Справа № 718/485/25
Провадження 2-а/718/14/25
"09" квітня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Мінів О.І.
за участю секретаря Анучкіній О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 25.02.2025 звернулась ОСОБА_1 із указаним адміністративним позовом, який в подальшому виклала в новій редакції, в якому просила скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 422/18 від 08.01.2025, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви, позивачем зазначається, що 08.10.2024 під час позапланової перевірки стану організації та ведення військового обліку ТОВ «Монжар» начальником відділу військового обліку та бронювання ОСОБА_3 встановлено факт порушення вимог ст..21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (зі змінами), складено відносно позивача протокол № 422/18 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
08.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розглянувши даний протокол виніс постанову № 422/18 від 08.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штрафу в сумі 34000,00 грн.
Позивач зазначає, що суть порушень, згідно зі змістом постанови, полягає у наступному:
1.не перебування на військовому обліку на підприємстві гром. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відсутність у нього військово-облікового документа ;
2.в списку персонального обліку в/зобов'язаних додаток 5 не обліковані військовозобов'язані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
3.не здійснювалась звірка облікових даних в/зобов'язаних підприємства з обліковими даними районних (міських) ТЦК та СП протягом 2023-2024 рр., чим порушено вимоги п.20, абзаци 2,10 п.34 Порядку.
На спростування підстав притягнення до адміністративної відповідальності позивач стверджує, що відомості про військовозобов'язаних в список персонального військового обліку не внесені, так як вказані особи нещодавно прийняті на роботу. А також така звірка облікових даних військовозобов'язаних підприємства з обліковими даними районних (міських) ТЦК та СП проводиться раз на рік згідно списків та графіків, які затверджуються Чернівецькою міською радою. В той час ТОВ «МОНЖАР» станом на момент проведення перевірки не було зазначено у цьому списку, то і звірка у 2024 р. не здійснювалася. Крім того, позивач не є суб'єктом правопорушення за ч.3ст.210-1КУпАП, адже обіймає посаду інспектора з кадрів на підприємстві. В той час коли відповідно до Порядку 1487, організація військового обліку на підприємствам покладається на керівника.
Зазначає, що не погодившись із правопорушенням, скерувала до ІНФОРМАЦІЯ_8 клопотання про закриття провадження у справі. Однак, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була винесена оскаржувана постанова № 422/18 від 08.01.2025.
Із врахуванням викладених обставин позивачка просить позовні вимоги задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати, провадження закрити. .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.03.2025, яке відкладено на 03.04.2025.
03.04.2025 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Поповичем В.М. на адресу суду скеровано клопотання про долучення ряду документів, як доказів.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Відзив до суду не надходив.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 № 422/18 від 08.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 08.10.2024 року об 13:00 в приміщенні ТОВ «Монжар» під час здійснення планової перевірки стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів встановлено факт порушення статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимог «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів», в частині: не перебування на військовому обліку на підприємстві гр.. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відсутність у нього військово-облікового документа; в списку персонального обліку в/зобов'язаних додаток 5 не обліковані військовозобов'язані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; не здійснювалась звірка облікових даних в/зобов'язаних підприємства з обліковими даними районних (міських) ТЦК та СП протягом 2023-2024 років, чим порушено вимоги п.20, абзаци 2,10 п.34 Порядку. Накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 34000 грн.
Копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_9 № 422/18 від 08.01.2025 отримано представником ОСОБА_1 адвокатом Поповичем В.М. 22.02.2025, про що свідчить його власноручний підпис у вказаній постанові, відтак строк на звернення до суду із вказаним позовом у відповідності із ч. 2 ст. 286 КАС України останнім не порушено.
Досліджуючи матеріали справи, судом з'ясовано, що, як вбачається із Інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті, сформованої з додатку «Дія» станом на 08.10.2024р., працівники ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прийнятий на роботу 04.10.2024р., Наказ №234-К, має бронювання за іншим підприємством), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прийнятий на роботу 04.10.2024р., Наказ №235-К), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (прийняти на роботу 07.10.2025р., Наказ №238-К), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (прийнятий на роботу 03.10.2024р. Наказ №230-К, звільнений з роботи 10.04.2024р.(за угодою сторін) Наказ №270-К), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (прийнятий на роботу 07.10.2024р. Наказ №236-К, звільнений з роботи 31.10.2024р. (за угодою сторін) Наказ №274-К), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (прийнятий на роботу 04.10.2024р. Наказ №232-К,має бронювання за іншим підприємством).
Так, з копії журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки) ТОВ «Монжар» вбачається, що під час проведення звірки 24.01.2025 зауважень немає.
Відтак, позивачка у поданому позові стверджує, що постанова серія ЧМТЦК №422/18 від 08.01.2025 була складена відносно неї неправомірно, оскільки норми чинного законодавства нею порушено не було.
Норми права, які застосував суд і мотиви їх застосування.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і триває на час розгляду справи.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п.12 ч.1ст.21 вказаного Закону підприємства, установи і організації зобов'язані вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Водночас, відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, поміж іншого, забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання; а також несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, вiйськовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Як вбачається із п. 2 вказаного Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється), в тому числі, в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до положень п.п. 9, 10 вказаного Порядку військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу, а відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, вiйськовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 № 1487 з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред'являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
При цьому, відповідно до п. 40 Порядку щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку та відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.
Пунктом 87 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, вiйськовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ вiд 30 грудня 2022 р. № 1487 передбачено, що посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із ч. 2 ст. 7 та ст. ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції,у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що гр.. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував на військовому обліку на підприємстві та працював без військово-облікових документів; в списку персонального обліку в/зобов'язаних додаток 5 не обліковані військовозобов'язані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також не здійснювалась перевірка облікових даних в/зобов'язаних підприємства з обліковими даними районних(міських) ТЦК та СП протягом 2023-2024 років.
Як встановлено з матеріалів справи, працівники підприємства: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прийнятий на роботу 04.10.2024р., Наказ №234-К, має бронювання за іншим підприємством), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прийнятий на роботу 04.10.2024р., Наказ №235-К), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (прийняти на роботу 07.10.2025р., Наказ №238-К), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (прийнятий на роботу 03.10.2024р. Наказ №230-К, звільнений з роботи 10.04.2024р.(за угодою сторін) Наказ №270-К), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (прийнятий на роботу 07.10.2024р. Наказ №236-К, звільнений з роботи 31.10.2024р. (за угодою сторін) Наказ №274-К), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (прийнятий на роботу 04.10.2024р. Наказ №232-К, має бронювання за іншим підприємством).
З проаналізованих судом вище норм законодавства вбачається, що з набуттям чинності Порядком № 1487 30.12.2022, ТОВ «Манжар» було зобов'язане складати або оновлювати та затверджувати щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку військовозобов'язаних на підприємстві. Отже, після набрання Постановою КМУ чинності, такі списки мали бути складені або оновлені Товариством за 2023 рік станом на 01.01.2024 до 25.01.2024, а відтак за 2024 рік станом на 01.01.2025 до 25.01.2025.
Відтак, суд дійшов до висновку про те, що склад правопорушення в діях ОСОБА_1 в описуваному випадку за встановлених обставин у справі - відсутній.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що не знайшло свого підтвердження те, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, згідно наказу №9 від 31.03.2023 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у ТзОВ «Монжар» у відділ правової та кадрової робити на посаду інспектора з кадрів.
Відповідно до п.9 Порядку 1487, організація військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.
Оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про те, що саме ОСОБА_1 є відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ «Монжар», чи на неї покладено відповідні обов'язки, згідно наказу чи посадової інструкції.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відтак, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною нормою є неправомірним.
Окрім того, суд зазначає, що згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень, в силу приписів ст. 77 КАС України, покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
В даному випадку, відповідачем суб'єктом владних повноважень, указаний принцип недотримано, а вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, «поза розумним сумнівом» не доведено.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення суду не надані, суд вважає за необхідне позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.
Отже, керуючись ст. ст. 210, 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 159, 162, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №422/18 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 майора ОСОБА_2 від 08.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя: О.І. Мінів