вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"09" квітня 2025 р. Cправа №902/390/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", м.Київ
до Фізичної особи-підприємця Тищенка Олександра Петровича , с.Маньківка Бершадського району Вінницької області
про видачу судового наказу
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" б/н від 31.03.2025 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тищенка Олександра Петровича заборгованості в розмірі 16980,00 грн, що нарахована у зв'язку з неналежним виконанням боржником умов договору про надання кредиту №471920-КС-007 від 18.09.2024, що складається з 6000,00 грн - суми прострочених платежів за тілом кредиту, 6780,00 грн - суми прострочених платежів по процентах, 1200,00 грн - суми прострочених платежів за комісією та 3000,00 грн - суми заборгованості по штрафам.
Розглянувши заяву б/н від 31.03.2025, суд приходить висновку про відмову у видачі судового наказу враховуючи таке.
Згідно з ч.1, 2 ст.147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
За приписами ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути виданий тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За приписами п.8 ч.1, ч.2 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права.
Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитом, доданого до заяви б/н від 31.03.2025, слідує, що прострочення боржника за договором про надання кредиту №471920-КС-007 від 18.09.2024 розпочалось з 03.10.2024.
Як слідує зі змісту заяви б/н від 31.03.2025: у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань заявником нараховано штраф у розмірі 3000,00 грн на підставі п.7.6 договору про надання кредиту №471920-КС-007 від 18.09.2024.
Натомість суд відзначає, що прострочення грошових зобов'язань боржником допущено в період дії воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, який вже неодноразово продовжувався.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)."
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022 набув чинності 17.03.2022.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заяви про видачу судового наказу б/н від 31.03.2025 не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги щодо стягнення 3000,00 грн штрафу за договором про надання кредиту №471920-КС-007 від 18.09.2024.
За правилами ч.2 ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суд зауважує, що приписами норм ч.2 ст.154 ГПК України не передбачено право суду задовольнити заяву про видачу судового наказу в частині. Такі твердження суду узгоджуються з абз.2 п.10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011, за яким: ЦПК (1618-15) не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у видачі судового наказу в цілому на підставі п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.152 ГПК України: про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Водночас слід роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 ГПК України).
Відповідно до ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись п.8 ч.1 ст.152, ст.147, 148, 150, 153, 154, 234, 235 ГПК України,
1. Відмовити у видачі судового наказу за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заявою б/н від 31.03.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тищенко Олександра Петровича 16980,00 грн заборгованості.
2. Ухвала суду від 09.04.2025 у справі №902/390/25 підписана суддею та набрала законної сили 09.04.2025 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 254-256 ГПК України.
3. Примірники ухвали суду від 09.04.2025 у справі №902/390/25 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
4 - ФОП Тищенко О.П. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )