Рішення від 08.04.2025 по справі 904/391/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025м. ДніпроСправа № 904/391/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір

за позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця Спориша Олександра Володимировича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 14 631,58 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 12 234,54 грн., що складають суму заборгованості з відшкодування земельного податку, 1 870,08 грн. - інфляції грошових коштів, 526,96 грн. - річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 13/22 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста від 01.10.2019 щодо своєчасного та повного відшкодування земельного податку.

До суду від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що у нього відсутні договірні відносини з заявником, приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку, на який відсутній кадастровий номер та над орендованим приміщенням знаходяться інші квартири, які також користуються землею, крім того відповідач є пенсіонером, а тому вважає, що має пільгу зі сплати земельного податку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 відкрито провадження у справі № 904/391/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного відшкодування земельного податку.

Так, 01.10.2019 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Споришем Олександром Володимировичом (орендар) укладено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 13/22, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), нежитлове приміщення, вбудоване у І поверх нежилового будинку загальною площею 44,9 кв.м, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 66, для використання під розміщення майстерні з ремонту телерадіоапаратури, балансоутримувачем якого є Управління комунальної власності міста. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється.

Згідно з п. 2.1 договір оренди вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-тиденний термін з КП "Парковка та реклама" (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю в 5-тиденний термін. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама" (п. 2.4 договору).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 5% від незалежної вартості об'єкта оренди. Орендна плата становить 320,21 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - серпень 2019 року. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2019 року визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після сплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.

Орендар самостійно відшкодовує податок на землю, на якій розташований об'єкт оренди її балансоутримувачу, відповідно до розміру займаної земельної ділянки. Розрахунок плати за землю здійснюється балансоутримувачем об'єкта оренди і є додатком до договору про відшкодування земельного податку. Якщо протягом трьох місяців з моменту укладання договору оренди Орендар не уклав договір про відшкодування земельного податку, або у період дії договору не відшкодовує земельний податок, Орендодавець має підстави для розірвання договору оренди.

Оплаті підлягає весь період строкового користування орендарем об'єктом оренди від дня вступу у стокове користування до фактичного повернення об'єкта оренди орендодавцю по акту.

Орендар вносить орендну плату за користування об'єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності (п.п. 4.1, 4.5, 4.6 договору).

У відповідності з п. 4.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла у повному обсязі, КП "Парковка та реклама" (п. 4.8 договору).

Згідно з розділом 6 договору орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, визначену цим договором; у разі припинення або розірвання договору у 5-ти денний термін повернути за актом приймання-передавання об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; у місячний термін з дати укладання договору оренди укласти договір з балансоутримувачем про відшкодування земельного податку.

Цей договір діє з 01.10.2019 по 01.10.2020 включно (п. 10.1).

Пунктом 10.4 договору встановлено, що він припиняється у разі: закінчення терміну дії, приватизації об'єкта орендарем, банкрутства орендаря, знищення об'єкта оренди. Достроково цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а також за вимогою однієї з них за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та інших підстав, передбачених законодавством України.

У разі, якщо орендодавець не попередить орендаря протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовжений на той же термін і на тих же умовах (п. 10.5 договору).

Виконуючи умови договору, КП "Парковка та реклама" передала Фізичній особі - підприємцю Споришу Олександру Володимировичу в оренду нежитлове приміщення, вбудоване у І поверх нежилового будинку, загальною площею 44,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 66, для використання під розміщення майстерні з ремонту телерадіоапаратури, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2019.

Згідно наказу управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради від 02.10.2019 № 178-ум "Про затвердження статуту Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради змінена назва Комунального підприємства "Парковка та реклама" на Комунальне підприємство "Парковка та реклама" Криворізької міської ради

17.12.2021 Наказом УКВМ № 260-ум "Про наданання згоди на передачу основних засобів від управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради на балансовий облік Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради" нежитлове приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 66 передане на баланс Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 24.12.2021 та довідкою про балансову належність вих № 0105-2 від 01.05.2024.

21.07.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 2107-6 з проханням підписати договір про відшкодування земельного податку та у добровільному порядку сплатити заборгованість з відшкодування земельного податку.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість з відшкодування земельного податку у розмірі 12 234,54 грн. не погасив, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Керуючись статтею 287.8 Податкового кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, сплачувати до бюджету плату за землю повинні суб'єкти плати за землю (платники) - власники земельних ділянок та землекористувачі.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є, у тому числі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (в редакції чинній на момент укладання договору оренди), до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. Ця норма кореспондується з пунктами 4, 5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630. Відповідно, плата за землю має бути сплачена як відшкодування таких витрат балансоутримувача.

Розрахунок плати за землю здійснюється балансоутримувачем об'єкта оренди і є додатком до договору про відшкодування земельного податку.

Як вказує позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, після передання на баланс комунального підприємства спірного нежитлового приміщення, КП "Парковка та реклама" КМР підготувало та надіслало на адресу відповідача договір про відшкодування земельного податку № 329-ВЗП від 24.12.2021 з розрахунками суми відшкодування земельного податку за 2021-2023, який останнім, в порушення розділу 6 договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 13/22 від 01.10.2019, підписано не було.

Матеріали справи також містять копії виставлених позивачем рахунків про відшкодування земельного податку за грудень 2021, 2022, 2023 та 2024 на загальну суму 12 249,38 грн., які на адресу відповідача надсилались, у т.ч. разом із позовною заявою, та які останнім сплачені частково у сумі 14,84 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 300715372 від 20.01.2022 з призначенням платежу "відшкодування земельного податку рахунок #4989".

Розрахунки позивачем здійснено відповідно до:

- Рішення Криворізької міської ради № 4799 від 30.06.2020 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році";

- Рішення Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу";

- Рішення Криворізької міської ради № 2015 від 27.06.2023 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", сума земельного податку за період з грудня 2021 по грудень 2024 становить 12 249,38 грн.

Крім того, як зазначалось вище, сторонами при укладенні договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 13/22 від 01.10.2019 узгоджено, що орендар самостійно відшкодовує податок на землю, на якій розташований об'єкт оренди, її балансоутримувачу відповідно до розміру займаної земельної ділянки.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з відшкодування земельного податку, здійснивши розрахунки частково в сумі 14,84 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів погашенння заборгованості з відшкодування земельного податку в сумі 12 234,54 грн. за період з січня 2022 по грудень 2024 на момент розгляду спору відповідачем надано не було, як і не надано контррозрахунку пред'явленої до стягнення суми основного боргу.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума річних за загальний період з 21.02.2022 по 14.01.2025 складає 526,96 грн., інфляція грошових коштів за період з лютого 2022 по грудень 2024 складає 1 870,08 грн., які підлягають до примусового стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Спориша Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради (50057, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, МАЙДАН ПРАЦІ, будинок 1; ідентифікаційний код 34811376) 12 234,54 грн. - заборгованості з відшкодування земельного податку, 526,96 грн. - річних, 1 870,08 грн. - інфляції грошових коштів та 3 028,00 грн. - судового збору.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 17 659,58 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2025.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Попередній документ
126465082
Наступний документ
126465084
Інформація про рішення:
№ рішення: 126465083
№ справи: 904/391/25
Дата рішення: 08.04.2025
Дата публікації: 10.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про комунальну власність, з них; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.04.2025)
Дата надходження: 30.01.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості у сумі 14 631,58 грн.