79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.12.07 Справа№ 32/6
Суддя Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів
до відповідача Львівського комунального підприємства «Господар», м.Львів
про стягнення 2 482,55 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача: Досяк Ю.І.-юрисконсульт (доручення № 01-5527 від 14.09.2007р.)
Від відповідача: Галаса Ж.Т. -юрисконсульт (доручення від 26.01.2007 р. №39)
Права та обов»язки сторін передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представникам відповідача роз»яснено, заяви про відвід судді та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору:
Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал», м.Львів заявлено позов до Львівського комунального підприємства «Господар», м.Львів про стягнення 2 482,55 грн. заборгованості, в т.ч. 2311,02 грн. основного боргу та 171,53 грн. пені.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання сторонам можливості представити витребувані судом докази та врегулювати спір в добровільному порядку.
За клопотанням сторін справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання 29.12.2007р. з»явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить задоволити позов. Крім того представник позивача надав суду пояснення щодо нарахування 16 м.куб. та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання відповідачу можливості надати інформацію про площу сходових клітин.
Представник відповідача заперечив проти відкладення розгляду справи.
Заявлене позивачем усне клопотання про відкладення розгляду справи судом відхилено.
Відповідач позов заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки такі не грунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
10.05.2001р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал»та Львівським комунальним підприємством «Господар»укладено договір № 201501 (надалі -договір) на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, згідно якого ЛМКП «Львівводоканал»надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», «Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення», «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України», «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова».
Відповідно до п.3.5 договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення повинна проводитись відповідачем до 25 числа поточного місяця, при цьому, в першу чергу погашається заборгованість абонента. Позивачем в позовній заяві зазначається, що оплата проводиться несвоєчасно і не в повному обсязі і заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги водопостачання та водовідведення станом на 20.08.2007р. складає 2311,02 грн.
Крім того, згідно п.4.2 договору, з лютого по липень 2007р. відповідачу нарахована пеня, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати послуг з водопостачання та водовідведення на суму 171,53 грн.
Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.
Відповідно до вищевказаного договору позивач надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод адмінуправлінського приміщення ЛКП «Господар»за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 75. Як вбачається з умов даного договору такий укладений із відповідачем як із споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, а не як з юридичною особою, що надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до п.3.1 кількість води, що використовується абонентом визначається за показами водолічильників, встановлених згідно з вимогами «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України»затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.7.1994р. № 65 і зареєстрованих Львівводоканалом. Нарахування плати абоненту за надані послуги здійснюються ЛМКП «Львівводоканал»згідно Правил користування з часу фактичного користування послугами водопостачання та водовідведення.
Як з»ясовано судом, відповідно до акту від 29.06.2004р., складеного сторонами, відповідачу припинено водопостачання, лічильник опломбовано, а отже відповідач послугами позивача не користується. Крім того, як вбачається із долучених до метаріалів справи копій рахунків, виставлених ЛМКП «Львівводоканал»показник лічильника є незмінним, що вказує на відсутність надання послуг згідно договору.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Згідно із статтею 174 ГКУ однією із підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір. Аналогічні норми містить також і Цивільний кодекс України.
Тому, відповідно до норм чинного законодавства позивач має право вимагати від відповідача сплати коштів, а відповідач провести таку оплату лише якщо таке право одного та відповідний обов»язок іншого передбачено відповідним договором. Однак, як встановлено судом, між сторонами по справі не існує договірних відносин, в тому числі і договір від 10.05.2001р. не містить умов, які б передбачали плату за миття сходових клітин.
Представник позивача на вимогу суду не надав пояснення про підстави нарахування заборгованості в сумі 716,16 грн. яка вказана ним в конкретизованому розрахунку основного боргу, долученого до позовної заяви та не представив розрахунку цієї суми і доказів що її підтверджують.
У відповідності до статей 34, 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати слід покласти на позивача, згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4,33,34,43,44,49,82,84,85,115 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.85 ГПК України та може бути оскаржене в
порядку передбаченому ст.93 ГПК України.
Суддя