09.04.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1945/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Кощеєв І.М., Чередко А.Є.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 (повний текст рішення складено 25.11.2024, суддя Педорич С.І.) у справі № 908/1945/24
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноукраїнська-9» (вул. Південноукраїнська, буд. 9, м. Запоріжжя, 69126; ідентифікаційний код юридичної особи 43779588)
до відповідача-1: Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (вул. Фанатська, буд. 23а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 22144952)
до відповідача-2: Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
про стягнення коштів,
В липні 2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноукраїнська-9» (скорочене найменування ОСББ «Південноукраїнська-9») до відповідача-1 Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (скорочене найменування КП «Запоріжремсервіс») та відповідача-2 - територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (скорочене найменування ТГ м. Запоріжжя в особі ЗМР), про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників багатоквартирного будинку в розмірі 46 751,48грн, з яких: основний борг в розмірі 37 616,40 грн, три проценти річних в розмірі 2069,45грн, інфляційні втрати в розмірі 7 065,63 грн.
Позивач обґрунтовує позов порушенням зобов'язань щодо оплати внесків на витрати з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку №9 по вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя відповідачем-1, як балансоутримувачем та відповідачем-2, як власником нежитлового приміщення літ. А-5 площею 145,8 кв.м, в якому знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №28070.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 10, 13, 15, 17, 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 382, 385, 509, 526, 610, 625, 642 Цивільного кодексу України.
Просить солідарно стягнути з відповідачів борг по внескам та платежам співвласників багатоквартирного будинку в розмірі 46 751,48 грн, з яких: основний борг в розмірі 37 616,40 грн, три проценти річних в розмірі 2069,45 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 065,63 грн.
Рішенням господарського суду від 20.11.2024, в даній справі, позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (вул. Фанатська, буд. 23а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноукраїнська-9» (вул. Південноукраїнська, буд. 9, м. Запоріжжя, 69126; ідентифікаційний код юридичної особи 43779588) суму 37 616,40 грн (тридцять сім тисяч шістсот шістнадцять гривень 40 коп.) заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання, 6 923,93 грн (шість тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 93 коп.) інфляційних втрат, 1 972,40 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві гривні 40 коп.) трьох процентів річних.
Стягнуто з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (вул. Фанатська, буд. 23а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноукраїнська-9» (вул. Південноукраїнська, буд. 9, м. Запоріжжя, 69126; ідентифікаційний код юридичної особи 43779588) суму 3 012,25 грн (три тисячі дванадцять гривень 25 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 - Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (вул. Фанатська, буд. 23а, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) в частині інфляційних втрат у розмірі 141,70 грн та трьох процентів річних у розмірі 97,05 грн.
Відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог до відповідача-2 - Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915).
Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду від 20.11.2024.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки викладені в рішенні господарського суду Запорізької області невідповідають обставинам справи та наданим документам.
Зокрема зазначає про те, що відповідно до розпорядження міського голови № 170р від 06.06.2019 року нежитлове приміщення за Літ. А-5 за адресою м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 9 визначено протирадіаційним укриттям.
КП «Запоріжремсервіс» є його балансоутримувачем і згідно із постановою Кабінету Міністрів від 10 березня 2017 року № 138 забезпечує утримання захисних споруд, а також підтримує їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
31.08.2020 року в житловому будинку № 9 по вул. Південноукраїнська було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноураїнська-9» та затверджено статут.
Відповідно до частини V Статуту ОСББ «Південноураїнська-9» співвласники зобов'язані сплачувати належні внески і платежі. КП «Запоріжремсервіс» є балансоутримувачем протирадіаційного укриття, а не співвласником багатоквартирного будинку № 9 за адресою вул. Південноукраїнська. Також, зазначає, що у статуті не передбачено обов'язок сплачувати членські внески за протирадіаційне укриття.
Позивачем було надано розрахунок суми заборгованості, який на думку скаржника був не в повному обсязі перевірений судом першої інстанції, оскільки не зрозуміло за які саме послуги комунальне підприєство «Запоріжремсервіс» повинно сплачувати внески. Також зазначає, що позивачем було надано до позову тільки розрахунок суми боргу без первинних документів, а також не доданий сам перелік, порядок та періодичність надання послуг за адресою м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 9.
Судом не було враховано факт ремонту приміщення, який був виконаний КП «Запоріжремсервіс», за адресою по вул. Південноукраїнській, буд. 9, з серпня 2023 року здійснювався поточний ремонт приміщення, яке було готове до використання за призначенням згідно акту від 30.10.2023. Вищезазначене приміщення забезпечено необхідним обладнанням та інструментом в повному обсязі, встановлено: пластикові двері; унітази, умивальники; бойлери для підігріву води; освітлення; нари двоярусні; столи; стільці, встановлено фільтро-вентиляційне обладнання та проведена експертиза.
Відповідно до ст. 21 Закону України про ОСББ одним із основних джерел надходжень грошових коштів ОСББ є членські внески його співвласників. Згідно з ч. 3, ст. 23 вищезазначеного закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів. Ці кошти мають цільовий характер та можуть використовуватися лише на цілі, визначені статутом ОСББ (до прикладу, ремонт приміщень будинку, встановлення лічильників, засобів охорони та відеонагляду тощо). Отже, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» не є співвласником багатоквартирного будинку за адресою Південноукраїнська, буд. 9.
Форма управління багатоквартирними будинками, як ОСББ, не регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». ОСББ не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки ОСББ, витрачаються на самозабезпечення.
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 10.12.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1945/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1945/24.
26.12.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 у справі № 908/1945/24. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
20.01.2025 Запорізькою міською радою надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 28070, розташоване за адресою: вул. Південноукраїнська, буд. 9 у м. Запоріжжя перебуває в господарському віданні КП «Запоріжремсервіс», що в тому числі також підтверджуються рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 280/1560/23.
За положеннями Господарського кодексу України слідує, що на особу, у господарському віданні якої перебуває майно, покладені права та обов'язки власника такого майна, але обмежена можливість розпоряджатися ним.
Таким чином володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб'єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради. Отже, саме комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» повинно здійснювати оплату внесків на утримання будинку (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2024 у справі № 908/1415/23).
Запорізька міська рада наполягає, що обов'язок утримання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 28070, розташованого за адресою: вул. Південноукраїнська, буд. 9 у м. Запоріжжя, в тому числі і щодо оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, покладено на особу, в господарському віданні якої перебуває вказане майно, в даній справі - КП «Запоріжремсервіс».
Запорізька міська рада не користується вказаними приміщеннями та не отримує послуги з утримання будинку для власних потреб. Запорізька міська рада, як власник зазначеного приміщення, визначила особу якій передала дане приміщення в господарське відання та лише здійснює контроль за використанням та збереженням належного їй майна, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність комунального підприємства.
Також звертає увагу на те, що у 2023 році КП «Запоріжремсервіс» було вжито заходи з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 28070, розташованому у житловому будинку № 9 по вул. Південноукраїнська у м. Запоріжжя до використання за призначенням, а саме - здійснено поточний ремонт даного приміщення та у подальшому облаштовано необхідними обладнанням та інструментами, зокрема, встановлено пластикові двері, сантехнічне обладнання, бойлери для підігріву води, освітлення, столи, стільці та ін.
Захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 28070, розташоване у житловому будинку № 9 по вул. Південноукраїнська у м. Запоріжжя є об'єктом цивільного захисту, та не може використовуватись інакше. Мета його використання не може бути пов'язана із отриманням прибутку або іншої матеріальної та економічної користі.
Дане приміщення використовується виключно з однією метою - захистом населення, мешканців будинку № 9 по вул. Південноукраїнській та прилеглих до нього будинків від озброєної агресії, пов'язаною з обстрілом території м. Запоріжжя засобами масового ураження.
Таким чином, стягнення коштів за внесками за управління будинком порушує баланс між правами співвласників квартир та суспільним інтересом, який полягає в забезпеченні безпеки громадян, оскільки громада зобов'язана утримувати протирадіаційне укриття в належному стані та позбавлена можливості отримувати прибуток від цього майна для покриття видатків.
Вирішення цього спору шляхом задоволення позову ОСББ «Південноукраїнська-9» створює негативну практику для всіх власників об'єктів цивільного захисту, що розміщенні в багатоквартирних будинках.
З урахуванням вищевикладеного, Запорізька міська рада вважає рішення Господарського суду Запорізької області 20.11.2024 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з наведених вище підстав. Просить задовольнити апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради та скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 у справі № 908/1945/24 та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Також, 20.01.2025 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південноукраїнська-9» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що Відповідач 1 в своїй апеляційній скарзі, стверджує про те, що він є балансоутримувачем захисної споруди та забезпечує її утримання. При цьому апелянт не наводить жодних доводів які б підтверджували неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, відповідно до яких суд дійшов до висновку про те, що на особу, у повному господарському віданні якої перебуває майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ.
Заявник - Відповідач 1 стверджує у скарзі, що розрахунок суми заборгованості не в повному обсязі перевірений судом першої інстанції, оскільки не зрозуміло за які саме послуги він повинен сплачувати внески. При цьому Заявником не наведено жодного посилання на чинне законодавство, яке б встановлювало обов'язок ОСББ надавати первинні документи, перелік, порядок та періодичність послуг.
Жодних доказів, що підтверджують ці обставини чи доводять протиправність дій Позивача до апеляційної скарги не надано, так само як вони не були надані і в суді першої інстанції.
Це підтверджує обґрунтованість розміру внеску.
Також зазначає, що поведінка Заявника свідчить про його небажання взагалі сплачувати внески в будь-якому розмірі. За весь час існування ОСББ Заявник не звертався до Позивача з пропозиціями щодо врегулювання питання оплати внесків, перегляду їх розміру, аж до моменту звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Така поведінка є недобросовісною і свідчить про намагання Заявника ухилитися від виконання своїх обов'язків щодо оплати внесків.
Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Просить залишити судове рішення без змін, а скаргу Позивача без задоволення.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 (у зв'язку з відрядженням судді Дарміна М.О.) у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Чередко А.Є., Кощеєв І.М.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
В житловому багатоквартирному будинку №9 (далі - будинок), що розташований за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, створено та діє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Підденноукраїнська-9» (позивач), яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата запису 31.08.2020, номер запису 10010310200000049625).
Згідно рішення загальних зборів ОСББ «Південноукраїнська-9», оформленого протоколом № 2 від 01 жовтня 2020 року, затверджено внесення обов'язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень у розмірі 6 грн 00 коп. за один квадратний метр загальної площі приміщення. Нарахування внесків починається з 01 листопада 2020 року. Строк сплати внесків - до 20 числа наступного місяця.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 № 494 «Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі», житловий будинок № 9 по вул. Південноукраїнській у місті Запоріжжя передано в господарське відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради.
Рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 66 «Про реорганізацію комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради» (зі змінами) правонаступником КП «Наше місто» визначено КП «Запоріжремсервіс».
Наразі захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 28070, розташоване за адресою: вул. Південноукраїнська, буд. 9 у м. Запоріжжя перебуває в господарському віданні КП «Запоріжремсервіс».
Зазначені обставини також підтверджуються рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі № 280/1560/23.
Приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Позивачем нараховані внески за утримання будинку та прибудинкової території за приміщення літ. А-5 площею 145,8 кв.м. за адресою вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя, в якому знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 28070, за період з 01 листопада 2020 року по 31 травня 2024 року на загальну суму 37 616,40 грн.
03.10.2023 Позивач направив Відповідачу-1 (як балансоутримувачу приміщення) листа з вимогою погасити заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за приміщення літ. А-5 площею 145,8 кв.м за адресою вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя. Відповідач-1 листом № 3178/01-05 від 17.10.2023 відмовив позивачу в оплаті внесків.
05.02.2024 Позивач направив Відповідачу-2 (як власнику приміщення) вимогу № 5 від 05.02.2024 про сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території за приміщення літ. А-5 площею 145,8 кв.м за адресою: вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя.
Відповідач-2 у відповіді № 149/01-39/01 від 13.03.2024 заперечив свою причетність до приміщення літ. А-5 площею 145,8 кв.м за адресою вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя.
Нараховані позивачем внески відповідачами не сплачено, що стало підставою для нарахування на підставі ст. 625 ЦК України трьох процентів річних в розмірі 2069,45 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 065,63 грн.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виснував, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 № 494 «Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі», майно комунальної власності, зокрема спірне приміщення передано в господарське відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради, правонаступником якого є КП «Запоріжремсервіс» (відповідач-1). Саме комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2024 у справі № 908/1415/23).
Наданий позивачем розрахунок заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 37 616,40 грн перевірений судом та визнано таким, що відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання майна ОСББ «Південноукраїнська-9, встановлених рішеннями загальних зборів, внаслідок чого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСББ «Південноукраїнська-9» про стягнення з КП «Запоріжремсервіс» 37 616,40 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
В частині вимог щодо стягнення з Запорізької міської ради заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території слід відмовити, оскільки, спірні приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя були передані в господарське відання КП «Запоріжремсервіс» і саме комунальне підприємство повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку. Запорізька міська рада не користується вказаними приміщеннями та не отримує послуги на утримання будинку для власних потреб. Запорізька міська рада як власник зазначених приміщень, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон», з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - період з 20.11.2020 по 19.06.2024, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з КП «Запоріжремсервіс» пені за період з 21.12.2020 по 19.06.2024 у розмірі 1972,41 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон», з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - період з 20.11.2020 по 19.06.2024, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з КП «Запоріжремсервіс» інфляційних втрат за період з 21.12.2020 по 19.06.2024 у розмірі 6 923,93 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Предметом позову є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми внесків на утримання будинку у розмірі 37 616,40 грн, три проценти річних в розмірі 2069,45грн, інфляційні втрати в розмірі 7 065,63 грн.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Зокрема, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон про ОСББ).
Згідно зі статтею 1 Закону про ОСББ, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про ОСББ основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 Закону про ОСББ).
Відповідно до статті 15 Закону про ОСББ співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно з ст.17 вказаного Закону, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішеннями загальних зборів ОСББ «Південноукраїнська-9» затверджено щомісячний розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території.
В матеріалах справи відсутні докази того, що рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Південноукраїнська-9», а також рішення установчих зборів визнані недійсними (скасовані) у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 № 494 «Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі», майно комунальної власності, зокрема спірне приміщення передано в господарське відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради, правонаступником якого є КП «Запоріжремсервіс» (відповідач-1).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Як доречно зазначив суд першої інстанції, фактично володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб'єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради.
Відтак, саме комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2024 у справі № 908/1415/23).
За законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 справі №910/1395/19)
Колегія суддів констатує, що наданий позивачем розрахунок заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 37 616,40 грн є таким, що відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання майна ОСББ «Південноукраїнська-9, встановлених рішеннями загальних зборів, внаслідок чого, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСББ «Південноукраїнська-9» про стягнення з КП «Запоріжремсервіс» 37 616,40 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Оскільки, спірні приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Південноукраїнська, 9, м. Запоріжжя були передані в господарське відання КП «Запоріжремсервіс» і саме комунальне підприємство повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку; через те, що Запорізька міська рада не користується вказаними приміщеннями та не отримує послуги на утримання будинку для власних потреб; Запорізька міська рада як власник зазначених приміщень, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмовити в частині вимог про стягнення з Запорізької міської ради заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
За матеріали даної справи, позивачем заявлена вимога про стягнення 2069,45грн - 3 % річних за період прострочення з 20.11.2020 по 19.06.2024 нараховану на щомісячну заборгованість в розмірі 874,80 грн.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування 3% річних, з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - період з 20.11.2020 по 19.06.2024, суд встановив, що зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що правомірним є стягнення з КП «Запоріжремсервіс» пені за період з 21.12.2020 по 19.06.2024 у розмірі 1972,41 грн.
Також, Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 7 065,63 грн за період з 20.11.2020 по 19.06.2024, нараховані на щомісячну заборгованість в розмірі 874,80 грн.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування інфляційних втрат, з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - період з 20.11.2020 по 19.06.2024, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що правомірним є стягнення з КП «Запоріжремсервіс» інфляційних втрат за період з 21.12.2020 по 19.06.2024 у розмірі 6 923,93 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників багатоквартирного будинку у розмірі 37 616,40 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 923,93 грн та трьох проценти річних в розмірі 1 972,40 грн.
У стягненні інфляційних втрат у розмірі 141,70 грн та трьох процентів річних у розмірі 97,05 грн слід відмовити.
Відповідач 1 в апеляційній скарзі, зазначав про те, що він є балансоутримувачем захисної споруди та забезпечує її утримання. Проте, апелянт не наводить доводів, які б підтверджували неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, а саме ст. 136, 193 ГК України, ст. 11, 509 ЦК України, а також висновками викладеними в постанові від 24.01.2020 по справі № 910/1395/19 Верховного Суду, відповідно до яких суд дійшов до висновку про те, що на особу, у повному господарському віданні якої перебуває майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ.
Також Відповідач 1 зазначав, що на його думку, розрахунок суми заборгованості не в повному обсязі перевірений судом першої інстанції, оскільки не зрозуміло за які саме послуги він повинен сплачувати внески. Проте, апелянтом не наведено жодного посилання на чинне законодавство, яке б встановлювало обов'язок ОСББ надавати первинні документи, перелік, порядок та періодичність послуг.
Доказів, що підтверджують зазначені обставини до апеляційної скарги не надано.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведені вище норми права та обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 у справі № 908/1945/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 у справі № 908/1945/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко