ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5969/25
провадження № 1-кс/753/865/25
"07" квітня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дарницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 21 березня 2025 року,
До Дарницького районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дарницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 21 березня 2025 року.
На обґрунтування вимог скарги скаржник посилається на те, що ним 07.02.2025 на прийомі у прокурора ОСОБА_4 була подана заява про вчинення слідчим ОСОБА_5 злочинів у кримінальному провадежнні № 12015100020009445 від 31.10.2015 за ознаками ст. ст. 366, 367, 382 КК України. Ухвалою слідчого судді від 11.03.2025 службова особа Дарницької окружної прокуратури зобов'язана була внести не вибірково, а всі відмості за цією заявою до ЄРДР, однак прокурор ОСОБА_6 не виконав судове рішення і вніс до ЄРДР відомості лише стосовно злочину за ст. 366 КК України, а відомості щодо вчинення злочинів слідчим ОСОБА_5 за статтями 367 та 382 КК України так і не вніс. Отже, 21.03.2025 був змушений повторно подати до Заступника керівника прокуратури ОСОБА_7 повторну заяву про вчинення слідчим ОСОБА_5 злочинів за ознакми статтей 367 та 382 КК України. На підставі наведеного просить зобов'язати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 протягом 24 годин внести до ЄРДР відості за заявою ОСОБА_3 від 21.03.2025 про вчинення слідчим СВ Дарницького УП ГУНП ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за статтями 368, 382 КК України та виконати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 11.03.2025 у справі № 753/2881/25, а також надати протягом 24 годин заявнику витяг з ЄРДР на підтвердження початку досудового розслідування за його заявою про злочини.
У судовому засіданні, скаржник підримав вимоги скарги та просив задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, що не є перешкодою для розгляду скарги в його відсутності.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Завданням службової особи правоохоронного органу, яка отримує джерело первинної інформації про ймовірно вчинене протиправне діяння, є визначення його попередньої правової кваліфікації.
Таке право є дискреційними повноваженнями органу який приймає рішення про внесення відомостей до ЄРДР, та не може залежати від думки інших учасників процесу, так як саме на орган досудового розслідування, покладається право на його проведення.
Крім того, попередня кваліфікація кримінального правопорушення, визначена на стаді внесення даних до ЄРДР як дискреційне право особи, яка проводить таку реєстрацію та внесення даних, може зазнавати подальшої зміни в ході досудового розслідування.
Як вбачачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва було внесено відомості за заявою ОСОБА_10 від 08.02.2025 та кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Разом з тим, нормами КПК України не передбачено право слідчого судді надавати вказівку прокурору, слідчому на здійснення процесуальній діяльності, оскільки останній може лише зобов'язати суб'єкт оскарження вчинити певну дію, а саме розглянути звернення та постановити процесуальне рішення, а не зобов'язати змінити кваліфікацію злочину.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою від 21.03.2025 відсутні, оскільки прокурор згідно норм КПК України є самостійним в прийнятті рішень, що віднесені до його компетенції. Так прокурором внесено дані в ЄРДР на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва за первісною заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 08.02.2025 та кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, підстав для зобов'язання прокурора повторно внести дані в ЄРДР за повторною заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення за іншою правовою кваліфікацією за ознаками ст. ст. 367, 382 КК України не має, оскільки таке право є дискреційним повноваженням органу, який приймає рішення про внесення відомостей до ЄРДР.
Як вбачається з прохальної частини скарги ОСОБА_3 просив також зобов'язати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва виконати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.03.2025.
Враховуючи вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, регламентований ч. 1 ст. 303 КПК України, та види ухвал слідчого судді, які можуть бути постановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, визначені ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя вважає, що правові підстави для задоволення вимог скарги в частині зобов'язання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва виконати ухвалу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 26, 168, 169, 171, 303, 306, 307, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дарницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 21 березня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: