01 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/445/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
апелянта - не з'явився
позивача - Пясецький Д.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (260Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 (повний текст якого складено та підписано 20.01.2025 в приміщенні господарського суду Луганської області суддею Масловським С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача Комунального закладу “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» (місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 15Б, смт. Новопсков, Старобільський район, Луганська область, 92303)
про стягнення 346 803 грн 98 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального закладу “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 в розмірі 346803 грн 98 коп., з яких: 220458 грн 43 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 43756 грн 52 коп. - пеня, 16844 грн 38 коп. - 3% річних, 65744 грн 65 коп. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 постачання природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 220458 грн 43 коп., що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» про стягнення 346803 грн 98 коп. - задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального закладу “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» заборгованість за договором постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 в розмірі 346 803 грн 98 коп., з яких: 220458 грн 43 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 43756 грн 52 коп. - пеня, 16844 грн 38 коп. - 3% річних, 65744 грн 65 коп. - інфляційні втрати, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2025 у справі № 913/445/24 заяву без номеру від 22.01.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про виправлення описки в рішенні суду - задоволено. Виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі №913/445/24, а саме: замість слів “витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.» вважати правильним: “витрати зі сплати судового збору в сумі 4161 грн 65 коп.».
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- на виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ загальним об'ємом 13,31754 тис.куб. метрів на загальну суму 220458 грн 50 коп., а саме: в січні 2022 - природний газ в обсязі 7,04454 тис.куб.метрів на загальну суму 116615 грн 29 коп. з ПДВ та в лютому 2022 - природний газ в обсязі 6,27300 тис.куб.метрів на загальну суму 103843 грн 21 коп. з ПДВ, що підтверджується зокрема листом оператора ГТС ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-24-16349 від 28.10.2024 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00000JQ5U00D; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00000JQ5U00D (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС). ;
- не надавши позивачу обґрунтовану відмову від підписання актів приймання передачі природного газу в січні 2022 та в лютому 2022, відповідач фактично погодив поставку природного газу за період з січня 2022 по лютий 2022 в розмірі 13,31754 тис.куб.метрів на загальну суму 220458 грн 50 коп. ;
- Комунальний заклад “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» свої зобов'язання за укладеним договором, зі своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений природний газ в січні - лютому 2022 в розмірі 220458 грн 43 коп. і станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було, а тому вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ за період січень 2022 - лютий 2022 в сумі 220458 грн 43 коп. є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню;
- за умовами п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення;
- перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов'язанням січня 2022 на суму 116615 грн 29 коп. за загальний період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 21821 грн 42 коп.; за зобов'язанням лютого 2022 на суму 103843 грн 21 коп. за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.2022 на суму 21935 грн 10 коп., суд першої інстанції дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, а тому визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 43756 грн 52 коп. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі;
- перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язанням січня 2022 на суму 116615 грн 29 коп. за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2024 на суму 9050 грн 08 коп.; за зобов'язанням лютого 2022 на суму 103843 грн 21 коп. за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.2024 на суму 7794 грн 30 коп., місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, у зв'язку з чим визнав вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 16844 грн 38 коп. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі ;
- перевіривши наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язанням січня 2022 на суму 116615 грн 29 коп. за загальний період з 01.04.2022 по 30.09.2024 на суму 36951 грн 73 коп.; за зобов'язанням лютого 2022 на суму 103843 грн 21 коп. за загальний період з 01.05.2022 по 30.09.2024 на суму 28792 грн 92 коп., місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та визнав вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 65744 грн 65 коп. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відділ культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення пені, зменшивши її розмір на 90% (що складає 4 375, 65 грн), а в частині 3% річних - зменшивши розмір на 50% (що складає 8 422,19 грн). Судовий збір за подання апеляційної скарги просить розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :
- оскільки Відділ культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів, органом управління відповідача, а відповідач був позбавлений статусу розпорядника бюджетних коштів - рішення суду про стягнення заборгованості у даній справі вплине на фінансові зобов'язання Відділу, у зв'язку з чим Відділ має право на звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду у даній справі;
- відповідач не заперечує проти реального боргу, а лише наголошує на несправедливості застосування штрафних санкцій щодо нього;
- за відсутності підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів (акти приймання-передачі газу за січень, лютий 2022 року), підстав для проведення розрахунків у закладів культури не було, кредиторську заборгованість за 2022 рік не було зареєстровано в органах Державної казначейської служби і, як наслідок, не передбачено бюджетні асигнування у відповідному році на погашення цієї заборгованості, отже фактично у відповідача була відсутня можливість здійснення оплати за поставлений у січні, лютому 2022 року природний газ, що свідчить про відсутність його вини у виникненні заборгованості за поставлений позивачем газ;
- обставина військової агресією рф проти України, а також окупації з 03.03.2022 території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області тимчасово окуповано суттєво погіршили майновий стан відповідача , до того ж, через обставину окупації відповідач був позбавлений можливості здійснювати будь-яку діяльність на вказаній території, зокрема мати доступ до відповідних лічильників та безпосередньо виконувати умови укладеного між позивачем та відповідачем договору від 08.11.2021 № 11- 1067/21-БО-Т;
- втрати позивача від невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання фактично компенсуються окрім пені також за рахунок стягнення з останнього сум 3% річних та інфляційних втрат та за своєю правовою природою виконують в тому числі і компенсаторну функцію. Покладення ж на відповідача додатково 43756 грн 52 коп. пені у стовідсотковому розмірі стане для останнього надто обтяжливим тягарем в умовах перебування громади в тимчасовій окупації та може перетворити пеню на суто каральну санкцію, що не узгоджується із її правовою природою та принципами справедливості, розумності та добросовісності і порушуватиме баланс інтересів сторін;
- наведені обставини, на думку відповідача, носять виключний характер, а тому, з урахуванням положень частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, він просить суд зменшити розмір пені на 90%, що складає 4 375, 65 грн, а розмір 3% річних зменшити на 50%, що складає 8 422,19 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (260Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 та призначено розгляд справи на 01.04.2025 о 10:00 год.
Встановлено часникам справи встановити строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зазначену ухвалу отримано учасниками справи 25.02.2025 о 20:16 год.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 вважається врученою учасникам справи 26.02.2025, отже останнім днем для подання відзивів для вказаних учасників справи є 13.03.2025 включно.
28.02.2025, тобто у встановлений судом строк від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишити його без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, відповідач знав про вартість природного газу, яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату, навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу;
- боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обстави, виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, або тієї обставини, що він фінансується за рахунок бюджетних коштів, перебуває на тимчасово окупованій території України тощо ;
- до матеріалів справи відповідач взагалі не надав жодного доказу на підтвердження свого майнового стану, наявності/відсутності коштів на рахунках, бюджетних асигнувань/призначень, кошторису тощо;
- несвоєчасність оплати з боку контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу;
- перебування відповідача на тимчасово окупованій території України, його бюджетне фінансування не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності.
В судове засідання 01.04.2025 з'явився представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував.
Представники відповідача та апелянта в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку даним учасникам справи листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2025).
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю представників апелянта та відповідача.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, 08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», постачальником та Комунальним закладом “Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради», споживачем, було укладено договір постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з умовами п. п. 2.1, 2.1.3, 2.2, 2.3 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 по грудень 2022 року в кількості 68,934 тис. куб. метрів. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача. Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Згідно з п. п.3.1, 3.5 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Умовами пп. 3.5.2, 3.5.3 п. 3.5 передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Відповідно до пп. 3.5.4. п. 3.5 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до п.4.1., п.4.3. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ -13658 грн 42 коп.; крім того ПДВ за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136 грн 576 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 86 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за договором становить 16554 грн 00 коп. Загальна вартість договору на дату укладання становить 950944 грн 53 коп., крім того ПДВ 190188 грн 91 коп., разом з ПДВ - 1141133 грн 44 коп.
Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Приписами п. 7.1, п. 7.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і договором. У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. п. 10.1- 10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до “ 31» грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов договору постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в січні 2022 за актом приймання - передачі від 31.01.2022 в обсязі 7,04454 тис. куб. метрів на загальну суму 116615 грн 29 коп. з ПДВ та в лютому 2022 року за актом приймання-передачі від 28.02.2022 в обсязі 6,27300 тис.куб.метрів на загальну суму 103843 грн 21 коп. з ПДВ, на підтвердження обсягів споживання природного газу позивач долучив до матеріалів справи роздруківки з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача.
Позивачем зазначено, що вищезазначені акти приймання - передачі відповідачем підписані не були, у зв'язку з чим, обсяг спожитого газу позивачем було встановлено на підставі даних з інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, а вартість визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №11-1067/21-БО-Т від 08.11.2021 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення пені, зменшивши її розмір на 90% (що складає 4 375, 65 грн), а в частині 3% річних - зменшивши розмір на 50% (що складає 8 422,19 грн).
Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних.
Розглядаючи апеляційні вимоги в частині відмови в стягненні пені та 3% річних, судова колегія апеляційної інстанції наголошує про наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлена відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з умовами п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як вже зазначалося, місцевим господарським судом було встановлено обставину прострочення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого по Договору газу та стягнуто з відповідача суму основного боргу, на яку нараховано суму пені (220458, 43 грн.) Рішення місцевого господарського суду в зазначеній частині жодним з учасників процесу не оскаржується і факт наявності заборгованості за вказаний позивачем період не заперечується відповідачем та апелянтом, який є органом управління відповідача.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за зобов'язанням січня 2022 на суму 116615 грн 29 коп. за загальний період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 21821 грн 42 коп.; за зобов'язанням лютого 2022 на суму 103843 грн 21 коп. за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.2022 на суму 21935 грн 10 коп., колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його арифметичну правильність та нормативну і документальну обґрунтованість.
Отже позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 43756, 52 грн є законною та обґрунтованою.
Разом з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 67/1346/15-ц.
Крім того, правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених доказах та на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі № 903/827/17, від 30.08.2018 у справі № 925/1587/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18 для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож, право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №904/12429/16.
Відповідно до положень статті 3, частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
24.02.2022 рф було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан.
Слід зазначити, що на момент укладання Договору Комунальний заклад «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» об'єктивно не міг передбачити обставини, які суттєво ускладнять та в певній частині унеможливлять виконання відповідачем зобов'язань за даним Договором, а саме обставини : введення воєнного стану в Україні, окупації території Новопсковської селищної громади, фактичного припинення діяльності закладу на певний період часу час, захоплення майна окупаційною владою, а згодом і позбавлення статусу розпорядника бюджетних коштів.
Зазначені обставини зумовили неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язання за договором постачання природнього газу належним чином.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що заборгованість об'єктивно виникла не з вини відповідача, а є наслідком обставин, які не залежали від волі відповідача і які він не міг передбачити та яким не міг запобігти при всій обачливості та розумності.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази надходження від позивача на адресу відповідача актів приймання-передачі газу за січень, лютий 2022 року та/або листи про погашення заборгованості.
Разом з цим, Відділ культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради, який є органом управління відповідача, звертався до позивача з листом від 06.02.2024 №10, в якому зазначив, що згідно з Переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, який є додатком до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом ДКСУ від 19.07.2019 № 213, документами, що підтверджують фактичне отримання товарів та послуг по Оплаті природного газу (КЕКВ 2274) - є акт наданих послуг/акт приймання-передавання товарної продукції.
Відповідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно з абзацом першим пункту 2.15 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затвердженого Наказом Мінфін України від 02.03.2012 № 309 по мірі прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.
Отже, за відсутності підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів (акти приймання-передачі газу за січень, лютий 2022 року) у відповідача були відсутні підстави для проведення розрахунків у конкретному розмірі. При цьому кредиторську заборгованість за 2022 рік не було зареєстровано в органах Державної казначейської служби , що зумовило те, що бюджетні асигнування у відповідному році на погашення цієї заборгованості передбачено не було.
Дана обставина фактично позбавила відповідача можливості здійснити оплати за поставлений у січні, лютому 2022 року згідно з Договором природний газ.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією рф проти України територію Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 03.03.2022 було тимчасово окуповано і на даний час зазначену територію включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Дана обставина має наслідком втрату архівної документації, первинних документів Комунального закладу «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» внаслідок захоплення їх окупаційною владою, що значною мірою ускладнило відновлення інформації за зобов'язанням відповідача.
Окрім цього, майновий стан відповідача зазнав суттєвого погіршення внаслідок таких обставин:
- з моменту призупинення 24.02.2022 роботи Комунального закладу «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» через початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та окупації Луганської область відповідачем не здійснювалось споживання природного газу;
- захоплення майна Комунального закладу «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради» окупаційною владою, що підтверджується, зокрема, листом-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (незаконного заволодіння невідомими особами приміщень та майна підпорядкованих комунальних закладів, зокрема і Комунального закладу «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради») - № 102 від 24.12.2024 до ГУНП в Луганській області, від начальника Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (орган управління Комунального закладу «Центр культури, дозвілля, туризму і спорту Новопсковської селищної ради»).
Крім того слід зазначити, що в рамках даної справи вже задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, які за своєю природою носять компенсаторний характер (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18), тобто спрямована на компенсацію в певній мірі втрат позивача від прострочення.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 зазначив, що, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Враховуючи, що пеня не є основною заборгованістю, позивач при зменшенні її розміру не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №903/486/22).
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та встановлені у справі обставини введення на території України воєнного стану, перебування території, на якій знаходиться підприємство відповідача, в тимчасовій окупації, відсутність вини відповідача у виникненні основної заборгованості, відсутність доказів понесення позивачем збитків у наслідок порушення відповідачем строків оплати поставленого природного газу, компенсацію певною мірою втрат позивача від прострочення відповідача задоволенням позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку про виключний характер обставини виникнення заборгованості та про наявність достатніх правових підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 90%, а саме з 43756,52 грн. до 4375,66 грн.
Отже рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 39 380, 86 грн. слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті позовної вимоги про стягнення пені рішення слід залишити без змін.
При цьому судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є наслідком виключно застосування судами свого права на таке зменшення (постанови Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16 та від 04.05.2018 у справі №817/1068/17 та від 05.04.2018 у справі №917/1006/16).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% в сумі 16844 грн 38 коп. колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язанням січня 2022 на суму 116615 грн 29 коп. за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2024 на суму 9050 грн 08 коп.; за зобов'язанням лютого 2022 на суму 103843 грн 21 коп. за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.2024 на суму 7794 грн 30 коп., колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що він є арифметично правильним та документально і нормативно обґрунтованим та про наявність, у зв'язку з цим, підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 16844, 38 грн.
Щодо вимоги апелянта про зменшення розміру заявлених до стягнення у даній справі 3% річних на 50% (що складає 8 422,19 грн), то колегія суддів не вбачає підстав для такого зменшення, зважаючи на таке.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18 та від 27.11.2019 року №340/385/17.
Отже оскільки 3% за своєю юридичною природою не є штрафними санкціями, то відсутні підстави для зменшення їх розміру в порядку статей 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Відділу культури, туризму, молоді та спорту Новопсковської селищної ради (260Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 39 380, 86 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В решті рішення господарського суду Луганської області від 20.01.2025 у справі № 913/445/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.04.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко