення грошового зобов'язання та приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 894,63 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи початок прострочення грошового зобов'язання та приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)
7.202,0129.07.2024 - 12.12.202413713 %702,84
7.202,0113.12.2024 - 17.01.20253613,5 %191,79
Загальна сума пені 894,63
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд визнав його арифметично невірним в частині початку прострочення грошового зобов'язання.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 102,41 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи початок прострочення грошового зобов'язання, а саме:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення (грн.)
7.202,0129.07.2024 - 17.01.20251733 %102,41
Загальна сума 3 % річних 102,41
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 533,30 грн. підлягає задоволенню повністю.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки: пунктом 9 додатків до заяви від 17.04.2024 № 01949/9224 на виплату страхового відшкодування зазначена копія платіжного доручення, як доказ понесених фактичних витрат позивача; лист-відповідь відповідача від 19.05.2024 № 0436934 на заяву позивача від 17.04.2024 № 01949/9224 не містить тверджень відповідача про подання позивачем недостатніх доказів понесених фактичних витрат; також матеріали справи не містять окремого листа відповідача про подання позивачем недостатніх доказів понесених фактичних витрат.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 7.202,01 грн. - закрити.
2. Решту вимог задовольнити частково.
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код: 20782312) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03117, м. Київ, просп. Берестейський, 65, ідентифікаційний код: 30115243) пеню в сумі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 102 (сто дві) грн. 41 коп., інфляційні втрати в сумі 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
4. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац