Провадження № 33/821/37/25 Справа № 703/5233/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
07 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 21 вересня 2024 року близько 16 години 11 хвилин в м. Сміла по вул. Незалежності, керував транспортним засобом «Subary Outback», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, блідість шкіри обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що не згоден із вищевказаною постановою у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також порушенням ним норм чинного законодавства.
Вказує, що як вбачається з Переліку медичних установ Черкаської області, яким надано право на проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджено наказом Управління охорони здоров'я облдержадміністрації, від 10 вересня 2021 року N 1255, до даного переліку входять, зокрема: КНП "Смілянська міська лікарня" Смілянської міської ради, КНП "Смілянська міська поліклініка" Смілянської міської ради; КНП "Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської".
Управлінням охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації видано наказ від 04 червня 2019 року N 598 "Про основні організаційні заходи щодо проведення оглядів для встановлення фату також сп'яніння та факту вживання психоактивних речовин у медичних закладах Черкаської області" (зі змінами внесеними наказом Управління), від 10 вересня 2021 року N 1255), у якому визначено перелік медичних закладів Черкаської області, яким надано право на проведення медичного огляду громадян для встановлення факту алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції": Смілянська міська лікарня, полі Смілянська міська клініка; Софії Бобринської» Смілянської районної ради Черкаської області.
Таким чином, КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської», що розташовані в адміністративних межах м. Сміла Черкаського району Черкаської області, надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апелянт вважає, що якщо місцем зупинки його автомобіля є вул. Незалежності в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, як це вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, найближчими закладами охорони здоров'я, в якому він повинен був провести огляд на стан наркотичного сп'яніння є КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської», а не в КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради», який розташований в м. Черкаси, тобто на значній відстані від місця зупинки вищевказаного транспортного засобу.
Також вважає, що працівниками поліції не було доведено належними та допустимими доказами факту порушення апелянтом положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу.
Вказує, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що апелянт допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що поліцейським йому не було роз'яснено норми ст. 63 Конституції України та право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, чим позбавили апелянта права на захист.
Зауважує що він, як водій не був відсторонений від керування транспортного засобу, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ та Конституційного Суду України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, про причину неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №493650 від 21 вересня 2024 року, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд визнає, що цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Рапортом поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 23 вересня 2024 року, відповідно до якого, 21 вересня 2024 року на лінію «102» надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 21 вересня 2024 року о 16 годині 24 хвилини за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 67, зупинено автомобіль «Subary», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який від освідування відмовляється, має ознаки наркотичного сп'яніння.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 вересня 2024 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 , у зв'язку з виявленням у нього ознак сп'яніння: розширені зіниці очей не реагують на світло, блідість шкіри обличчя, занадто збуджений, направляється працівником поліції до закладу охорони здоров'я - ЧОНД, що розташований за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 62, для визначення стану його сп'яніння, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився та власноручно здійснив запис: «Від проходження медичного огляду відмовляюсь на стан наркотичного сп'яніння», який підтвердив власним підписом.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 вересня 2024 року, відповідно до яких, він 21 вересня 2024 року близько 16 години 10 хвилин в м. Сміла по вул. Незалежності, керував автомобілем «Subary», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які пояснили причину зупинки - не користування ременем безпеки. Під час спілкування пояснили, що він має ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей не реагують на світло. На запитання чи вживав наркотичні речовини, пояснив, що так вживав, шляхом куріння, марихуану, близько двох тижнів тому. На вимогу пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння він відмовився, йому роз'яснено порядок складання адміністративних матеріалів відносно нього у зв'язку з відмовою.
Окрім того суд надав належну оцінку відеозаписам з відеореєстратора, який встановлений в салоні службового автомобіля поліції, та з нагрудної камери працівника поліції, на яких зафіксовано, що працівниками поліції зупинено автомобіль «Subary», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . У зв'язку з виявлення працівниками поліції у водія ознак сп'яніння, які були повідомлені останньому, йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі Черкаський обласний наркологічний диспансер. Однак, на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився та повідомив, що вживав наркотичні речовини, а саме курив коноплю. Водночас, ОСОБА_1 постійно просив працівників поліції не складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, вказуючи, що це в останній раз, а також намагався домовитися з працівниками поліції. Працівником поліції ОСОБА_1 роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння - складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. У подальшому, працівниками поліції складені адміністративні матеріали, в яких ОСОБА_1 особисто здійснював записи та ставив свої підписи.
Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи підтвердження наявності підстав для зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому апеляційний суд враховує, ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не оспорював, що керував транспортним засобом.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою наведених доказів.
Доводи апелянта про незаконність постанови, з огляду на норми Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), оскільки працівники поліції не було повідомлено причини зупинки, не є підставою для скасування постанови судді.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми Закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його направлення до суду тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.
Відсутність даних про не вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 не впливає на висновку суду про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відкидає доводи апелянта про порушення його права на захист, через не роз'яснення останньому його прав.
З цього приводу слід зауважити, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, де наявні графи про роз'яснення йому ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП
Частина ч. 4 статті 256 КУпАП передбачає обов'язок особи, що складає такий протокол, роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.
За таких обставин, відсутність зафіксованих даних про роз'яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У цій справі апеляційний суд виходить з того, що наведене апелянтом порушення права на захист не призвело до отримання доказів, в апеляційній скарзі не порушується питання про не додержання гарантій справедливого розгляду обвинувачення.
Апеляційний суд не вбачає порушення вимог п. 7 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, що може потягнути за собою скасування постанови судді. Та обставина, що ОСОБА_1 було запропоновано огляд на стан наркотичного сп'яніння закладі охорони здоров'я в м. Черкаси, а не в м. Сміла за місцем зупинки транспортного засобу, не в плинула на законність вимоги працівника поліції пройти ОСОБА_1 в установленому порядку медичний огляд для визначення стану впливу наркотичних речовин, що передбачено п. 2.5. ПДР.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук