Справа №127/9438/25
Провадження №1-кс/127/4047/25
31 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 19.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022025010000324 від 02.07.2022,
ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на постанову дізнавача СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 19.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022025010000324 від 02.07.2022.
Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування дізнавачем не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, відтак на думку ОСОБА_3 , постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та незаконною.
Враховуючи викладене, заявник просить скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала, просила задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12022025010000324 від 02.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 358 КК України.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 працювала в лікарні КНП «ВОКЛ ім. М.І. Пирогова» ВОР» міста Вінниці на посаді кухаря. На початку повномасштабного вторгнення заявник з міркувань безпеки прийняла рішення вивезти неповнолітніх дітей закордон, повідомивши в телефонному режимі своїх колег по роботі про власні наміри взяти відпустку за власний рахунок. В подальшому, після повернення до України, ОСОБА_3 прибувши на роботу, дізналась про те, що її було звільнено на підставі заяви на звільнення за власним бажанням від 09.03.2022 (наказ №68), яку остання не писала. На прохання ознайомити її з заявою, остання отримала відмову в категоричній формі. Враховуючи вищевикладене, 01.07.2022 ОСОБА_3 звернулась до працівників Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, у зв'язку з чим СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області було відкрито кримінальне провадження №12022025010000324 від 02.07.2022. Крім того, 07.12.2022 до Вінницької окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим було внесено відомості до ЄРДР за №42022022110000734 від 08.12.2022. Постановою прокурора Вінницької окружної прокуратури від 21.02.2023 матеріали досудових розслідувань за №12022025010000324 та №42022022110000734 були об'єднанні в одне кримінальне провадження.
Також, Вінницьким міським судом Вінницької області в рамках судової справи №127/9806/22 було проведено судову почеркознавчу експертизу, в ході якої експертом у висновку вказано, що рукописний текст заяви і підпис на заяві належить не ОСОБА_3 , а іншій особі, - лікарю-дієтологу ОСОБА_5 . Крім того, в судовому засіданні стало відомо про те, що в табелі робочого часу наявна відмітка «прогул» за 09.03.2022, про що ОСОБА_3 дізналась вперше. Надалі, 22.12.2022 керівництво лікарні виносить новий наказ - наказ №164, яким відміняє та вважає недійсним наказ №68 від 09.03.2022 та за відсутність на роботі 09.03.2022, без поважних причин, звільняє ОСОБА_3
19.03.2025 дізнавачем СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12022025010000324 від 02.07.2022, у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Проаналізувавши вищевказану постанову про закриття кримінального провадження, судом встановлено, що дізнавач мотивує своє рішення тим, що заява про звільнення ОСОБА_3 не є офіційним документом, не засвідчена підписом автора, крім того рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2023 від 09.06.2023 визнано протиправним та скасовано п.2 наказу №164 від 22.12.2022 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова» ВОР» та поновлено ОСОБА_3 на посаді кухаря харчоблоку. Таким чином, спірне питання щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді було вирішене в порядку цивільного судочинства.
Проте, судом встановлено, що підроблена заява про звільнення ОСОБА_3 є офіційним документом, оскільки вона відповідає критеріям, визначеним у примітці 1 до ст. 358 КК України, а саме: видана уповноваженою особою, містить підпис працівника, дату, та інші необхідні дані, крім того, вказана заява є обов'язковою частиною наказу про звільнення, тобто має юридичні наслідки. У своїй постанові про закриття дізнавач зазначає, що вищевказана заява не засвідчена підписом автора, тому відсутній предмет кримінального правопорушення, однак вказане рішення є безпідставним, оскільки підробка документа полягає не тільки в підробці підпису, а й у будь-яких діях, які змінюють зміст документа або вводять в оману інших осіб щодо достовірності документа.
Також, в матеріалах кримінального провадження наявна постанова прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 від 25.11.2024 про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 23.11.2024 у зв'язку з тим, що дізнавачем не вжито усіх заходів спрямованих на повне та об'єктивне дослідження обставин провадження, зокрема не встановлено усіх обставин, які підлягають доказуванню в рамках кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Виходячи з ч. 4 ст. 40-1 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що дізнання зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова дізнавача ОСОБА_4 від 19.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022025010000324 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову дізнавача СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 19.03.2025 про закриття кримінального провадження №12022025010000324 від 02.07.2022- скасувати.
Ухвалу суду направити до СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя