Справа № 638/10991/23
Провадження № 1-кп/638/765/25
09 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12023226050000097 від 06 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, має на утриманні батька 1937 року народження, раніше не судимого, з середньою освітою, не працюючого, в фактичних шлюбних стосунках, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 , інвалідності, хронічні захворювання спростовує, у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
встановив:
В провадження судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 за цим кримінальним провадженням на стадії досудового розслідування обирався у вигляді домашнього арешту у певний час доби. Ухвалою від 04 вересня 2023 року Дзержинський районний суд міста Харкова обрав ОСОБА_4 на час судового розгляду запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
До суду надійшло клопотання прокурора від 09 квітня 2025 року про продовження строку домашнього арешту, обраного відповідно до ухвали від 04 вересня 2023 року у подальшому продовжено стосовно ОСОБА_4 , так як термін спливає 12 квітня 2025 року.
Прокурорка наполягала на задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.09.2023, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, у подальшому продовжено.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при обґрунтуванні рішення про продовження строків цілодобового домашнього арешту, слід враховувати вимоги ст. 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Оцінюючи кожен факт, викладений на підтвердження заявлених в своїх запереченнях стороною обвинувачення ризиків, суд має оцінювати його у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК України. Вказане вбачається не лише зі змісту відповідної норми, але й практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови», заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію обвинуваченого, тощо.
Так, ОСОБА_4 , має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: має міцні соціальні зв'язки, а саме батька 1937 року, який потребує сторонньої допомоги та дружину з якою перебуває у фактичних шлюбних стосунках. Будь-яких негативних характеристик на ОСОБА_4 , за місцем його реєстрації та мешкання в матеріалах справи не міститься.
Вказані обставини значно зменшують ступінь існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України порівняно з моментом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вперше.
Суд враховує закріплену в п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і розтлумачену в п. 86 рішення ЄСПЛ у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine) від 30.01.2018 року «презумпцію на користь звільнення» з урахуванням того, що запобігти встановленому ризику можливо, шляхом застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту з покладенням встановлених судом обов'язків.
У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою впродовж всього кримінального провадження ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії. Відповідно, вирішення кожного наступного питання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
Після спливу певного часу судова влада зобов'язана привести інші вагомі підстави для подальшого утримання під вартою, та розглянути можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів (п. 28 рішення ЄСПЛ «Роман Мірошніченко проти України» заява № 34211/04 від 19.05.2009 року).
У п. 80 по справі «Гавули проти України» заява № 52652/07 від 07.10.2013 року, Європейський суд з прав людини висловив думку, що хоча спочатку взяття заявника під варту могло бути виправдано серйозністю висунутих проти нього обвинувачень, а також ймовірністю його втечі і перешкоджанні розслідуванню, «з плином певного часу суди зобов'язані були дати більш чіткі причини триваючого тримання під вартою», «в дійсності …вони неодноразово покладалися на ті ж самі підстави, без надання конкретних деталей і без аналізу того, чи були зміни у ситуації заявника».
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини злочину, що інкримінується ОСОБА_4 , особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, має зареєстроване місце проживання де крім нього проживають також його батько та дружина, беручи до уваги доведеність існування на даному етапі судового провадження лише одного з п'яти, передбачених ст. 177 КПК України ризиків, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого та запобігання ризику переховування можуть бути досягнуті шляхом застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, в даному випадку домашнього арешту у певний час доби.
Керуючись ст. 177,184, 193-194, 196-199, 331 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурорки про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешт у певний період доби, та покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- не залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 23.00 години до 06.00 години;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не спілкуватись з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності.
-повідомляти суд про зміну свого місця мешкання.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу діє протягом 2-х місяців з моменту її постановлення до 09 червня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Харківського апеляційного суду в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Повний текст ухвали складено 09 квітня 2025 року.
Суддя ОСОБА_6