Справа № 638/6151/25
Провадження № 1-кп/638/1532/25
09 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м Харкова у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001485 від 12.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабанка Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця, який до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження №12024221070001485 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
В судовому засіданні прокурором у кримінальному провадженні заявлене клопотання про продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор вказує, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення - злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Звертає увагу на тяжкість покарання, що передбачено статтею обвинувачення, у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінованого злочину.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Потерпіла підтримала подане клопотання.
Обвинувачений та його захисник обвинуваченого не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.11.2024 року щодо обвинуваченого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості підозри та недостатності більш м'яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім інших, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.
Судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, докази в повному обсязі не досліджено.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на строк до 07.06.2025 року.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилалася прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не можуть виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 .
Крім того, в підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Дзержинському районному суду м.Харкова.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпіла.
Керуючись ст. ст. 49, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, суддя,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07.06.2025 року.
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин 28 квітня 2025 року.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя