08 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/2886/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.,
за участі представників сторін:
позивача - Зубар О.В. (поза межами приміщення суду) - Свідоцтво №3242/10 від 22.02.2007, Довіреність б/н
відповідача - Селіванов М.В. (поза межами приміщення суду) - Ордер АХ №1085004 від 10.01.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.600Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 про відстрочку виконання рішення
у справі №922/2886/24 (суддя Жиляєв Є.М., повний текст ухвали підписано 05.03.2025)
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", Харківська область, смт. Старий Мерчик,
про стягнення 1.008.905,98 грн
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВ "Агрохолдинг Восток", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1.008.905,98 грн, що складається із: 3.453,11 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021 за жовтень-грудень 2023 року; 45.218,39 грн заборгованості з відшкодування витрат за жовтень-грудень 2023 року по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна №2/Ц-в від 19.07.2021; 710.267,95 грн заборгованості з відшкодування сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІI квартал 2021-IV квартали 2023; 35.601,63 грн пені; 3.731,31 грн 3% річних; 10.633,59 грн інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.2025 у справі №922/2886/24 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь АТ "Укргазвидобування" - 3.453,11 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021 за жовтень-грудень 2023 року; 245.218,39 грн заборгованості з відшкодування витрат за жовтень-грудень 2023 року по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна №2/Ц-в від 19.07.2021; 710.267,95 грн заборгованості з відшкодування сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІI квартал 2021-IV квартали 2023; 35.601,63 грн пені; 3.731,31 грн 3% річних; 10.633,59 грн інфляційних втрат та 12.106,87 грн судового збору.
19.12.2024 на примусове виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ, який скеровано стягувачеві.
17.02.2025 від боржника надійшла заява про відстрочку виконання рішення (вх.№4162), в якому заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення від 19.02.2025 по справі №922/2886/24 про стягнення з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь АТ "Укргазвидобування" грошових коштів у ВП №76818040 до 30.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 заяву ТОВ "Агрохолдинг Восток" про відстрочку виконання рішення (вх.№4162 від 17.02.2025) задоволено. Відстрочено виконання рішення від 19.11.2024 по справі №922/2886/24 про стягнення з ТОВ «Агрохолдинг Восток» на користь АТ «Укргазвидобування» грошових коштів у ВП №76818040 до 30.09.2025.
Позивач з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/2886/24 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі відмовити; судові витрати за подання даної апеляційної скарги покласти на відповідача. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що незаконність та необґрунтованість ухвали полягає у нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, визнанні встановленими недоведених обставин, які мають значення для справи, та в порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 76-79, 86, 236, 237, 331 Господарського процесуального кодексу України, з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 96 Цивільного кодексу України, ст. 42 Господарського кодексу України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- задовольняючи заяву боржника про відстрочення виконання рішень, суд не взяв до уваги заперечення позивача щодо відсутності достатніх доказів неможливості виконання рішення боржником та наявність вини відповідача у виникненні спору;
- у боржника наявні кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення залишку боргу за рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2886/24;
- судом не враховано, що відповідач має можливість проводити розрахунки з позивачем;
- судом не враховано, що несплата відповідачем заборгованості за господарськими зобов'язаннями перед позивачем набула системного та довготривалого характеру, а його скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення;
- фінансові ускладнення не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності;
- надаючи відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції таким чином переклав ризики господарської діяльності боржника на АТ «Укргазвидобування», що порушує баланс інтересів сторін та надає боржнику привілейовані умови, що є порушенням ст. 96 ЦК України та ст. 42 ГК України.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №922/2886/24 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2025; встановлено строк до 01.04.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 01.04.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 08.04.2025.
19.03.2025 на вимогу ухвали апеляційного суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/3220/24.
01.04.2025 через систему “Електронний Суд» на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агрохолдинг Восток" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу АТ "Укргазвидобування" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/2886/24 без змін. Аргументуючи свою позицію по справі, відповідач (боржник) зазначив, що при розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суд першої інстанції встановив наступні виключні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення: сезонність господарської діяльності; накладення арешту на все майно боржника, включаючи сільськогосподарську техніку; наявність реальної перспективи погашення заборгованості після збору врожаю; часткове виконання рішення; збереження фінансової стабільності та платоспроможності підприємства. На думку відповідача ухвала Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 є законною та обґрунтованою, оскільки суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.331 ГПК України, правильно визначив баланс інтересів сторін та врахував усі суттєві обставини, включаючи воєнний стан в Україні.
У судовому засіданні 08.04.2025 представник позивача (стягувача) - Зубар О.В. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягала на її задоволенні. Представник відповідача (боржника) - Селіванов М.В. в свою чергу проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
19.11.2024 рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/2886/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь АТ "Укргазвидобування" - 3.453,11 грн заборгованості з орендної плати по договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021 за жовтень-грудень 2023 року; 245.218,39 грн заборгованості з відшкодування витрат за жовтень-грудень 2023 року по договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна №2/Ц-в від 19.07.2021; 710.267,95 грн заборгованості з відшкодування сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІI квартал 2021-IV квартали 2023; 35.601,63 грн пені; 3.731,31 грн - 3% річних; 10.633,59 грн - інфляційних втрат та 12.106,87 грн судового збору.
19.12.2024 на примусове виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ, який скеровано стягувачеві.
20.01.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Крайчинським Сергієм Станіславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№76818040 по виконанню судового наказу №922/2886/24, виданого 19.12.2024 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ “Агрохолдинг Восток» на користь АТ “Укргазвидобування» грошових коштів у розмірі 1.008.905,98 грн.
17.02.2025 від боржника надійшла заява про відстрочку виконання рішення (вх.№4162), в якому заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення від 19.02.2025 по справі №922/2886/24 про стягнення з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь АТ "Укргазвидобування" грошових коштів у ВП №76818040 до 30.09.2025.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що наразі в проваджені приватного виконавця ВО м. Києва Крайчинського С.С. знаходиться зведене ВП із примусового виконання Наказу №922/3068/24, виданого Господарським судом Харківської області 26.11.2024, Наказу №922/2886/24, виданого Господарським судом Харківської області 19.12.2024, Наказу №922/3032/24, виданого Господарським судом Харківської області 19.12.2024, де стягувачем виступає АТ “Укргазвидобування». Номери виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження: 76819101, 76818040, 76818428. Загальна сума звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, в зведеному провадженні становить 3.488.185,02 грн. Постановою приватного виконавця ВО м.Києва Крайчинського С.С. від 20.01.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт ВП№76818428 коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ТОВ "Агрохолдинг Восток" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3.488.185,02 грн.
20.01.2025 постановою приватного виконавця ВО м.Києва Крайчинського С.С. накладено арешт на все майно боржника ТОВ “Агрохолдинг Восток» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, яка становить 3.488.185,02 грн.
Тобто, в порядку виконання судового рішення про стягнення коштів з боржника ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь стягувача АТ “Укргазвидобування» приватним виконавцем ВО м.Києва Крайчинським С.С. накладено арешти на кошти на рахунках ТОВ "Агрохолдинг Восток", а також арештоване усе рухоме та нерухоме майно боржника ТОВ "Агрохолдинг Восток", що в свою чергу позбавляє боржника можливості самостійно виконати рішення суду.
21.01.2025 та 24.01.2025 приватний виконавець ВО м. Києва Крайчинський С.С. в рамках зведеного виконавчого провадження частково виконав судове рішення за ВП№76818040 на суму орієнтовно 789.476,10 грн (розраховано пропорційно в межах вимог 3-х виконавчих проваджень).
У поданій заяві про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що ТОВ "Агрохолдинг Восток" буде мати можливість повністю виконати рішення суду та сплатити на користь стягувача АТ “Укргазвидобування» залишок грошових коштів, одразу після зібрання врожаю ранніх сортів пшениці у липні 2025 року, за який боржник очікує виручити 9.237.346,00 грн, задля чого боржник і звертається до суду з цією заявою про відстрочку виконання судового рішення у справі №922/2886/24 до 30.09.2025.
Крім того, відповідач зазначає про те, що діяльність боржника, ТОВ "Агрохолдинг Восток", є сезонною та пов'язана з організацією вирощування та виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції, її переробку, реалізацію сільськогосподарської сировини, готової продукції юридичним та фізичним особам в Україні та за її межами. Оскільки відповідач, як і всі підприємства виробники сільськогосподарської продукції мають сезонний характер виробництва, тому підприємство не є виключенням і зараз знаходиться у складному фінансовому положенні так, як здійснюється лише перша частина виробничого циклу.
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ "Агрохолдинг Восток" ОСОБА_1 від 19.09.2024 за №1 на посівну кампанію 2025 року розподілено земельні ділянки для посіву сільськогосподарських культур в 2025 році: озима пшениця 417 га, соя 650 га, соняшник 1936 га та кукурудза 280 га.
Відповідно до Довідки №12/02 від 12.02.2025, збір урожаю озимої пшениці, що засіяно на площі 417 га планується на липень-серпень 2025 року, збір урожаю соняшника, що засіяний на площі 1936 га планується на жовтень 2025 року, а збір урожаю кукурудзи та сої, засіяних на площах 280 га та 650 га відповідно, планується на жовтень-листопад 2025 року. При проведенні аналізу на схожість насіння та враховуючи погодні умови, прогнозовано зібрати 50 ц/га пшениці, валовий збір врожаю 2085,00 тон, середня ціна реалізації пшениці становить 8.600,00 грн з ПДВ. Очікуваний дохід від продажу урожаю пшениці на загальну суму 17.931.000,00 грн з ПДВ. При проведенні аналізу на схожість насіння та враховуючи погодні умови, прогнозовано зібрати 22 ц/га соняшника, валовий збір врожаю 4259,20 тон. Середня ціна реалізації соняшника становить 26.200,00 грн з ПДВ. Очікуваний дохід від продажу урожаю соняшника становить 111.591.040,00 грн з ПДВ. При проведенні аналізу на схожість насіння та враховуючи погодні умови, прогнозовано зібрати 65 ц/га кукурудзи, валовий збір врожаю 1820,00 тон. Середня ціна реалізації кукурудзи становить 8.000,00 грн з ПДВ. Очікуваний дохід від продажу урожаю кукурудзи становить 14.560.000,00 грн з ПДВ. При проведенні аналізу на схожість насіння та враховуючи погодні умови, прогнозовано зібрати 20 ц/га сої, валовий збір врожаю 1300,00 тон. Середня ціна реалізації сої становить 13.200,00 грн з ПДВ. Очікуваний дохід від продажу урожаю сої становить 17.160.000,00 грн з ПДВ.
Також, відповідно до Витягів з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків ТОВ "Агрохолдинг Восток" з бюджетом та сплати єдиного внеску, Товариством боржника сплачено за 2024 р. податків у загальній сумі 6.845.521,59 грн.
Окрім цього, Товариство боржника своєчасно здійснює виконання власних грошових зобов'язань перед ТОВ "Агрохолдинг Восток" за кредитним договором №26/23 від 10.04.2023.
З оборотно-сальдової відомості по рахунку 6851 за період з 01.01.2024 - 01.01.2025 вбачається, що ТОВ "Агрохолдинг Восток" своєчасно здійснило розрахунки з пайовиками за відповідними договорами оренди землі, підтвердженням цієї інформації також є Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4-й квартал 2024 року.
Вищенаведене, на переконання відповідача, свідчить про те, що до накладення арешту на майно та рахунки Товариства, ТОВ "Агрохолдинг Восток" належним чином виконував зобов'язання перед бюджетом по сплаті податків та зборів, а також за договорами оренди землі перед пайовиками, кредитним договором №26/23 від 10.04.2023. Відповідач не має заборгованості по заробітній платі перед працівниками Товариства, що свідчить про добросовісність поведінки відповідача. При цьому, господарська діяльність боржника, ТОВ "Агрохолдинг Восток", є сезонною, і збір урожаю планується на період: червень-липень 2025 року, що надасть можливість боржнику після 01.08.2025 в повному обсязі погасити борг перед АТ “Укргазвидобування».
Також, у своїй заяві відповідачем зазначено про те, що ТОВ "Агрохолдинг Восток" для здійснення посівної кампанії має використовувати відповідну сільськогосподарську техніку (трактори, комбайни, автомобілі, тощо), на які приватним виконавцем накладено арешт (постанова від 20.01.2025 про арешт на все майно боржника), що не виключає подальший продаж виконавцем сільськогосподарської техніки належної боржнику, і що в свою чергу призведе до повної зупинки роботи товариства та зробить неможливим виконання посівної кампанії. Зважаючи на можливі негативні наслідки до яких може призвести розпродаж майна боржника в рамках примусового виконання рішення суду, та з урахуванням матеріального балансу інтересів обох сторін при збереження платоспроможності ТОВ "Агрохолдинг Восток" у разі надання боржнику відстрочки виконання рішення суду до 30.09.2025, очевидним та доцільним є саме надання відстрочки виконання судового рішення, задля можливості у розумні строки погасити заборгованість перед АТ “Укргазвидобування» в повному обсязі, в тому числі і за рахунок реалізації вирощеної продукції. Надання відстрочки виконання судового рішення дозволить якісно провести посівну, зібрати врожай, та реалізувати зібрану продукцію, що дозволить відновити та стабілізувати платоспроможність боржника та унеможливить зупинення роботи ТОВ "Агрохолдинг Восток", збереже робочі місця для працівників товариства, що в свою чергу сприятиме погашенню заборгованості перед АТ “Укргазвидобування» у розумні строки (до 30.09.2025), що, на думку боржника, є оптимальним та швидшим за строками виконання, аніж це було б пов'язано з примусовим продажем арештованого майна боржника. Відповідач зазначає, що наведені вище обґрунтування свідчать про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст.331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення у справі №922/3032/24 - до 30.09.2025.
В свою чергу, позивач проти заяви про відстрочення виконання рішення заперечував, зазначаючи, що станом на 28.02.2025 в порядку примусового виконання даного рішення суду з боржника на користь стягувача стягнуто 740.542,60 грн, про що свідчать надані приватним виконавцем дані, отже, залишок боргу за рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2886/24 складає 280.470,25 грн. Зокрема, позивачем у запереченнях зазначено про те, що списання котів з рахунків боржника, зокрема у ВП№76818040, відбувалось 22.01, 24.01, 17.02, 25.02.2025, що свідчить про регулярне надходження коштів на рахунки боржника від здійснення господарської діяльності та, відповідно, про наявність можливості виконати рішення суду без відстрочення. Крім того, з матеріалів виконавчого провадження ВП№76818040, розміщених в АСВП, вбачається що за боржником зареєстровані 2 транспортні засоби. Таким чином стягувачем у запереченнях зазначено про те, що у боржника наявні кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення залишку боргу за рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2886/24, тому відповідач має можливість проводити розрахунки з позивачем, а приведені відповідачем доводи та надані докази не дають загальної інформації про поточний фінансовий стан відповідача, не доводять неможливості виконання судового рішення, та не свідчать про імовірність банкрутства відповідача у випадку нагального виконання рішення суду, а навпаки підтверджують можливість виконання грошових зобов'язань. Доказів відсутності грошових коштів на рахунках та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості відповідачем, або ознак імовірного банкрутства та припинення діяльності відповідачем (боржником) не надано. Отже, на переконання позивача, наведені відповідачем підстави, зокрема сезонність діяльності, за змістом ст.331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення. Разом з цим, несплата від
Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, мотивував своє рішення тим, що в даному випадку з урахуванням принципу дотриманням балансу інтересів сторін та зважаючи на наведені відповідачем у заяві про відстрочення виняткові обставини, у суду достатньо підстав для застосування приписів визначеної статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача з огляду на таке.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.
Відповідно достатті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із ч. 1, 2статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У відповідності до ч. 1статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача в виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
За частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а в випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи в продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а в системному розумінні цієї норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання судового рішення може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу в контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого в статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Таким чином, з урахуванням наведених положень, слід дійти висновку, що законодавець в будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють або унеможливлюють вчасне виконання судового рішення боржником.
Вирішення питання про відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка в виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
За змістом частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (відповідач, боржник) є аграрним підприємством з сезонною діяльністю зі збору урожаю.
В даному випадку, інтерес стягувача полягає в отриманні повної суми заборгованості в розумні строки. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваною ухвалою судом надана відстрочка до 30.09.2025, тобто менше, ніж на 7 місяців, і цей строк є розумним строком, з огляду на те, що більша частина боргу 740.542,60 грн вже погашена, а залишок становить лише 280.470,25 грн.
В той же час, інтерес боржника полягає в можливості продовження господарської діяльності та збереженні платоспроможності. З урахуванням специфіки діяльності підприємства боржника, зокрема його сезонного характеру та залежності від циклів вирощування і збору врожаю, надання відстрочки дозволить ТОВ "Агрохолдинг Восток" провести посівну кампанію, зібрати врожай та отримати доходи, що будуть достатніми не лише для погашення заборгованості перед стягувачем, але й для виконання інших зобов'язань (податкових, перед працівниками, контрагентами тощо).
Суспільний інтерес полягає в збереженні діючого сільськогосподарського підприємства, яке сплачує значні податки (як доведено в суді першої інстанції, лише за 2024 рік сплачено податків у загальній сумі 6.845.521,59 грн), забезпечує робочими місцями мешканців сільської місцевості та робить внесок у продовольчу безпеку країни.
Щодо доводів апеляційної скарги, то скаржником не доведено неврахування судом першої інстанції балансу інтересів обох сторін. Посилання на можливість боржника виконати рішення без відстрочки не підтверджено жодними розрахунками чи доказами. Наявність окремих списань з рахунків не свідчить про постійний рух коштів, достатніх для негайного повного погашення заборгованості, а лише підтверджує тезу про те, що боржник не ухиляється від зобов'язань і поступово виконує їх у міру надходження коштів. Посилання на зареєстровані транспортні засоби (ГАЗ 53А та RENAULT DUSTER) не враховує, що ці транспортні засоби використовуються в господарській діяльності і їх продаж може паралізувати роботу підприємства. Крім того, ринкова вартість цих транспортних засобів може бути навіть меншою за витрати на їх примусову реалізацію, що робить такий спосіб погашення заборгованості економічно недоцільним.
Як вже було зазначено, вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду.
Колегія суддів вважає, що розстрочення сплати кредитної заборгованості та нарахованих відсотків на виконання рішення суду строком до 30.09.2025 є обґрунтованим, забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
З огляду на ці обставини, оцінивши як доводи боржника, так і доводи кредитора, враховуючи їх фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку, що надання відстрочки виконання рішення на 10 місяців не порушить принципу збалансованості інтересів сторін.
При цьому відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, який лише намагається через існування певних обставин, що таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем. У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржників. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочки дотриманий.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, апеляційна скарга АТ "Укргазвидобування" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/2886/24 підлягає залишенню без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/2886/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 09.04.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова