Справа № 168/211/25
Провадження № 1-кп/168/43/25
07 квітня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника служби в справах дітей ОСОБА_7 ,
представника ювенальної поліції ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР 09.05.2024 р. за № 12024030570000189, про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Текля Старовижівського району, Волинської області, зареєстрованого і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працює, не судимого,
за ч.1 ст.155 КК України,
ОСОБА_4 , діючи умисно і наполегливо, аморально та цинічно, посягаючи на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинив умисне кримінальне правопорушення - злочин проти статевої недоторканості ОСОБА_9 за наступних обставин:
будучи повнолітньою особою, упродовж вересня - жовтня 2023 року в нічний період доби (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на статеві зносини з неповнолітньою ОСОБА_9 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, достовірно знаючи її вік, вчинив з потерпілою ОСОБА_9 дії сексуального характеру, а саме вступив з нею в статевий акт природнім шляхом, пов'язаний із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням своїх геніталій, що призвело до вагітності неповнолітньої потерпілої та, в подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні злочину визнав. Дав суду показання про те, що знав про те, що потерпіла є неповнолітньою. Вину визнає повністю, розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.
Окрім визнавальних показань, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України підтверджується такими зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-показаннями потерпілої у судовому засіданні про те, що вона розповіла обвинуваченому про те, що не є повнолітньою особою, на той момент їй майже виповнилось 15 років. Підтвердила, що народила дитину. Просить до обвинуваченого обрати найбільш суворий вид покарання, оскільки він не визнавав, що це його дитина, відмовився від утримання дочки, чим її образив;
-висновком експерта № СЕ - 19/103/24/11410-БД за результатами біологічної експертизи, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_4 може бути батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якої є ОСОБА_9 ;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_10 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- паспортом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12024030570000189 від 09.05.2024 р.
Надані суду докази є належним та допустимими, узгоджуються між собою.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України, оскільки його дії виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, немає.
Правила призначення покарання визначені ст. 65 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому також враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Також суд повинен враховувати, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 65 КК України, обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує: особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, подав заяву про вступ на військову службу за контрактом, обставини справи, а саме те, що обвинувачений, вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, думку потерпілої, яка є неповнолітньою особою.
Суд звертає увагу на позицію сторони потерпілої, яка наполягає на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, визначений ч.1 ст. 155 КК.
Разом з тим, суд враховує, що така позиція потерпілої сторони у судових засіданнях не є обов'язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги. Справедливість покарання повинна визначатись з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин. Покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
Тому, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання в межах, передбаченого санкцією ч.1 ст. 155 КК України, в виді двох років позбавлення волі.
Враховуючи характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою, встановивши обвинуваченому іспитовий строк тривалістю два роки з покладенням на нього обов'язків, визначенихст.76 КК України.
Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст.50,65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м'яким. На переконання суду у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Витрати за проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК.
Керуючись ст. ст.368, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.155 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 29003 (двадцять дев'ять тисяч три) грн. 29 коп., зокрема:
-9536, 83 грн на проведення біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (висновок експерта від 25.10.2024 №СЕ-19/103-24/7193-БД);
-9535, 47 грн на проведення біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (висновок експерта від 07.01.2025 №СЕ-19/103-24/9077-БД);
-9930, 70 грн на проведення біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (висновок експерта від 21.01.2025 №СЕ-19/103-24/11410-БД).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1