Справа № 643/3597/25
Провадження № 3/643/1337/25
09.04.2025 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Пасічник О.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення з доданими до нього матеріалами, який надійшов з Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який є директором ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» код ЄДРПОУ 41346445, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
встановив:
До Московського районного суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №317 від 27.02.2025, за результатами проведення перевірки ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» код ЄДРПОУ 41346445 встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(р.21 Декларації) па суму 406 937.0 грн. за листопад 2024 року.
п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями підприємством до закінчення перевірки абоу терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які
проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів.
У судові засідання 19.03.2025 та 09.04.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
07.04.2025 від ОСОБА_1 надійшли заперечення по справі про адміністративне правопорушення в якій зазначає, що станом на теперішній час висновки Акту перевірки, на яких грунтується протокол, переглянуті ГУ ДПС у Харківській області. Так, ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» не погодилась із викладеним у Акті перевірки та 25.02.2025 подало до ТУ ДПС у Харківській області заперечення на цей Акт. Листом від 05.03.2025 №872/20-40-07-13-11 ТУ ДПС у Харківській області повідомило ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» про врахування заперечень та призначення повторної позапланової перевірки Товариства на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Відповідна перевірка була призначена Наказом ТУ ДПС у Харківській області від 10.03.2025 №1168-п та оформлена Актом «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» (податковий номер 41346445) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість» від 25.03.2025 №12705/220-40-07-13-05/41346445.
Тобто ГУ ДПС у Харківській області підтвердило передчасність висновків Акту перевірки від 06.02.2025 №5305/20-40-07-13-05/41346445, що унеможливлює його використання у якості належного доказу вчинення директором ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, просить здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
За змістом частини першої статті 163-1КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення №317 від 27.02.2025, за результатами проведення перевірки ТОВ «СПАРТА ФОРЕСТ» код ЄДРПОУ 41346445 встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(р.21 Декларації) па суму 406 937.0 грн. за листопад 2024 року.
п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями підприємством до закінчення перевірки абоу терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, якіпроводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів.
Будь-які інші докази, окрім Витягу з акту перевірки від 06.02.2025 та протоколу про адміністративне правопорушення, акту неявки від 27.02.2025, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Згідно п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст. 54 ПК України).
Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п.56.4 ст. 56 ПК України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст. 56 ПК України).
Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов'язання, яке платник податків має право оскаржити.
В матеріалах справи, відсутні відомості про винесення контролюючим органом повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 06 лютого 2025 року №5305/20-40-07-13-05/41346445.
Проте закономірно допускати, що за результатами оскарження таке податкове повідомлення-рішення, у випадку його винесення, може бути скасоване.
Відтак не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми завищеного бюджетного відшкодування та заниженого податку на додану вартість, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.
Відтак складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової невиїзної перевірки, є передчасним.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 163-1, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Суддя О.М. Пасічник