Справа №461/2005/25
Провадження №3/461/852/25
09 квітня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., за участю особи, яка притягується до адміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 122-2 КУпАП,-
07.03.205 року о 01 год. 05 хв., у м.Львові на вул. Вітовського, 53, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного сигналу не зупинився. Був зупинений, шляхом переслідування на патрульному автомобілі марки «Mitsubishi outlander», д.н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні.
Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Права особи, притягненої до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги статті 63 Конституції України роз'яснені при складанні адміністративного протоколу.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення визнав повністю, просив суд не застосовувати суворого стягнення.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 9 КУпАП,адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП- суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно п.3,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до пункту 8.9 б Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З відеофайлів, що містяться на оптичному диску встановлено, що 07.03.205 року о 01 год. 05 хв., у м.Львові на вул. Вітовського, 53, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками патрульної поліції у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. Під час оформлення працівниками поліції, ОСОБА_3 , рушив з місця, не виконавши вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу,та був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі марки «Mitsubishi outlander», д.н.з. НОМЕР_2 .
Обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 07.03.2025 року року знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення складений за наявності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, що підтверджується також наступними даними:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №264334 від 07.03.2025 року;
-дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які здійснено відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4213221 від 07.03.2025 року, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Як зазначено вст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданнями цього Кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі точного і неухильного додержання законів України.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, при накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого та його суспільну небезпеку, порушення правил дорожнього руху, особу правопорушника, майновий стан, вважаю, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33,36,40-1, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122-2 та накласти стягнення - 153. 00 грн. штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько