Справа№ 635/7163/24
Провадження № 1-кп/635/57/2025
08 квітня 2025 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221160001232 від 21 вересня 2023 року,-
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221160001232 від 21 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
03 вересня 2024 року проведено підготовче засідання та призначено судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засідання.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суму застави просив залишити без змін, зазначив, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частиною першою статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив замінити запобіжний захід на домашній арешт, зменшити розмір застави.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що ризики вказані прокурором на даний час відпали.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п.1-12 ч.1 ст.178 КПК України, доходить до наступного висновку.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до наступного.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 13 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 40 діб - до 22 липня 2024 року. Визначено суму застави у розмірі 74430 грн.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого неодноразово продовжувався Харківським районним судом Харківської області, останній раз на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 лютого 2025 року на 60 днів - до 11 квітня 2025 року включно.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 02 вересня 2023 року.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, зміст пред'явленого обвинувачення, згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у злочині проти громадської безпеки, а саме: незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самого діяння, так і особи обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти громадської безпеки, а саме у незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, що об'єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, зокрема подальшому незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, а тому вказаний ризик є актуальним на даний час.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, вік та стан здоров'я обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв'язків, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, а також ту обставину, що свідки у кримінальному провадженні не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
З приводу клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника щодо зменшення обвинуваченому визначеної суми застави при застосовуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розглядаючи клопотання про зменшення розміру застави, суд враховує те, що у кримінальному провадженні призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризики незаконно впливати на свідків, переховування від правосуддя, вчинення іншого кримінального правопорушення, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв'язку із завершенням досудового розслідування.
Крім того, суд враховує, що з огляду на зазначення обвинуваченим та його захисником щодо майнового стану обвинуваченого, визначена обвинуваченому ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 червня 2023 року застава в розмірі 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень є непомірною для нього.
Викладені обставини дають суду підстави для зменшення розміру застави, визначеного ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 червня 2023 року застава до 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.
Вказаний розмір застави на думку суду дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Керуючись ст.ст. 177,178, 197, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 06 червня 2025 року.
Зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, визначений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 червня 2024 року з 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень до розміру 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, що є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, та які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали встановити до 06 червня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст складено та підписано 09 квітня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1