вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.04.2025м. ДніпроСправа № 904/162/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарост» від 19.03.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарост» м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метстальцентр» м. Дніпро
про стягнення попередньої оплати в розмірі 1135996грн91коп
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мельничук Б.В. - ордер серія АЕ №1370027
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегарост» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метстальцентр» з позовом про стягнення попередньої оплати в розмірі 1135996грн91коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки оплаченого товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 суд задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з ТОВ «Метстальцентр» на користь ТОВ «Мегарост» суму попередньої оплати в розмірі 1135996грн91коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 13631грн96коп.
На адресу суду 19.03.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача від 19.03.205 про ухвалення додаткового рішення.
Позивач вказав, що у позові заявляв, що судові витрати, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 13631грн96коп та витрат на правову допомогу в розмірі 15000грн. Розрахунок витрат на правничу допомогу не надавався в рамках розгляду справи №904/162/25, оскільки акт наданих послуг складався вже після ухвалення рішення суду. Відповідно судом не було вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач пояснив, що на підтвердження правомірності та обґрунтованості своїх вимог надає докази витрат на правничу допомогу - договір про надання правової допомоги від 07.06.2024 №0706-1 між Адвокатським бюро «Бейгул та партнери» та ТОВ «Мегарост»; додаткову угоду від 30.12.2024 №3 до договору про надання правової допомоги від 07.06.2024 №0706-1; акт надання послуг №1-1803 від 18.03.2025.
Позивач повідомив, що в акті надання послуг №1-1803 від 18.03.2025 зазначений детальний перелік наданих послуг:
- аналіз документів, сформованих за результатом домовленостей сторонами щодо поставки продукції - 1000грн;
- консультування клієнта з приводу процедури та правових підстав для примусового стягнення заборгованості ТОВ «Метстальцентр» про стягнення суми попередньої оплати - 1000грн;
- підготовка та систематизація документів (доказів) для подання їх до суду в електронному вигляді - 1000грн;
- складання, подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви до ТОВ «Метстальцентр» про стягнення суми попередньої оплати та правове супроводження судової справи в суді першої інстанції - 12000грн.
Також позивач просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №904/162/25 без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ «Мегарост» від 19.03.2025, призначив судове засідання з розгляду заяви на 31.03.2025, запропонував відповідачу надати до суду відзив на відповідну заяву.
Згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 24.03.2025 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача, представників позивача та відповідача 24.03.2025 о 10:41год.
На адресу суду 28.03.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання відповідача із запереченнями щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу.
На думку відповідача, співмірним зі складністю справи та витраченим часом адвоката, буде покладення на відповідача витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 1500грн, оскільки:
- послуга «аналіз документів, сформованих за результатом домовленостей сторін щодо поставки продукції» не має відношення до справи №904/162/25 (з назви послуги не зрозуміло- хто є сторонами, про які результати домовленостей йде мова, яка поставка продукції; ця послуга є надуманою; відсутній детальний опис дій адвоката (не визначений обсяг виконаної роботи, витрачений час); послуга не може бути віднесена до судових витрат в рамках справи №904/162/25)
- послуга «консультування клієнта з приводу процедури та правових підстав для примусового стягнення заборгованості ТОВ «Метстальцентр» про стягнення суми попередньої оплати» не має відношення до справи №904/162/25 (примусове стягнення заборгованості належить до стадії примусового виконання рішення суду; відсутній детальний опис дій адвоката (не визначений обсяг виконаної роботи, витрачений час); послуга не може бути віднесена до судових витрат в рамках справи №904/162/25);
- послуга «підготовка та систематизація документів (доказів) для подання їх до суду в електронному вигляді» не має відношення до справи №904/162/25 (відсутній детальний опис дій адвоката (не визначені - обсяг виконаної роботи, витрачений час, перелік документів, опис і деталізація та розкриття поняття «систематизації»; послуга не може бути віднесена до судових витрат в рамках справи №904/162/25);
- послуга «складання, подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви до ТОВ «Метстальцентр» про стягнення суми попередньої оплати та правове супроводження судової справи в суді першої інстанції» не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, не встановлює їх дійсність та необхідність, не містить критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (позовна заява фактично викладена на 3 аркушах, на її написання не витрачено значного проміжку часу; позовна заява за своєю правовою природою є не складною, є типовою в такого роду правовідносинах, не потребує особливих навичок в галузі права і не потребує ретельного вивчення судової практики чи законодавчих особливостей).
Призначене на 31.03.2025 об 11:00год судове засідання з розгляду заяви не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Дніпропетровської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 суд призначив судове засідання для розгляду заяви на 09.04.2025.
Згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 01.04.2025 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача, представників позивача та відповідача 02.04.2025 о 00:39год.
У судовому засіданні від 09.04.2025 представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у клопотанні.
Розглянувши заяву позивача від 19.03.205 про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:
- кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями статті 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №908/574/20);
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарост» була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв'язку із розглядом справи Господарським судом Дніпропетровської області (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/162/25 до ухвалення судом рішення позивач або його представник не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в Господарському суді Дніпропетровської області. Також позивач або його представник не заявляли до закінчення судових дебатів про намір надати докази розміру судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Позивач не подавав заяву щодо витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір позивача отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат.
На момент прийняття рішення у суду були відсутні докази на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у Господарському суді Дніпропетровської області і сторона не заявила до судових дебатів про намір надати відповідні докази після ухвалення рішення.
Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/216/23.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарост» про прийняття додаткового рішення у справі №904/162/25.
Згідно з частиною 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена.
Керуючись статтями 13, 42, 86, 91, 129, 232 - 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарост» про прийняття додаткового рішення у справі №904/162/25.
Ухвала набирає законної сили 09.04.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повна ухвала складена 09.04.2025
Суддя Р.Г. Новікова