Справа № 643/5475/25
Провадження № 2-н/643/1070/25
09.04.2025
09 квітня 2025 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О. розглянувши заяву Абдул Лейли про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов до такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного Кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За правилами п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ про стягнення аліментів може бути видано якщо:
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
- якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Із тексту заяви про видачу судового наказу вбачається, що місце зареєстрованим місцем проживання заявниці ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Також заявниця додала до заяви докази зареєстрованого місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом із цим, доказів про реєстрацію місця проживання другого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто разом із заявницею, до заяви не додано.
Відтак, всупереч вимог п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 163 Цивільного процесуального кодексу України, заявницею не додано до заяви про видачу судового наказу доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, зокрема, того, що неповнолітні діти проживають разом із матір'ю (заявницею), що дає останній право на звернення до суду з відповідною заявою про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним вище, оскільки матеріалами заяви не підтверджено встановлені законом підстави для звернення до суду із заявою про стягнення аліментів, вбачається необхідність відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_5 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Сугачова