Рішення від 26.03.2025 по справі 752/2660/25

Справа № 752/2660/25

Провадження №: 2/752/3994/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.03.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

за участю секретаря - Замай А. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2021 року в розмірі 31395 грн, судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви на кредит № 4388913 уклали кредитний договір № 4388913, який вчинено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» зобов'язання відповідно до договору виконало у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, однак належного зустрічного виконання зобов'язання за договором не отримало.

10 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 06Т, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 25 квітня 2021 року № 4388913, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 квітня 2021 року № 4388913 в розмірі 31 395 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками - 23 625,82 грн, заборгованість за комісією - 770,00 грн та судові витрати.

Просить позовні вимоги задовольнити.

У позовній заяві позивач просить провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження, за відсутності його представника та не заперечує щодо проведення заочного розгляду.

Ухвалою від 13 лютого 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз'яснив сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першоїстатті 177 ЦПК України.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, на офіційному вебпорталі судової влади України було розміщено оголошення для ОСОБА_1 про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 752/2660/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

10 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір № 06 Т про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 25 квітня 2021 року № 4388913.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 06Т від 10 серпня 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 квітня 2021 року № 4388913 складає в розмірі 31 395,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7000,00 грн, заборгованість за відсотками - 23 625,82 грн, заборгованість за комісією - 770,00 грн.

На підтвердження укладення договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 позивачем надано анкету - заяву на кредит № 4388913 від 25 квітня 2021 року, договір про споживчий кредит № 4388913 від 25 квітня 2021 року та паспорт споживчого кредиту № 4388913, які містять ім'я ОСОБА_1 його особисті дані, номер телефону, дані паспорта, електронну пошту та місце проживання.

Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронному вигляді.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У позовній заяві позивач зазначає, що кредитний договір ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора, який направлений ТОВ «Міолан» електронним повідомленням через повідомлення(sms).

З матеріалів справи вбачається, договір про споживчий кредит від 25 квітня 2021 року містить - реквізити сторін, зокрема ОСОБА_1 , проте ним не підписаний, на першому аркуші договору у верхній правій частині міститься позначка, про підписання « ОСОБА_2 , ТОВ Мілоан час 25 квітня 2021 року». Будь-яких відміток про те, у який спосіб вказаний договір підписав ОСОБА_1 у договорі не міститься.

Анкета - заява на кредит № 4388913 від 25 квітня 2021 року, містить реквізити сторін, відмітку про погодження, проте не містить підпису ОСОБА_1 .

З Паспорта споживчого кредиту № 4388913 від 25 квітня 2021 року (додаток № 2 до Договору) вбачається, що його підписано електронним підписом кредитодавця ОСОБА_2 та споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - та не зазначено його ім'я та прізвище.

Позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в особистому кабінеті на офіційному веб сайті ТОВ «МІОЛАН» та подавав заявку на отримання кредиту.

Для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, що виключає підписання кредитного договору через будь-який із зазначених способів та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів.

Щодо перерахування грошових коштів за вказаним кредитним договором на банківську картку суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 1046 ЦК Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до укладеного договору відповідачу були перераховані кредитні кошти на підставі платіжного доручення на картковий рахунок в сумі 7000 грн.

З наданих позивачем документів вбачається , що в договорі споживчого кредиту, анкеті - заяві, та паспорті споживчого кредиту не зазначено номер рахунку, на який ОСОБА_1 просив здійснити перерахування суми кредитних коштів

Платіжне доручення № 446683946 від 25 квітня 2021 року надане позивачем (створене ТОВ «Мілоан») не підтверджує перерахування коштів на рахунок відповідача, оскільки не містить номера банківського рахунку та відмітки про його виконання.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора.

Також у матеріалах справи відсутні докази реєстрації саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», відсутні докази отримання ним коштів згідно з кредитними договорами, тому в задоволені позову слід відмовити.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статями 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук

Попередній документ
126463587
Наступний документ
126463589
Інформація про рішення:
№ рішення: 126463588
№ справи: 752/2660/25
Дата рішення: 26.03.2025
Дата публікації: 11.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.11.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 29.01.2025
Предмет позову: Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
06.03.2025 09:00 Голосіївський районний суд міста Києва
26.03.2025 10:00 Голосіївський районний суд міста Києва