Номер провадження 1-кп/754/695/25
Справа№754/3162/25
Вирок
Іменем України
09 квітня 2025 року місто Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12025100030000515, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не заміжньої, працює в ТОВ «БІР-МАРКЕТ» продавцем-консультантом, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 30.01.2025 приблизно об 11 годині 00 хвилин, знаходячись разом із потерпілою ОСОБА_4 у кабіні ліфту в під'їзді № 1 будинку за адресою: місто Київ, вул. Милославська, 47-А, помітила в кишені куртки останньої мобільний телефон «iPhone 13, Starlight, 128 GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , і в цей час у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 16.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 20.05.2023 № 254/2023, від 26.08.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024 та від 14.01.2025 № 26/2025 строком на 90 діб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та її дії є таємними для оточуючих, викрала із кишені куртки потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон «iPhone 13, Starlight, 128 GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 15499 гривень 75 копійок, у чохлі, який для потерпілої майнової цінності не становить, в який була вставлена сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», яка для потерпілої майнової цінності не становить, та поклала його до своєї кишені куртки, в яку була одягнута.
Після цього ОСОБА_6 , утримуючи вказаний мобільний телефон «iPhone 13, Starlight, 128 GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , при собі в кишені куртки, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 15499 гривень 75 копійок.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні інкримінованого її злочину визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що 30.01.2025 в проміжок часу між 11 - 12 год вона із подругою ОСОБА_7 зайшла до ліфту. У ліфті ОСОБА_7 повернулася до дзеркала та поправляла зачіску. В цей час ОСОБА_6 побачила в кармані у потерпілої мобільний телефон, який забрала собі. В подальшому ОСОБА_6 та потерпіла зайшли до магазину, де остання виявила відсутність мобільного телефону та провела ОСОБА_6 на зупинку громадського транспорту. Мобільний телефон ОСОБА_6 віддала знайомому, який здав його на розборку. Перед потерпілою вибачилася.
Також обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи щодо дати, місця, часу, мотивів, мети, способу вчинення, предмету посягання та його суми, які вона не оспорює.
Обвинувачена ОСОБА_6 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що вона правильно розуміє зміст пред'явленого їй обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» не перебуває, під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» не перебуває, відшкодувала потерпілій матеріальну шкоду. Судом також враховується молодий вік обвинуваченої.
З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої; позиції прокурора, яка просила визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України; позиції захисника який просив суд, із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк два роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік; позиції обвинуваченої, яка погодилася з позицію захисника та просила суд призначити їй умовний термін покарання, суд призначає ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону та вважає за можливе її виправлення без ізоляції від суспільства, відповідно до ст. 75 КК України.
При цьому наявність двох обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які характеризують обвинувачену, на думку суду є достатніми для призначення ОСОБА_6 мінімального покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із одночасним звільненням її від відбування покарання з випробуванням та недостатніми для одночасного призначення ОСОБА_6 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, із одночасним звільненням її від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вимог ст. 124 КПК України, з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до вимог ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_6 в доход держави процесуальні витрати в сумі 1193 грн. 85 коп., за проведення експертизи.
Речовий доказ в кримінальному провадженні: екран від телефону «iPhone 13» із шлейфами, акумуляторну батарею від телефону з логотипом «Apple» - повернути власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, негайно після його проголошення, вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору і не пізніше наступного дня надіслати потерпілій.
Суддя ОСОБА_1