Справа №2-4680/2004
07 квітня 2025 року м.Львів.
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Маковської Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування арешту, накладеного на майно,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування арешту, накладеного на майно. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду», квартира АДРЕСА_1 , площею 44,60 м2 - була приватизована та належить позивачці та її сину, ОСОБА_2 , на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 09 листопада 1995 року. У листопаді 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо виготовлення технічного паспорта на вказану квартиру нового зразка. Однак, працівниками вказаного підприємства усно у виготовленні технічного паспорта було відмовлено позивачці, оскільки у матеріалах інвентаризаційної справи міститься постанова ДВС Галицького РУЮ від 22.03.2005 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_3 . Вказаний арешт, який накладений на квартиру і яка перебуває на праві спільної сумісної власності позивачки та її сина, унеможливлює здійснення нею будь-яких дій, у т.ч. нотаріальних (укладення правочинів тощо) відносно вказаного майна. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.06.2004, у справі № 2- 4680/2004 рік за позовом ЛКП “Снопківське» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання стягнуто заборгованість по послугах по оплаті за теплопостачання в розмірі 296,50 грн. та 51 грн. державного мита. Про вказане рішення суду на день його постановлення та набрання таким законної сили ОСОБА_3 відомо не було, в судовому засіданні вона присутня не була. Однак, у подальшому заборгованість перед ЛКП “Снопківське» за наданими послугами теплопостачання в розмірі 296,50 грн. була погашена позивачкою шляхом сплати вказаної заборгованості безпосередньо в ЛКП.
Про наявність боргу по сплаті державного мита в розмірі 51, 00 грн. та виконавчого збору ОСОБА_1 дізналась від державного виконавця та такі нею були погашені, квитанції передані державному виконавцю. У подальшому, в 2005 році ОСОБА_3 подала заяву до Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові про закриття виконавчого провадження та звільнення майна з-під арешту, додавши докази сплати боргу в повному обсязі. Проте, станом на даний час, вбачається, що є чинним обтяження у виді накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3 , про що свідчить відсутність в матеріалах інвентаризаційної справи в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» постанови про скасування арешту майна боржника.
З урахуванням вказаних обставин, позивачка звернулася до Галицького відділу Державної виконавчої служби у м. Львові ЗМУМЮ із заявою від 06.12.2024, в якій просила зняти вказаний арешт, накладений на її майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2005, винесеної державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові Трухимом І.Є.
Із листа за підписом начальника Галицького ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ за №66878 від 12.12.2024 убачається, що “перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до АСВП можливо лише після 2007 року, а тому надати інформацію про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та звільнити майно з-під арешту немає технічної можливості». У цьому ж листі позивачці повідомлено із посиланням на ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження» про можливість зняття арешту за рішенням суду.
З огляду на викладене та у зв'язку із відсутністю заборгованості з боку ОСОБА_3 як перед ЛКП “Снопківське», так і перед Відділом державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові ЗМУМЮ - виконавче провадження, відкрите на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2005, винесеної державним виконавцем Відділу ЛВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові Трухимом І.Є. за виконавчим листом Галицького місцевого суду м. Львова, виданого 20.07.2004 про стягнення з ОСОБА_4 держмита в дохід держави та виконавчого збору, суми яких у постанові не зазначені, - підлягає закриттю.
Арешт на майно боржника, накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові ЗМУМЮ від 22.03.2005 повинен бути знятий, а відомості про боржника виключені з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За вказаних обставин, наявність арешту (обтяження), накладеного на майно, порушує право позивачки на вільне володіння, користування та розпорядження таким майном (ст. 317 ЦК України), внаслідок чого вона позбавлена змоги отримати технічний паспорт оновленого зразка на належну їй на праві спільної сумісної власності квартиру та оформити нотаріально посвідчений правочин у нотаріуса. Жодних законних підстав для продовження обтяження на майно немає. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2025 року відкрито провадження у справі.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивачки подав до суду заяв про розгляд справи у його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
Третя особа - ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.06.2004, у справі № 2- 4680/2004 рік за позовом ЛКП “Снопківське» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість по послугах по оплаті за теплопостачання в розмірі 296,50 грн. та 51 грн. державного мита / а. с. 10/.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.06.2004 року набрало законної сили та було видано виконавчий лист, який було звернено до примусового виконання до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
Постановою державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Трухим І.Є від 22.03.2005 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 /а. с. 12/.
З свідоцтва про шлюб вбачається, що 25.04.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №146 від 25.04.2009 року. Після реєстрації шлюбу прізвище: чоловіка « ОСОБА_6 », дружини « ОСОБА_6 » /а. с. 67/.
Квартира АДРЕСА_1 була приватизована та належить ОСОБА_3 та її сину, ОСОБА_2 , на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 09 листопада 1995 року /а. с. 9/.
Позивачка стверджує, що у подальшому заборгованість перед ЛКП “Снопківське» за наданими послугами теплопостачання в розмірі 296,50 грн. нею була погашена шляхом сплати вказаної заборгованості безпосередньо в ЛКП. Про наявність боргу по сплаті державного мита в розмірі 51, 00 грн. та виконавчого збору ОСОБА_1 дізналась від державного виконавця та такі нею були погашені, квитанції передані державному виконавцю. У подальшому, в 2005 році ОСОБА_3 подала заяву до Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові про закриття виконавчого провадження та звільнення майна з-під арешту, додавши докази сплати боргу в повному обсязі.
З відповіді на адвокатський запит наданої Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 13.02.2025 року №491 вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні відомості про надходження постанови ДВС Галицького РУЮ м. Львова про закриття виконавчого провадження та скасування накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Також, надано копію постанови ДВС Галицького РУЮ м. Львова від 22.03.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на квартиру АДРЕСА_1 / а. с. 11/.
Позивачка звернулася до Галицького відділу Державної виконавчої служби у м. Львові ЗМУМЮ із заявою від 06.12.2024, в якій просила зняти вказаний арешт, накладений на її майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2005, винесеної державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові Трухимом І.Є.
З листа Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові від 12.12.2024 року №66878 адресованого ОСОБА_3 вбачається, що позивачці повідомлено, що перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до АСВП можливо лише після 2007 року, а тому надати інформацію про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 та звільнити майно з-під арешту немає технічної можливості. Крім цього повідомлено, що відповідно до вимог ст.59 Закону України « Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно з ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За наведених обставин накладений арешт там заборона відчуження на все майно позивачки порушує її право власності, оскільки ОСОБА_1 позбавлена змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, яке є або може бути у його власності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки заборгованість по сплат за наданими послугами теплопостачання в розмірі 296,50 грн., по сплаті державного мита в розмірі 51, 00 грн. та виконавчого збору ОСОБА_1 погашена, проте арешт з майна боржника не знято, що порушує законні права та інтереси позивачки щодо розпорядження майном, власником якого вона є або може бути, наведені факти вказують на наявність та достатність підстав для зняття арешту з майна.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 19, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 6, 15, 16, 316, 317, 321, 391 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_3 - квартиру АДРЕСА_1 , який накладений на підставі постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції у м. Львові від 22 березня 2005 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 79011, м. Львів, просп. В. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ:35009232) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1211, 20 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 07.04.2025 року.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Р. Юрків.