справа № 753/15095/24
провадження № 2-п/753/39/25
"09" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Хильченко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,суд -
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 24 березня 2025 року про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року по справі за позовом ТзОВ «Столичний Комфорт» до нього ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Заява мотивована тим, що він, як відповідач, не з'явився в судове засідання з поважних причин (не був належним чином повідомлений про час ти місце розгляду справи, не отримував судові повістки, оскільки не має зареєстрованого місця проживання), а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, яке набуло чиності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 13.12.2024 року, по справі №753/2553/24, вирішений спір між тими самими сторонами й про той самий предмет позову (ТзОВ «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги), тобто є таке рішення, яким вирішено спір, й ТзОВ «Столичний Комфорт», зловживаючи правом, повторно звернувся з таким же позовом до нього ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, за аналогічний період, що є наслідком для закриття провадження по справі, із визнанням дій позивача, як зловживання процесуальними правами.
Також вказує, що відсутність договірних відносин між ТзОВ «Столичний Комфорт» та ним ( ОСОБА_1 ), як сторонами, що слугували б підставою для виконання ним зобов'язання, вимоги цього позову є підставою для відмови, відповідно, недоведеність позивачем вимог позову належними, достатніми та допустимими доказами.
Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв'язку, які доставлено завчасно до судового засідання, розміщеним оглошенням на офіційному сайті судової влади (суду).
Заявник/відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 08.04.2025 року про розгляд заяви про перегляд заочного рішенняза його відсутності з її підтриманням.
Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд заяви за його відсутності з підтриманням позовних вимог.
Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.
Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межех розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності позивача на підставі наявних у ній матеріалів, та за погодженням сторін.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.
Судом встановлено, що позивач в особі ТзОВ «Столичний Комфорт» у серпні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послугивідповідно до укладеного Договору на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків, Акту приймання-передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування щодо квартири АДРЕСА_1 .
Посилаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником/мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги відповідно до укладеного Договору на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків, Акту приймання-передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування, при цьому не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості за період з 01.08.2021 року по 01.07.2024 року становить 25 386 грн. 00 коп. Окрім того, позиваечм ставилась вимога про стягнення 11 001 грн. 56 коп. - індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - 2 223 грн. 19 коп., а всього - 38 610 грн. 75 коп. (а.с.1-22, 45-51).
Заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року позов ТзОВ «Столичний Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послугиз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , відомості про РНОКПП - відсутні, АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Комфорт», код ЄДРПОУ - 33833708, 38 610 грн. 75 коп. - заборгованості за надані житлово-комунальні послугиз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, 3 028 грн. 00 коп. - судового збору, 5 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу, а всього - 46 638 (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 75 (сімдесять п'ять) коп. (а.с.45-51).
Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.
А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.
Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви відсутні за недоведеності відповідачем вказаних ознак сукупних умов для скасування заочного рішення.
Так, відповідач неодноразово (двічі) повідомлявся судом про час та місце розгляду справи (17.12.2024 року, 19.02.2025 року), що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с.38, 41).
Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду, тавказує на те, що такий відповідач не з'явився в судове засідання й не подав відзив на позовну заяву у визначений процесуальним законом строк без поважних причин, докази, на які посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи,є необгрунтованими, й не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє такі доводи відповідача.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, яке набуло чинності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 13.12.2024 року (справа №753/2553/24), вирішений спір між тими самими сторонами й про той самий предмет позову (ТзОВ«Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги), тобто є таке рішення, яким вирішено спір, наявність підстав для закриття провадження по справі, про що ОСОБА_1 надав до суду вказане рішення у закодованому стані (для загального доступу до ЄДРСР), оскільки відповідно до вказаного рішення (справа № 753/2553/24), спір стосувався іншої квартири, а саме АДРЕСА_4 , власником якої є, також, позивач, натомість борг по цій справі (№ 753/15095/24) стосується квартири відповідача, якою він, також, володіє на праві власності, а саме квартири АДРЕСА_1 .
За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.