Єдиний унікальний номер 725/212/25
Номер провадження 2/725/42/25
02.04.2025 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Скуляк І. А.
при секретарі Ботнар Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (Центральна площа, 9, м. Чернівці), Служба у справах дітей Кельменецької селищної ради Дністровського району, Чернівецької області про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради (Центральна площа, 9, м. Чернівці), Служба у справах дітей Кельменецької селищної ради Дністровського району, Чернівецької області про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову посилався на те, що 26 січня 2008 року між ними укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кельменецького районного управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №02, про що видано відповідне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Від вказаного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказує, що на початку минулого року, між ним та відповідачкою суттєво погіршились стосунки: між ними зникло почуття любові та взаємоповаги, мали місці постійні сварки та непорозуміння, у зв'язку із чим ми роз'їхались та почали проживати окремо.
Стверджує, що після припинення подружніх відносин, їхня донька ОСОБА_4 залишилась проживати разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як відповідачка переїхала проживати до м. Чернівці.
Зазначає, що з квітня 2024 року відповідачка перестала цікавитись життям сім'ї, повідомила, що бажає розлучитись, оскільки зустріла іншого чоловіка, з яким хоче побудувати стосунки.
З того часу жодного прояву уваги з її сторони до сім'ї не було: життям та здоров'ям дитини відповідачка не цікавилась, спільно з ними не проживає, участі у виховані дитини та її матеріальному забезпечені не бере.
Після переїзду відповідачка не піклується про їхню доньку ОСОБА_4 , не відвідує та не цікавиться її життям, не виконує обов'язки щодо утримання. Відтак, відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків та не бере участі у вихованні дитини.
На підставі наведеного з посиланням на норми матеріального та процесуального права просив розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований 26.01.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кельменецького районного управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №02;
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Раніше подала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, хоча неодноразово належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймає визнання позову відповідачкою, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін.
Суд дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26.01.2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кельменецького районного управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. /а.с. 09/.
Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с. 14/.
Згідно ч.1 ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У статті 112 СК України зазначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, оскільки їхня сім'я розпалася остаточно, на даний час шлюб носить формальний характер.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що збереження сім'ї між сторонами неможливе, та зокрема суперечить правам та інтересам позивача, та те, що відповідачка позов визнала, суд вважає, що позов, в частині розірвання шлюбу, обґрунтований і підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народилася донька ОСОБА_3 . Батьками дитини зазначено - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . /а.с. 14/.
Згідно акту підтвердження факту проживання особи за місцем реєстрації від 09 січня 2025 року складеного діловодом Кельменецької селищної ради за участю сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_5 який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 фактично спільно проживає із дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . /а.с. 15/.
Довідкою №18 від 09.01.2025 року про проживання особи за місцем реєстрації виданої гр-ну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується, що він спільно проживає разом із дочкою - ОСОБА_3 за однією адресою. /а.с. 16/.
Відповідно до довідки виданої ОСОБА_5 , його донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно зарахована в заклад дошкільної освіти №1 селища Кельменці з липня 2021 року і щоденно відвідує ЗДО.
Згідно характеристики вихователя (вих. номер - 47 від 06.01.2025 року) закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №1 с-ща Кельменці Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області на вихованку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , котра відвідує заклад дошкільної освіти N?1 селища Кельменці з липня 2021 року,Групу «Дзвіночок» Поліна відвідує щоденно. Вона розумна, здібна, товариська дівчинка, діти її люблять і прийняли в колектив. Дитина щира, привітна, щедра, дружелюбна. Поліна активна, комунікабельна, допитлива. В неї добре сформовані навики самообслуговування. Вона бере активну участь в усіх заходах. На заняттях уважна, активна, швидко і правильно виконує завдання, дає обґрунтовані відповіді, має достатній словниковий запас. Має гарну пам?ять і чітку дикцію, артистично декламує вірші. Згідно з моніторингом якості рівня знань, ОСОБА_4 досягла високого рівня.
Вихованням дитини займається тато ОСОБА_5 , так як мама ОСОБА_8 дуже заклопотана, постійно посилається на високу зайнятість на роботі. ОСОБА_9 є зразковим батьком. Він ніколи не спізнюється в дитсадок, виконує з дитиною домашні завдання, стежить за дотриманням режиму дня доньки. Дитина завжди охайна, чиста, має все необхідне для навчання та розвитку в дитсадку. Батько бере активну участь в житті групи, регулярно відвідує батьківські збори та всі виховні заходи, завжди надає посильну допомогу ЗДО. /а.с. 17-18/.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до довідки №2 від 06.01.2025 року - КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області виданої ОСОБА_5 , протягом останніх 2-х років (2023 - 2024 рр.) на огляд до лікаря - педіатру дитину ОСОБА_3 приводив лише батько. Вказаною довідкою підтверджується, що у термін 2023 - 2024 рр. мама на прийом до лікаря педіатра не з'являлась. /а.с. 20/.
Згідно декларації №0001-749Р-8А10 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником пацієнта - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 також зазначено її батька - ОСОБА_5 . /а.с. 19/.
Окрім того, поясненнями свідка - ОСОБА_10 , яка зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_1 , підтверджується, що він (позивач), як батько забезпечую всі потреби дитини, а саме - проживання, харчування, одяг виховання, медичне обслуговування. Свідки зазначили, що вони особисто спостерігали за тим, як я виховую та утримую своїх дітей і можуть підтвердити, що я роблю це належним чином, а також зазначила, що я є відповідальним та турботливим батьком, який щиро любить своїх дітей і піклується про їх благополуччя.
Також свідок зазначила, що мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , протягом 2024 року жодного разу не була помічена за адресою місця проживання сім'ї, участі у житті дитини не бере, її вихованням не займається. /а.с. 21-23/.
У своїх поясненнях свідок - ОСОБА_6 також зазначила, що вона спостерігала за тим, як батько виховує та утримує свою дитину, робить це належним сином, додатково зазначивши, що я є відповідальною та турботливою матір'ю, яка щиро любить свою дитину і піклується про її благополуччя. /а.с. 25-27/.
У період з 19 лютого 2024 року по 20 грудня 2024 року психологом ОСОБА_11 проведено дослідження за дитиною, в результаті якого з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю позбавлена материнської турботи та любові, потерпає від недостачі уваги з її сторони та страждає від нерозуміння таких вчинків своєї матері. Мати не виконує ключові материнські функції, такі як надання емоційної підтримки, виховання, турбота та участь у житті дитини. Це викликає в дитини відчуття відсутності безпеки, невпевненості та неповаги.
Таким чином, враховуючи емоційний стан дитини, її особистісні та індивідуальні особливості, необхідності зменшення рівня психологічної травматизації, створення сприятливої психологічної атмосфери, є несприятливим для психіки дитини її спілкування з матір'ю. /а.с. 30-36/.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. Відповідні докази ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідачки відносно своєї дитини в матеріалах справи наявні.
Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем доведено, що поведінка відповідачки відносно їх спільної дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
Однак, орган опіки та піклування, неодноразово на клопотання суду та сторін, не надав висновку щодо розв'язання спору.
Таким чином, судом було здійснено всі необхідні заходи, щодо отримання висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні.
Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Враховуючи вище викладене, керуючись в першу чергу інтересами дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, і в частині позбавлення батьківських прав, оскільки судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами у справі факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та її відмови від материнства.
Керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст.4-6,76-81,95,206,247,258-259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований 26.01.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кельменецького районного управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №02.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. А. Скуляк