вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2025 р. Справа № 910/325/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - не з'явилися;
відповідача - Янушевич О.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 (повне рішення складене 04.11.2024)
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 (повне рішення складене 15.11.2024)
у справі №910/325/24 (суддя - Карабань Я.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ»
про визнання недійсним рішення загальних зборів.
У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", у якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів відповідача від ряду №27, оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №27 від 20.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, що відбулись 20.02.2022, були проведені з низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазначає позивач, його не було повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено право позивача брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №910/325/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 (повне рішення складене 04.11.2024) у справі №910/325/24 позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №27 від 20.02.2022.
04.11.2024 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 (повне рішення складене 15.11.2024) у справі №910/325/24 заяву ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та додаткове рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову та покласти судові витрати на позивача. В апеляційній скарзі відповідач також повідомив, що він очікує понести в апеляційному суді витрати на професійну правничу орієнтовно у розмірі 20000,00 грн, докази чого буде надано відповідно до вимог процесуального закону.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваних рішень не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Ключовими аргументами Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" щодо наявності підстав для скасування рішень є те, що:
- визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого від спірного ряду №27 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивача, а тому обраний спосіб захисту є неефективним;
- на спірних зборах був наявний кворум і відповідачем дотримано порядок їх скликання та проведення;
- враховуючи зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами при поданні неаргументованої заяви про стягнення безпідставно завищених витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням понесених самим кооперативом витрат на професійну допомогу, стягнення з відповідача таких витрат є несправедливим, нерозумним та неспівмірним.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу у справі №910/325/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/325/24, призначено її до розгляду на 17.12.2024, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.
До суду 13.12.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін. У відзиві також викладено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів, поновлення позивачу вказаного строку та долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій постанов Верховного Суду у справах №№910/11661/23 та 910/15128/23.
13.12.2024 Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" подано заяву про зупинення апеляційного провадження у справі №910/325/24 до перегляду судових рішень судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14503/23 у подібних правовідносинах на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/325/24 до перегляду судових рішень судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14503/23 у подібних правовідносинах.
До суду 03.03.2025 від представника відповідача надійшла заява про поновлення апеляційного провадження у справі №910/325/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 поновлено апеляційне провадження у справі №910/325/24 та призначено її до розгляду на 01.04.2025.
До суду 25.03.2025 від представника Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою від цієї ж дати задоволено.
01.04.2025 від позивача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/798/25, що розглядається Господарським судом міста Києва, за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №493/5 від 14.02.2022 "Про задоволення скарги", скасування реєстраційних дій та зобов'язання вчинити дії.
У призначене засідання суду 01.04.2025 з'явився представник відповідача. Натомість, позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з цим, як було зазначено вище, позивач належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання позивача або його представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Судом поставлено на обговорення викладене у відзиві клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів, поновлення позивачу вказаного строку та долучення доказів до матеріалів справи, а також клопотання про зупинення апеляційного провадження.
Присутній представник відповідача заперечив щодо клопотань позивача та просив відмовити у їх задоволенні.
Ухвалами суду від 01.04.2025, занесеними до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотань позивача про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів, поновлення позивачу вказаного строку та долучення доказів до матеріалів справи, а також клопотання про зупинення апеляційного провадження.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання про долучення доказів є те, що постанови Верховного Суду не є доказами у розумінні приписів процесуального закону, знаходяться у вільному доступі та, в будь-якому випадку, висновки Верховного Суду, викладені у постановах, є обов'язковими для врахування судами нижчих інстанцій з точки зору критерію подібності правовідносин сторін.
Підставами для відмови у задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження є:
- недотримання заявником положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, так як ним не доведено об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/798/25;
- провадження у даній справі №910/325/24 відкрито судом першої інстанції ще 15.01.2024. Натомість, провадження у справі №910/798/25 відкрито 03.02.2025, тобто через рік, задовго після ухвалення оскаржуваного рішення та вже після подання відповідачем апеляційної скарги.
Після розгляду клопотань позивача судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті та заслухано пояснення представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що відповідно до п. 1.3 статуту Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", затвердженого позачерговими загальними зборами (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) від 01.11.2021, кооператив створено за рішенням установчих зборів членів кооперативу, на їх кошти, згідно з розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва №799/1 від 06.05.1998.
30.01.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".
Пунктами 4.1 та 4.2 статуту відповідача визначено, що членами кооперативу можуть бути виключно громадяни України, які внесли вступний внесок у розмірах, визначених загальними зборами (зборами уповноважених) кооперативу, додержуються вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку кооперативу і користуються правом голосу. Членом кооперативу може бути особа, яка досягла 18-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності, є законним власником або розпорядником не менше ніж одного гаражного боксу, розташованого в кооперативі.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 22.09.2011 ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , ряд № 27 в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".
28.05.2021 помер діючий голова правління відповідача, у зв'язку з чим 20.08.2021 проведені загальні збори членів відповідача від рядів для обрання уповноважених членів рядів.
Зокрема, 20.08.2021 відбулись загальні збори членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" ряду №27, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом б/н від 20.08.2021, зокрема, про:
- обрання уповноваженого членів кооперативу від ряду №27 - члена кооперативу ОСОБА_1 (гаражний бокс № НОМЕР_4 ) (питання 3 порядку денного);
- делегування уповноваженого членів кооперативу від ряду №27 ОСОБА_1 з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу до зборів уповноважених кооперативу від ряду №27 та членів правління кооперативу (питання 4 порядку денного).
22.09.2021 відбулись позачергові загальні збори (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"), на яких прийняті рішення, оформлені протоколом б/н від 22.09.2021, зокрема, про:
- обрання головою правління кооперативу ОСОБА_2 (питання 2 порядку денного);
- затвердження нової редакції статуту Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (питання 3 порядку денного);
- уповноваження ОСОБА_2 на здійснення реєстрації змін, що відбулися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (питання 4 порядку денного);
- відсторонення від займаної посади заступника голови правління Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" ОСОБА_3 у зв'язку з невиконанням ним норм чинного законодавства та вимог статуту (питання 5 порядку денного).
На виконання зазначених рішень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. були проведені наступні реєстраційні дії щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ":
- №1000661070014000334 від 24.09.2021, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
- №1000661070015000334 від 28.09.2021, зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Внаслідок проведення вказаних реєстраційних дій було змінено керівника з ОСОБА_4 на ОСОБА_2 , відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв'язку з кооперативом.
01.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_5 від 26.11.2021 на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви О.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000661070014000334 від 24.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та №1000661070015000334 від 28.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
За результатами розгляду скарги наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 скаргу задоволено та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".
20.02.2022 відбулись загальні збори членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом б/н від 20.02.2022, зокрема, про:
- обрання уповноваженим членів кооперативу від ряду №27 ОСОБА_6 (питання 2 порядку денного);
- делегування членами кооперативу від ряду повноважень обраному уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених членів кооперативу від рядів та членів правління (питання 3 порядку денного).
Як зазначено в даному протоколі, загальна кількість гаражів (гаражних боків) у ряду складає 25, присутні на загальних зборах були 12 осіб, рішення з питань порядку денного були прийняті одноголосно.
22.02.2022 відбулись позачергові загальні збори уповноважених Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №1 від 22.02.2022, про обрання складу правління (питання 2 порядку денного), про обрання нового голови правління - ОСОБА_7 у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 (питання 3 порядку денного), про затвердження нової редакції статуту кооперативу (питання 4 порядку денного).
Не погоджуючись з рішенням загальних зборів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", оформленим протоколом №1 від 22.02.2022, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №№910/1537/23 та 910/2899/23).
Як зазначив позивач, під час розгляду вказаних справ було з'ясовано, що на позачергових загальних зборах від 22.02.2022 рішення приймалися, зокрема, уповноваженим кооперативу від ряду №27 ОСОБА_6 , хоча уповноваженим членом кооперативу від ряду №27 є ОСОБА_1 на підставі протоколу загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" ряду №27 від 20.08.2021.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що загальні збори членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, що відбулись 20.02.2022, проведені з низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазначає позивач, його не було повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено право позивача брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказував на те, що після смерті голови правління кооперативу ОСОБА_4 обов'язки голови правління став виконувати заступник голови правління ОСОБА_3 . Одночасно, свої повноваження продовжували виконувати раніше обрані члени правління кооперативу та уповноважені членів кооперативу від рядів, а тому делегування нових членів, зокрема позивача від ряду №27, не було. З огляду на викладене, протокол загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27 від 20.08.2021 має невідоме походження та погоджений не уповноваженими особами, натомість ОСОБА_6 має актуальний протокол та спеціальне посвідчення. Окрім цього, на переконання відповідача, позивачем не доведено, яким чином обрання уповноваженого від ряду №27 порушує його права, а також зазначає, що на зборах 20.02.2022 був наявний кворум у розмірі 57,1%.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов наступних висновків:
- матеріали справи не містять доказів того, що загальні збори членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, що відбулись 20.02.2022, по-перше, були скликані особами, які мають право їх скликати, та по-друге, що про їх проведення були належним чином повідомлені члени кооперативу ряду №27, зокрема і позивач, який є власником гаражного боксу №7 у зазначеному ряді;
- за наявності чинного рішення, оформленого протоколом б/н від 20.08.2021 загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, яким позивача обрано уповноваженим членів кооперативу від ряду №27, обранню нового уповноваженого від цього ряду мало передувати припинення його повноважень, докази чого в матеріалах справи відсутні;
- твердження позивача про відсутність необхідної кількості голосів на зборах є обґрунтованими;
- оспорюване рішення порушує права позивача, як члена Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", на участь у господарській діяльності кооперативу, на управління кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління, а тому обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.
При цьому, в основу висновку про обрання позивачем ефективного способу захисту порушених прав судом першої інстанції було покладено висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/11661/23 у подібних правовідносинах.
Після ухвалення судового рішення у встановлений процесуальний строк до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правову допомогу з посиланням на те, що такі витрати є несправедливими, нерозумними та неспівмірними зі складністю справи.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 40000,00 грн є завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зважаючи на складність справи. З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи ціну позову, суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 35000,00 грн.
Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову з огляду на наступне.
Щодо розгляду спору по суті та апеляційної скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно зі ст. 3 ГК України господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети.
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).
Статтею 94 ГК України передбачено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього кодексу, інших законодавчих актів.
Зазначені норми кореспондуються із нормами ст. ст. 83, 85 та 86 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2 та 23 Закону України "Про кооперацію").
Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/7554/18.
Згідно з ч. ч. 1 та 5 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
За змістом ч. ч. 8-11 ст. 15 Закону України "Про кооперацію" у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/756/19 та 05.07.2022 у справі №911/2269/20.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).
Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.
Як вбачається з наведених вище норм права, Закон України "Про кооперацію" передбачає можливість включити у статут положення про скликання зборів уповноважених кооперативу.
Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 сформував правовий висновок, відповідно до якого положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться у ст. 15 Закону України "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу. Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:
1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;
2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.
Судом першої інстанції встановлено, що статутом відповідача у редакції від 01.11.2021 визначено, що відповідач є організацією громадян, які добровільно об'єднались для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів.
Пунктом 5.1 статуту відповідача визначено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.
Розділом 8 статуту відповідача врегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.
Відповідно до п. 8.3 статуту уповноважені члени кооперативу від рядів обираються членами кооперативу відповідного ряду. Члени кооперативу від ряду мають право обирати тільки одного уповноваженого від свого ряду. Члени кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду є правомочним якщо за нього проголосували не менш ніж 51 відсоток членів відповідного ряду. Член кооперативу відповідного ряду, якого на загальних зборах членів кооперативу відповідного ряду було висунуто кандидатом в уповноважені членів кооперативу від ряду, не може брати участь у голосуванні щодо своєї кандидатури. Уповноважений членів кооперативу від ряду, якого загальні збори членів кооперативу відповідного ряду делегують до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу, не може брати участі в голосуванні щодо означеного питання. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду обов'язково оформлюються: протоколом, що має містити порядок денний, розглянуті питання, прийняті рішення, результати голосування, список присутніх членів ряду з підписами, затвердження підписами головуючого та секретаря зборів; дорученням від членів кооперативу відповідного ряду про делегування повноважень уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління, що є невід'ємною частиною протоколу загальних зборів членів кооперативу від ряду, з затвердженням підписами головуючого та секретаря зборів. Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду разом з означеним дорученням має бути прошитим, пронумерованим з визначенням кількості аркушів, містити відбиток печатки кооперативу (печатки-токена), підписаним головуючим та секретарем зборів, головою правління кооперативу.
Згідно з п. 8.4 статуту уповноважені членів кооперативу від рядів для підтвердження своїх повноважень в органах управління кооперативу обов'язково повинні пред'явити протоколи рішень ряду про їх обрання та делегування повноважень щодо вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу та містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про АГК "Північ", а також пред'явити спеціальні посвідчення, що обов'язково повинні містити: напис "Уповноважений членів АГК "Північ" з зазначенням номеру ряду, прізвища, імені та по-батькові, фото 3,5 Х 4,5 см, відбиток печатки АГК "Північ", особистий підпис голови правління АГК "Північ".
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обрання свого представника членами кооперативу від певного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах є визначеною статутом формою реалізації корпоративного права.
Судом також встановлено обставини справи щодо:
- відсутності доказів на підтвердження скликання загальних зборів членів кооперативу від ряду №27, що відбулись 20.02.2022, уповноваженими на це особами, належного повідомлення членів кооперативу ряду №27 про збори, а також необхідної кількості голосів на зборах;
- за наявності чинного рішення, оформленого протоколом б/н від 20.08.2021 загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №27, яким позивача обрано уповноваженим членів кооперативу від ряду №27, обранню нового уповноваженого від цього ряду мало передувати припинення його повноважень, докази чого в матеріалах справи відсутні.
Водночас, місцевий господарський суд відхилив заперечення відповідача та з посиланням на висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/11661/23, зазначив, що оспорюване рішення порушує права позивача, як члена Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", на участь у господарській діяльності кооперативу, на управління кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління, а тому обраний позивачем спосіб захисту є ефективним.
Як було зазначено вище, апеляційне провадження у даній справі зупинялося до перегляду судових рішень судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14503/23 у подібних правовідносинах.
Апеляційний суд вказує на те, що у справі №910/14503/23 за подібних правовідносин ОСОБА_2 та ОСОБА_9 звернулися з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Натомість, позов ОСОБА_9 задоволено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що він є власником гаражного боксу № НОМЕР_5 ряд № 28 . Відтак, своє право на участь в управлінні кооперативом шляхом обрання уповноваженого від ряду позивач має реалізовувати виключно у межах процедури делегування уповноваженого від ряду №28, у зв'язку з чим оспорюване рішення не зачіпає його прав на участь в управлінні відповідачем. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9 , місцевий господарський суд дійшов висновку, що за наявності чинного рішення, оформленого протоколом від 20.08.2021 загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №20, яким позивачку обрано уповноваженим членів кооперативу від ряду №20, обранню нового уповноваженого від цього ряду мало передувати припинення її повноважень, докази чого в матеріалах справи відсутні.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_9 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 змінено та викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що спірним рішенням не порушуються права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_2 , оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що він має у власності гаражний бокс у ряді №20. Водночас, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_9 , зазначивши, що наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії №1000661070014000334 від 24.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та №1000661070015000334 від 28.09.2021 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо відповідача.
Законність висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 перевірялася Господарським судом міста Києва в межах розгляду спору у справі №910/5273/22, де рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного Суду від 28.02.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 та поновлення реєстраційних дій.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що після скасування наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо призначення головою правління відповідача ОСОБА_2 згідно з діючим на той час статутом у редакції 01.11.2021 уповноважені члени кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів, на яких обрали голову правління, склад правління та затвердили статут у новій редакції, що було оформлено відповідним протоколом.
На підставі рішення уповноважених членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від рядів приватним нотаріусом проведено реєстраційну дію №1000661070021000334 від 23.02.2022 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо відповідача.
Законність вказаної реєстраційної дії перевірялася в межах розгляду скарги ОСОБА_10 від 07.09.2022, за наслідками розгляду якої на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 07.11.2022 наказом Міністерства юстиції України №241/7 від 17.01.2023 відмовлено у задоволенні скарги, а реєстраційну дію визнано такою, що відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на дату делегування уповноваженого ОСОБА_11 від ряду №20 та проведення позачергових зборів уповноважених 22.02.2022 ОСОБА_2 вже не мав повноважень голови правління, оскільки наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційні дії щодо обрання його головою правління скасовані, а згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з моменту скасування 14.02.2022 реєстраційних дій керівником відповідача зазначається ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції зазначив, що протокол позачергових зборів уповноважених від 22.09.2021, згідно з яким ОСОБА_2 обрано головою правління, є нікчемним та не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки обрання голови правління на той момент згідно зі статутом у редакції 2012 року було віднесено виключно до компетенції загальних зборів.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого ОСОБА_11 від ряду №20 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, оскільки наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційні дії щодо відповідача скасовані. Отже, визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі, оскільки визнання його недійсним не відновить порушених прав позивачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_9 підлягає скасуванню, а мотивувальна частина наведеного рішення місцевого господарського суду в іншій його частині підлягає зміні.
В ході здійснення касаційного провадження у справі №910/14503/23 судом було встановлено, що на розгляді Верховного Суду перебувала справа №910/11661/23, правовідносини у якій є аналогічними до правовідносин, що виникли у справі №910/14503/23, а також у справі №910/325/24, що переглядається.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №910/11661/23, суди дійшли аналогічних висновків, яких дійшов і суд апеляційної інстанції у справі №910/14503/23.
Однак, постановою Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/11661/23 рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
При цьому, як зазначав вище апеляційний суд, в основу висновку про обрання позивачем ефективного способу захисту порушених прав судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні у справі №910/325/24 було покладено висновки, наведені у постанові від 24.09.2024 у справі №910/11661/23.
Водночас, касаційний суд у постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 вирішив від наведеного висновку відступити.
Як зазначив Верховний Суд, господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з'ясувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
У ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України).
За змістом ст. ст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на положення процесуального закону суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови від 25.01.2022 у справі №143/591/20, 08.02.2022 у справі №209/3085/20, 09.02.2022 у справі №910/6939/20, 22.02.2022 у справі №761/36873/18 та 06.07.2022 у справі №914/2618/16).
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20, 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц та 06.07.2022 у справі №914/2618/16.
Не підлягає сумніву те, що оцінка обраного позивачем способу захисту порушених прав за критерієм ефективності здійснюється у кожній окремій судовій справі з урахуванням конкретного предмета, підстави позову і мети звернення до суду, а також встановлених судами обставин.
Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).
За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та мету подання позову, зокрема, як встановлено судами та не заперечується позивачами, перш за все останні не погоджуються з ухваленими на позачергових загальних зборах уповноважених АГК "Північ" рішеннями, які оформлені протоколом №1 від 22.02.2022, окрім іншого, в частині припинення повноважень ОСОБА_2 як голови правління та обрання нового складу правління АГК "Північ", у зв'язку з чим ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №№910/1537/23 та 910/2899/23), висновки суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022 (про делегування уповноваженого ОСОБА_11 від ряду №20) не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, є правомірними та такими, що відповідають приписам чинного законодавства.
З огляду на наведене вище, корпоративна палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.09.2024 у справі №910/11661/23, оскільки встановлення судом обставин обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, що виключає необхідність дослідження судом обставин, зокрема, правомірності/законності скликання та проведення загальних зборів.
Отже, в контексті обставин даної справи №910/325/24 та з урахуванням вказаних висновків суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішення дійшов необґрунтованих висновків про обрання позивачем ефективного способу захисту порушених прав.
Таким чином, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є частково обґрунтованими.
З урахуванням усього вищезазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що обраний ним спосіб захисту не може призвести до поновлення будь-яких прав позивача. Наслідком цього є скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо апеляційної скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024.
До суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи надано:
- копію договору про надання правової допомоги №251 від 07.06.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ВР Партнерс», з додатком №1 від 02.01.2024;
- ордер серії АІ №1522863 і копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №9191/10 на ім'я адвоката Васюка М.М.;
- ордер серії АІ №1544274 і копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №11254/10 на ім'я адвоката Рудніцького О.Л.;
- копію акту надання послуг від 04.11.2024, згідно якого адвокатським об'єднанням надано позивачу правову допомогу на суму 40000,00 грн;
- звіт про обсяг наданих послуг від 04.11.2024.
Суд першої інстанції частково задовольнив заяву про ухвалення додаткового рішення та вважав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 35000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).
За змістом ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Отже, додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21).
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до категорії інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як наслідок, враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді першої інстанції, за загальним правилом ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 по суті спору з ухваленням нового рішення, то додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 також слід скасувати.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги та розподіл судових витрат.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/325/24 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Наслідком цього також є скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 з покладенням витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесених ним в суді першої інстанції, на позивача.
За вказаних обставин апеляційна скарга Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/325/24 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
4. Витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді першої інстанції, покласти на позивача.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» (02232, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 93, ідентифікаційний код 25661903) 3633 (три тисячі шістсот тридцять три),60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 09.04.2025.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко