ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 квітня 2025 року Справа № 924/835/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 02.12.24р. суддею Вибодовським О.Д. о 10:56 у м.Хмельницькому, повний текст складено 10.12.24р. у справі № 924/835/24
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради, смт. Лозове, Деражнянського району, Хмельницької області
про стягнення 59 355,00 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради, смт. Лозове, Деражнянського району, Хмельницької області про стягнення 59 355,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2024 у справі №924/835/24 позов задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на користь держави за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Деражнян. мтг/24062100, номер рахунку UА108999980333159331000022755, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 59 355,00 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Стягнуто з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 3 028,00 грн витрат по оплаті судового збору.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 11, 15, 16, 1166 ЦК України, ст. ст. 149, 151 ГК України, ст. 13 Конституції України, ст. ст. 3, 49 Водного кодексу України, ст. ст. 19, 21, 65, 67 Кодексу України про надра, постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №922/3488/19, від 17.09.2020 у справі №922/1699/15, від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, від 22.11.2023 у справі № 520/11630/19, від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, докази наявні в матеріалах справи, ст.ст. 79, 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 255 Податкового кодексу України, Методику розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, вказав, наступне:
-за результатами проведення перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, відповідачем в період з 01.01.2020 по 30.09.2021 здійснюється використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу,
-будь-яких заперечень з приводу виявлених порушень директор Комунального підприємства “Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну не заявляв, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення не оскаржував, штраф сплатив в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції ФН3000766402 від 17.11.2021.
-у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.
-вимоги позивача про стягнення на користь держави з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради 59 355,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції.
Так з посиланням на рішення Лозівської селищної ради від 01.11.2000 №4, від 25.11.2002 №5, від 26.11.2004 №10, від 20.02.2011 №10, від 20.02.2018 №22, від 31.08.2022 №26, витяг з Державного земельного кадастру від 01.02.2022, зауважує, що право користування земельними ділянками на яких знаходяться свердловини виникло на підставі рішення дев'ятої сесії Лозівської селищної ради від 22.09.2011 №10 «Про створення комунального підприємства» , яким було передано комунальне майно згідно акту передачі від МП «Надія». Тобто відповідач є землекористувачем, якому відповідно до вимог цивільного законодавства власник надав право безперешкодного користування земельними ділянками, на яких знаходяться відповідні будівлі, споруди та інші об'єкти, в тому числі артезіанські свердловини.
Комунальне підприємство «Лозове комунсервіс» засноване Лозівською селищною радою 22 вересня 2011 року рішенням сесії №10 на комунальній власності і за ним на праві господарчого відання було закріплене майно згідно з актом передачі МП «Надія» та КП «Лозове комунсервіс». Підприємство створене з метою надання комунальних послуг населенню, підприємствам, організаціям.
По видах діяльності за квед- 2010:36.00 Забір очищення та водопостачання, 37.00 Каналізація відведення та очищення стічних вод, 38.11 збирання безпечних відходів.
З посиланням на ст.181, 796 ЦК України, ст. ст. 92, 120 Земельного кодексу України, ст. 23 Кодексу України про надра, вказує, що використання фактичного об'єму води за добу з однієї свердловини відповідачем було менше чим 300м 3.
В зв'язку з цим комунальне підприємство відповідає вимогам встановленим ст.23 Кодексу України про надра та відповідно має право здійснювати господарську діяльність за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», від 5 квітня 2007 року № 877-У із змінами, - визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Тобто фінансові або адміністративні санкції можуть бути застосовані тільки після закінчення строку, встановленому у приписі.
Але всупереч цьому посадовими особами позивача 22.10.2021 на другий день після оформлення акту було складено протокол №008637 про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства КП «Лозове комунсервіс» саме за самовільне користування надрами, а 01.11.2021 була видана постанова про накладення адміністративного стягнення №307/03, хоча в приписі щодо ліквідації цього порушення був даний строк до 30.12.2021. Незважаючи на це директора було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 3 400 грн 01.11.2021.
Факт притягнення директора до адміністративної відповідальності та добровільна сплата ним штрафу не є фактом визнання вини і не вважається, що це є підставою для стягнення заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, як вказано це в судовому рішенні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить у задоволені апеляційної скарги Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2024 у справі № 924/835/24 відмовити повністю, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2024 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.24 у справі № 924/835/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №875 від 20 вересня 2021р. та направлення на проведення позапланової перевірки №760/03 від 01.10.2021, на підставі ст. 4, 5 Закону та відповідно ст. 202 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» посадовою особою Державної екологічної інспекції у термін з 06.10.2021 по 21.10.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, Комунального підприємства “Лозове комунсервіс» Деражнянської міської ради (далі - відповідача), що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 5, смт. Лозове, Хмельницька область, 32216, код ЄДРПОУ 37399978.
В період з 06 жовтня по 21 жовтня 2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - позивачем) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП “Лозове комунсервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №776/03 від 21.10.2021.
В ході перевірки встановлено, що відповідачем в період з 01.01.2020 по 30.09.2021 здійснюється використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19 Кодексу України про надра.
Фактичний об'єм води, що використаний суб'єктом господарювання без дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за 2020 рік визначено на основі статистичної звітності за формою №2ТП-водгосп (річна). Він становив - 37,3 тис.м3.
Фактичний об'єм води, що використаний суб'єктом господарювання без дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за період з 01.01.2021 по 30.09.2021 визначений на основі первинного обліку. Він становив - 17,1 тис.м3.
Факт порушення зафіксований в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №776/03 від 21.10.2021 та виданий припис № 776/03 від 22.10.2021.
За виявлені порушення складено постанови про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021 на директора Комунального підприємства “Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 47 КУпАП, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) з 01.01.2020 по - 30.09.2021, а саме із двох артезіанських свердловин, що знаходяться в смт. Лозове - здійснюється за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами.
Штрафна санкція за адміністративне правопорушення по ст. 47 КУпАП сплачена на суму 3400,00грн, що підтверджується копією квитанції ФН3000766402 від 17.11.2021.
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності відповідача - забір; очищення та постачання води (КВЕД-2010: Клас 36.00).
Пунктом 11 Умов спеціального водокористування, визначених дозволом на спеціальне водокористування №161/ХМ/49д-18 від 02 лютого 2018р., виданого Державним агентством водних ресурсів України водокористувачу Комунальному підприємству “Лозове Комунсервіс», що у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб'єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.
Фактичний об'єм підземних вод, що використаний (видобутий) відповідачем за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020 по 30.09.2021 склав 54,4 тис м3.
22.10.2021 на підставі пунктів 9.1., 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які складають 59 355,00 грн.
На адресу відповідача позивачем направлялась претензія від 25.10.2021 №5657/0.11, а також розрахунок розмірів збитків та пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Станом на момент пред'явлення позову відповідач у добровільному порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу не відшкодував.
В відзиві від 04.10.2024 відповідач зазначив, що обставини, викладені в акті перевірки №776/03 від 21.10.2021 суперечать нормам чинного законодавства, оскільки, на думку відповідача, відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов'язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
Також зазначив, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №776/03 від 21.10.2021 та виданий припис №776/03 від 22.10.2021, де в п. 5 вказано, що потрібно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) до 30.12.2021.
Але всупереч цьому посадовими особами позивача 22.10.2021 на другий день після оформлення акту було складено протокол №008637 про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства КП “Лозове комунсервіс» саме за самовільне користування надрами, а 01.11.2021 була видана постанова про накладення адміністративного стягнення №307/03, хоча в приписі щодо ліквідації порушення був даний строк до 30.12.2021. Незважаючи на це директора було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 3 400 грн 01.11.2021.
Таким чином відповідач вважає, що посадові особи позивача, зловживаючи своїми посадовими обов'язками при здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання КП “Лозове комун сервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, порушили чинне законодавство при притягненні директора відповідача до адміністративної відповідальності. А тому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Позивач у відповіді на відзив від 21.10.2024 не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві. Наголошує, що відповідач здійснював використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 01.01.2020 по 30.09.2021, що є порушенням статей 16,19 Кодексу України про надра. Зазначає, що спеціальний дозвіл на користування надрами видається не на свердловину, а на ділянку.
Позивач звертає увагу суду, що відповідач в вересні 2024 року виконав вимоги припису, а саме: забезпечив здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку під свердловину а у період з 01.01.2020 по 30.09.2021 здійснював використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Зазначає, що підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра відсутні, оскільки під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельну ділянку (земельні ділянки) під дві свердловин, які знаходяться на території смт. Лозове.
Стверджує, що в діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. В свою чергу, відповідачем не доведена відсутність в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.
Щодо розрахунку розміру відшкодування збитків, позивач вказує, що розмір збитків розраховано на підставі пунктів 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009.
Відповідач в додаткових поясненнях до відзиву від 22.10.2024 зазначає, що відповідач має право без спеціального дозволу на користування надрами для своїх господарських потреб, а посадові особи позивача, зловживаючи своїми посадовими обов'язками при здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища порушили чинне законодавство.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 28.10.2024 стверджує, що в виданому на підставі акту перевірки №776/03 від 21.10.2021 року за період з 01.01.2020 по 30.09.2021 та в самому акті не має вимоги, а саме: забезпечити здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку під свердловини, так як стверджує позивач у своїй відповіді на відзив, чим вводить суд в оману.
Відповідач вважає, що директора підприємства незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Позивач у запереченнях від 29.10.2024 зазначає, що відповідачу були нараховано розмір відшкодування збитків, обумовленим за використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного характеру (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за період з 01.01.2020 по 30.09.2021, було притягнуто до адміністративної санкції по факту що зафіксовано в Акті № 776/03 від 21.10.2021 та в Протоколі №008637 від 22.10.2021, а не за виконання вимог припису.
Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідача було притягнуто до адміністративної та господарських санкції по факту що зафіксовано в Акті за результатами проведення позапланового заходу державного контролю з метою виконання доручення Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 року №159, а не за виконання вимог припису.
Також позивач наголошує, що термін виконання припису узгоджувався з відповідачем, при отриманні припису №776/03 від 22.10.2021 року - відповідач підписався і зауважень та заперечень не мав.
Позивач вважає, що відповідачем не доведена відсутність в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.
Відповідачем в поясненнях від 20.11.2024 надано суду копії листа архівного відділу Хмельницької районної адміністрації від 25.10.2024; рішення дванадцятої сесії від 2.11.2000. №4; додатку №1 до рішення; рішення від 25.11.2002 №5; рішення від 25.11.2002 №4; рішення від 26.11.2004 №10; рішення від 22.09.2011 №10; рішення від 20.02.2018 №22; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.02.2022 ; договору на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання юридичних послуг та витягу з рішення від 31.08.2022.
Відповідач в клопотанні від 29.11.2024 наголошує, що факт притягнення директора до адміністративної відповідальності та добровільна сплата ним штрафу не є фактом визнання вини і не вважається, що це є підставою для стягнення збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Відповідно до ч.10 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 р. № 46, Держекоінспекція має право виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством».
Приписами ст. ст. 149, 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Положення аналогічного змісту містяться також у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно з приписами ст. ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).
Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра. Відповідно до положень ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування (п. 9 ч.1 ст. 44, ч.1 ст. 49 Водного кодексу України).
Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
Надра у користування для видобування прісних підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України про надра).
Отже, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами давав право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3488/19, від 17.09.2020 у справі №922/1699/15, від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №520/11630/19.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06 жовтня по 21 жовтня 2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - позивачем) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП “Лозове комунсервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №776/03 від 21.10.2021.
За результатами проведення перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, відповідачем в період з 01.01.2020 по 30.09.2021 здійснюється використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19 Кодексу України про надра.
Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21.
Таким чином, в акті перевірки від 21.10.2021 №776/03 встановлено наявність порушень вимог законодавства відповідачем, зокрема, здійснення самовільного користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020 по 30.09.2021 за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19 Кодексу України про надра.
Акт підписаний директором КП “Лозове комунсервіс» Макаренко Г.Є. без будь-яких зауважень.
У зв'язку з виявленням порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано припис № 776/03 від 22.10.2021.
За виявлені порушення складено постанови про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021 на директора Комунального підприємства “Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 47 КУпАП, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) з 01.01.2020 по - 30.09.2021, а саме із двох артезіанських свердловин, що знаходяться в смт. Лозове - здійснюється за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Будь-яких заперечень з приводу виявлених порушень директор Комунального підприємства “Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну не заявляв, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення не оскаржував, штраф сплатив в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції ФН3000766402 від 17.11.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
При цьому доводи скаржника з посиланням на ст.23 Кодексу України про надра про те, що комунальне підприємство має право здійснювати господарську діяльність за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) надано правовстановлюючі документи, які підтверджують наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельну ділянку (земельні ділянки) під дві свердловини, які знаходяться на території смт. Лозове. При цьому, сам відповідач у додаткових поясненнях до відзиву у зазначає, що було винесено два приписи один від 22.10.2021 №776/03 та 07.02.2022 №89/03. Вказує, що право користування на земельну ділянку отримано на другий день після припису. Згідно з витягу з Державного реєстру про земельну ділянку від 08.02.2022 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0300 га з кадастровим номером 6821555700:01:002:0094. Вид використання земельної ділянки - для обслуговування будівлі артсвердловин (а.с. 72-73). Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що як убачається із акту від 21.10.2021 №776/03 відповідачем у графі пояснення, зауваження або заперечення вказав, що пояснень не має.
Враховуючи вище зазначене, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра відсутні.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що спеціальний дозвіл на користування надрами видається не на свердловину, а на ділянку надр, що надається у користування, що слідує з положень ст. 19 Кодексу України про надра.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно зі ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у відповідача речових прав на земельні ділянки, на яких здійснювався забір підземних вод у спірний період, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин у справі положень ст. 23 Кодексу України про надра відсутні.
Наведене вище, спростовує доводи скаржника, що використання фактичного об'єму води за добу з однієї свердловини відповідачем було менше чим 300м 3, комунальне підприємство відповідає вимогам встановленим ст.23 Кодексу України про надра а тому має право здійснювати господарську діяльність за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності відповідача - забір; очищення та постачання води (КВЕД-2010: Клас 36.00).
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 вказаного Закону та ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.
Згідно ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (Аналогічний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, колегія суддів зауважує, що наявними у справі доказами (зокрема, актом №776/03 від 21.10.2021, протоколом №008637 та від 22.10.2021 про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021) підтверджується факт правопорушення.
У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:
- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами) та невжиття заходів спрямованих на отримання спеціального дозволу на користування надрами;
- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389;
- причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;
- вина - відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснюючи забір (видобування) підземних вод усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у здійсненні самовільного користування надрами.
Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами), стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика) в редакції від 04.06.2021 , яка діяла на момент виявлення правопорушення та здійснення розрахунку.
Відповідно до п. 9.1. розділу ІХ Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м).
Статтею 255.5.2. Податкового кодексу України (в редакції на момент здійснення розрахунку) передбачено ставку рентної плати за використання підземних вод для Хмельницького району Хмельницької області в розмірі 74,74 грн. /100 куб.м.
Згідно із ст. 255.7 Податкового кодексу України (в редакції на момент здійснення розрахунку) житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.
Згідно з п. 9.2. розділу ІХ Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.
Позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які складають 59 355,00 грн.
З огляду на вище викладене, з урахуванням п. п. 9.1., 9.2. розділу ІХ Методики, ст. ст. 255.5.2. Податкового кодексу України розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020 по 30.09.2021 становить 59 355,00 грн.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення на користь держави з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради 59 355,00 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.12.24 у справі №924/835/24 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.24 у справі №924/835/24 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.12.24 у справі №924/835/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу № 924/835/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "09" квітня 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.