Єдиний унікальний номер 725/1721/25
Номер провадження 2/725/489/25
04.04.2025 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чобан В. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення. Посилається на те, що 05 листопада 2009 року з відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований Виконкомом Тисовецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, актовий запис № 22.
Від шлюбу у сторін народилися діти - старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім та проживає разом із позивачем, та молодший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім та проживає разом із відповідачем.
Спільне життя з відповідачкою не склалось, спільного господарства сторони не ведуть, зникли почуття любові, взаєморозуміння та поваги, що призвело до розпаду сім'ї. Примирення між ними не можливе. Шлюбні відносини припинені, сторони проживають окремо. Подальше перебування у шлюбі є неможливим та суперечить інтересам позивача. Зазначає, що на даний момент між ними не існує спору про місце проживання та виховання дітей зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживатиме з батьком, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживатиме із матір'ю, майнових спорів на даний момент між ними також немає. Вказує, що після фактичного припинення шлюбних відносин із дружиною, їх спільні діти залишилися проживати окремо один від одного. З того часу старший син проживає разом із позивачем, перебуває на його утриманні та вихованні, він як батько дитини, здійснює належний догляд за нею, забезпечує всі її життєві потреби та розвиток. У той же час молодший сни проживає разом із відповідачем, перебуває на її утриманні та вихованні, вона як мати дитини, здійснює належний догляд за нею, забезпечує всі її життєві потреби та розвиток. Позивач зазначає, що з метою захисту прав кожного з дітей, самостійного укладення декларації із сімейним лікарем, вільного пересування дітей з кожним із батьків, без згоди іншого, отримання соціальних виплат, виникла потреба у юридичній фіксації зазначених фактів.
Позивач просить суд шлюб розірвати, залишити проживати неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його самостійному вихованні та утриманні, та встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також залишити проживати неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її самостійному вихованні та утриманні, та встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 11.03.2025 року, судом постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
У підготовче судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До початку розгляду справи по суті позивач подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.
До початку розгляду справи по суті відповідачка подала заяву, в якій просить провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, на задоволенні позову не заперечує.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 05 листопада 2009 року Виконкомом Тисовецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, актовий запис № 22.
Під час шлюбу у сторін народилися діти - старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та молодший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження.
Сторони не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини припинені.
Між сторонами досягнуто згоди щодо місця проживання та порядку утримання їх спільних дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З цих підстав позов в частині розірвання шлюбу слід задовольнити, шлюб між сторонами - розірвати.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Оскільки між сторонами на момент розгляду справи відсутній спір між батьками щодо місця проживання дітей, після припинення фактичних шлюбних відносин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати із батьком, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився проживати із матір'ю, то суд вважає за можливе зазначити з ким залишаться проживати діти після розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей, необхідно позивачу для захисту прав кожного з дітей, самостійного укладення декларації із сімейним лікарем, вільного пересування дітей з кожним із батьків, без згоди іншого, отримання соціальних виплат, виникла потреба у юридичній фіксації зазначених фактів.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини самостійного виховання та утримання батьками дитини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню. У суду не має підстав сумніватись в достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У суду не має підстав сумніватись в достовірності письмових доказів, а тому суд вважає що позивачем доведений факт самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт самостійного виховання та утримання відповідачкою неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 24, 112 СК України, ст. ст. 259, 264, 265, 274-279, 315, 319, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05 листопада 2009 року Виконкомом Тисовецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, актовий запис № 22.
Після розірвання шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його самостійному вихованні та утриманні.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її самостійному вихованні та утриманні.
Встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко