Єдиний унікальний номер 727/8304/24
Номер провадження 2/725/1572/24
07.04.2025 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді Піхало Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2024 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 03.10.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №446-20-2 в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
При цьому, зазначав, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 238454 направлявся відповідачу 03.10.2023 року о 07:18:35 год. шляхом надсилання на мобільний номер НОМЕР_1 , який зазначений в кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 03.10.2023 року о 07:18:49 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 238454 в особистому кабінеті на веб - сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua.
Зазначав, що ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримав кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп., строком на 365 днів (до 02.10.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми за кожен день користування (1277,5% річних). Періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику до дня повернення суми кредиту включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
При цьому, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок.
Разом з тим, відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 03.10.2023 року по 14.07.2024 року у розмірі 54 700 гривень 00 копійок, що складається із: 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 49 700 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.
На підставі вищевикладеного, позивач збільшивши заявлені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором №446-20-2 від 03.10.2023 року за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 03.10.2023 року по 14.07.2024 року у розмірі 54 875 гривень 00 копійок. Крім цього, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Процент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., та судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок.
На вказану позовну заяву надійшов письмовий відзив, в якому відповідач ОСОБА_1 позов не визнав вказуючи на те, що він є необґрунтованим, безпідставним, неправомірним, передчасним та таким, що не підлягає задоволенню. При цьому, зазначав, що позивачем не надано суду даних про банківський рахунок чи платіжну карту на яку саме нібито було здійснено перерахування кредитних коштів, що ставить під сумнів сам факт їх перерахування. Більше того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту перерахування коштів на його рахунки чи картки. Також, звертав увагу суду на те, що позивачем подано до суду квитанцію про електронний переказ коштів «Fondy», однак вважає, що такий доказ не є достатнім та належним для того, щоб дійти висновку про факт ним отримання кредитних коштів у вказаній сумі, оскільки квитанція не підтверджує ні умови кредитування, ні факт отримання кредиту, ні номера банківського рахунку чи платіжної карти одержувача, ні суму заборгованості за кредитом, і зазначений доказ не є підтвердженням виконаних банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення кредитора, до того ж така квитанція не містить відомостей про особу виконавця та її підпису. Зазначав, що сама по собі надана квитанція, яка виконувалася працівником кредитора, не може слугувати доказом виникнення та існування між кредитором та відповідачем кредитних відносин, оскільки не підтверджує факт здійснення позивачем відповідних платежів на його рахунок на виконання умов кредитного договору. Вважає, що представником позивача не доведено належними та достатніми доказами отримання у його користування кредитних коштів у відповідному розмірі за умовами кредитного договору №446-20-2 від 03.10.2023 року, а також розмір існуючої заборгованості за цим кредитним договором. Крім того, зазначав, що позивачем не підтверджено факту, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 238454 - це саме той ідентифікатор, який отримано та використано саме ним. Щодо заявленої суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що вона є надмірною, не співрозмірною та такою, що не підлягає стягненню. З урахуванням наведених у відзиві обставин просив відмовити у задоволенні позову.
04.02.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, який ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04.02.2025 року прийнято до провадження.
З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №446-20-2 від 03.10.2023 року у розмірі 54 875 гривень 00 копійок, що складається з: 5000 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 49 875 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованим та несплаченим процентам за період з 03.10.2023 року по 14.07.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних), а також судові витрати та витрати на правову допомогу. Крім того, зазначав, що кредитний договір №446-20-2 від 03.10.2023 року укладений між Позивачем та ОСОБА_1 до 14.07.2024 року, тобто до дати з якої проходить військову службу ОСОБА_1 . Також, вказував, що документів підтверджуючих право ОСОБА_1 на пільгу відповідно до п. 15 ст.14 Закону не надано, та звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 заявляв про те, що виконує бойові завдання, однак не надав належних допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, однак у матеріалах справи міститься заява, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, а також у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 03.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Процент» укладено кредитний договір №446-20-2(а.с.17-21), за умовами якого ТОВ «ФК «Процент» зобов'язується надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в розмірі 5000 гривень 00 копійок, строком на 365 днів з сплатою кредиту в кінці строку користування. Процентна ставка за користування кредитом становить 3,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка становить 1277,50 %).
Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів: 02.11.2023 року -5250,00 грн.; 02.12.2023 року - 5250,00 грн.; 01.01.2024 року - 5250,00 грн.; 31.01.2024 року - 5250,00 грн; 01.03.2024 року - 5250,00 грн.; 31.03.2024 року - 5250,00 грн.; 30.04.2024 року - 5250,00 грн; 30.05.2024 року - 5250,00 грн.; 29.06.2024 року - 5250,00 грн.; 29.07.2024 року - 5250,00 грн.; 28.08.2024 року - 5250,00 грн.; 27.09.2024 року -5250,00 грн.; 02.10.2024 року - 875,00 грн.
Вказаний договір укладено між сторонами в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті https:procent.com.ua (далі по тексту ІТС) відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Для отримання кредиту та укладення договору, позичальник в особистому кабінеті в ІТС заповнює особисту інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення в ІТС усіх граф відповідної форми, в якій вказує суму кредиту та бажаний строк надання кредиту.
У разі схвалення заявки на кредит, ІТС товариства генерується Паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, Договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про, що інформує позичальника в особистому кабінеті. Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення на телефонний номер позичальника, що вказаний і особистому кабінеті. Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється даним договором підписує його шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам 3 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та натискання іконки «Підписати договір».
Після підпису позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором цього Договору повідомлення надходить в ІТС товариства та свідчить/повідомляє товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) даний Договір. Після зазначених дій, даний Договір підписується з сторони товариства шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою з кваліфікованою електронною познакою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства (п. 6.1., 6.4., 6.7., 6.8., 6.9., 6.10. кредитного договору).
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_1 відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта є копія платіжного доручення «FONDY» про перерахування коштів на суму 5 000 гривень на карту № НОМЕР_3 (а.с.23).
Таким чином, наданими позивачем доказами достовірно встановлено, що товариство виконало свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, й відповідно доказів на спростування вказаного суду не надано.
Крім того, як вбачається із розділу 8 кредитного договору, в якому зазначено, що його підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 238454, відправлено 03.10.2023 року 07:18:35, введено 03.10.2023 року 07:18:49.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Так, згідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно положень п.п.6,7,12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно - комунікаційних систем. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до чч. 3,4,6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
На підставі викладеного, законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений між позивачем та відповідачем 03.10.2023 року кредитний договір №446-20-2 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.
Крім того, укладення вказаного кредитного договору саме відповідачем ОСОБА_1 також підтверджується витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https:procent.com.ua «Анкета-заява на кредит №3744» з датою створення 30.09.2023 року де зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідача, його РНОКПП, дата народження, посилання на паспорт та місце реєстрації. Крім того, за вказаним витягом електронний підпис з одноразовим ідентифікатором надіслано 03.10.2023 року 07:18:35 та підтвердження договору здійснено 03.10.2023 року 07:18:49(а.с.30).
Також, укладення вказаного кредитного договору саме ОСОБА_1 підтверджується листом Акціонерного товариства «Приват Банк» від 16.12.2024 року №20.1.0.0.0/7-241212/43286-БТ за яким ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та за даними виписки з вказаного рахунку за якою 03.10.2023 року на його рахунок надійшли кошти в сумі 5 000 гривень 00 копійок(а.с.112-113).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В даному випадку позивачем доведено факт укладення кредитного договору саме ОСОБА_1 та отримання ним кредиту в розмірі визначеному договором.
При цьому, ОСОБА_1 не надано доказів того, що інша особа уклала від його імені договір та/або використала без його згоди отриманні кредитні кошти, які надійшли на його банківський рахунок.
Посилання відповідача на те, що у витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https:procent.com.ua «Анкета-заява на кредит №3744» зазначено представника ТОВ «ФК «Ральто» не заперечує факту отримання кредиту саме ОСОБА_1 , оскільки кошти надійшли саме на рахунок відповідача та ніяким чином не впливає на суть правовідносин між сторонами.
Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за договором №446-20-2 від 03.10.2023 року, станом на 14.07.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати процентів в розмірі 54875 гривень 00 копійок. Вказана заборгованість відповідає умовам укладеного між сторонами 03.10.2023 року кредитного договору №446-20-2. Доказів сплати процентів відповідачем не надано(а.с.159-162).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на отримання процентів за користування відповідачем кредитними коштами, а тому позов підлягає задоволенню та заборгованість зі сплати процентів слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Також суд вирішує питання судових витрат у справі.
Так, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Також позивач, у зв'язку із захистом свої прав поніс судові витрати які складають із наступного: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, представником позивача до позовної заяви було долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Руденко К.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Процент» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 14.06.2024 року, адвокатом Руденко К.В. було надано правничу допомогу на загальну суму 10 000 гривень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У наданих письмових поясненнях відповідач ОСОБА_1 зазначав на те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертав увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та не відповідають принципу співрозмірності, та не підлягають стягненню.
Згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, наведеним у запереченнях, суд враховує їх з огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт й відповідно приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень є неспівмірними та підлягають зменшенню до 5 000 гривень.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а матеріали справи не містять доказів наявності підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95,128, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274, 351-355 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388, 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська,буд.48) заборгованість за Кредитним договором №446-20-2 від 03.10.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 54 875 гривень 00 копійок за період 03.10.2023 року по 14.07.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388, 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська,буд.48) судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2422 гривень 40 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н.В. Піхало