ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 32/480
06.11.07
За позовом Державного експортно-імпортного Банку України «Укрспецімпексбанк»
До Відкритого акціонерного товариства «Ощад-Інвест»
Про визнання договору недійсним
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін
Від позивача Волошина О.О. -предст.
Левковський А.П. -предст.
Від відповідача не з'явилися
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору від 07.02.2002, підписаного Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним Банком України «Укрспецімпексбанк»та Відкритим акціонерним товариством «Ощад-Інвест»та додаткової угоди до договору від 25.09.2002, а також про зобов'язання відповідача повернути на баланс Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного Банку України «Укрспецімпексбанк»нежилу будівлю загальною площею 2790 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір від 07.02.2002 в момент укладення не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому має бути визнаний судом недійсним, наслідком чого є обов'язок відповідача повернути позивачу у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
02 липня 1999 року проведено загальні збори акціонерів Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України «Урспецімпексбанк». Згідно з протоколом загальних зборів позивача № 4 від 20.07.1999 акціонерами було прийнято рішення внести до статутного фонду АТ «Ощадінвест»власну будівлю банку -нежиле приміщення по проспекту Героїв Сталінграду, 16 в м. Києві на суму 11 641 482,57 грн., згідно балансової вартості та експертної оцінки Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз, заключення № 2432 від 02.07.1999 (копії в матеріалах справи).
На виконання рішення загальних зборів акціонерів Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України «Урспецімпексбанк»від 02.07.1999 між Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним банком України «Урспецімпексбанк»та Відкритим акціонерним товариством «Ощад-Інвест»07 лютого 2002 року було підписано договір.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Предметом договору від 07.02.2002 є внесок до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Ощад-Інвест»шляхом купівлі-продажу простих іменних акцій третьої емісії.
Відповідно до пункту 1 договору від 07.02.2002 Відкрите акціонерне товариство «Ощад-Інвест»зобов'язується передати акції у власність Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України «Урспецімпексбанк», а позивач прийняти та оплатити їх за ціною і в терміни, передбачені даним договором.
Ціна договору, згідно з п. 2 договору від 07.02.2002, становить 11 600 000,00 грн., яка становить 1 160 000 шт. простих іменних акцій третьої емісії при номінальній вартості 10 гривень за одну акцію.
Оплата акцій здійснюється позивачем шляхом передачі нежилої будівлі, загальною площею 2 790 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 16, що належить позивачу на праві власності (п. 3 договору від 07.02.2002).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2002 між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі будівлі, відповідно до якого Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України «Урспецімпексбанк»передав, а Відкрите акціонерне товариство «Ощад-Інвест»прийняло будівлю у власність, що розташована за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 16, загальною площею 2 790 кв.м.
25 вересня 2002 року між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду до договору від 07.02.2002 та внесено наступні зміни і доповнення.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 25.09.2002 до договору від 07.02.2002 балансова вартість адміністративного приміщення станом на 14.08.2002 складала 8 892 799, 24 грн.
Сума договору сторони визначили в розмірі 8 892 800,00 грн. без податку на додану вартість, згідно з пунктом 3.2 додаткової угоди від 25.09.2002 до договору від 07.02.2002.
Крім того, сторонами змінено пункт 3 договору від 07.02.2002 та передбачено, що оплата за акції здійснюється позивачем шляхом передачі адміністративного приміщення - нежилої будівлі загальною площею 2 608 кв.м., згідно Довідки-характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 527013 від 12.07.2002, - яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 16 та належить позивачу на праві власності. Передача будівлі здійснюється за її балансовою вартістю.
Судом встановлено, що позивачем 14.08.2002 списано 2 748 683,33 грн. як знос основних засобів (копії в матеріалах справи).
Постановою Правління Національного банку України від 25.07.2003 № 314 відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України «Укрспецімпексбанк» у зв'язку з втратою активів та доходів банку та настанню ознак неплатоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
З метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника у процедурах, зазначених у статті 212 цього Кодексу, використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 213 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»ліквідатор здійснює такі повноваження як пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи.
Постановою Правління Національного банку України від 13.10.2003 № 442 призначено ліквідатора Левковського Андрія Пилиповича.
16.07.2007 на адресу відповідача ліквідатором направлено повідомлення, що на балансі Державного-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України «Укрспецімпексбанк»обліковується дебіторська заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Ощад-інвест»за розрахунками за цінними паперами для банку в сумі 8 892 799,24 грн. та претензію до відповідача про вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що відповідачем відповіді на претензію від 16.07.2007 не надано, заборгованість відовідача перед Державно експортно-імпортним Банком України «Укрспецімпексбанк»не погашена.
Як вбачається з протоколу загальних зборів позивача № 4 від 20.07.1999, мотивацією передачі нежилого приміщення по проспекту Героїв Сталінграду, 16 в м. Києві на баланс ВАТ «Ощадінвест»стала неможливість обслуговування та реконструкції будівлі з боку Державно експортно-імпортного Банку України «Укрспецімпексбанк» за відсутністю коштів.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач на виконання умов спірного договору та додаткової угоди щодо купівлі-продажу акцій в рахунок оплати акцій передав нежиле приміщення по проспекту Героїв Сталінграду, 16 в м. Києві у власність ВАТ «Ощад-Інвест». В той час, коли відповідач, хоча і уклав спірний договір від 07.02.2002 та додаткову угоду до нього, підписав акт прийому-передачі будівлі, але не мав на меті випуск акцій третьої емісії в кількості 889 280 штук, з метою передачі їх позивачу на виконання умов спірного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону.
Як передбачено частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України зазначено, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з вищевикладеного, сторонами було укладено спірний договір, предметом якого був внесок до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Ощад-Інвест»шляхом купівлі-продажу простих іменних акцій третьої емісії, тому суд вважає, що в укладеному спірному договорі та додатковій угоді до нього об'єктивно не відображена внутрішня воля відповідача щодо передачі простих іменних акцій третьої емісії позивачу в рахунок оплати.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати договір від 07.02.2002, підписаний між Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним Банком України «Укрспецімпексбанк»(04171, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В; код 19358282; рахунок № 32073414001 в Головному управління НБУ по м. Києву і Київській обл.; МФО 321024) та Відкритим акціонерним товариством «Ощад-Інвест»(04053, м. Київ, вул. Студентська, 5-А; код 22929340; рахунок № 26005263070701 у ТОВ КБ «Стоік», м. Києва; МФО 320779), та додаткову угоду до цього договору від 25.09.2002 недійсними.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Ощад-Інвест»(04053, м. Київ, вул. Студентська, 5-А; код 22929340; рахунок № 26005263070701 у ТОВ КБ «Стоік», м. Києва; МФО 320779) повернути на баланс Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного Банку України «Укрспецімпексбанк»(04171, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В; код 19358282; рахунок № 32073414001 в Головному управління НБУ по м. Києву і Київській обл.; МФО 321024) нежилу будівлю загальною площею 2 790 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ощад-Інвест»(04053, м. Київ, вул. Студентська, 5-А; код 22929340; рахунок № 26005263070701 у ТОВ КБ «Стоік», м. Києва; МФО 320779) на користь Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного Банку України «Укрспецімпексбанк»(04171, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В; код 19358282; рахунок № 32073414001 в Головному управління НБУ по м. Києву і Київській обл.; МФО 321024) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О. Хрипун