21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
"08" січня 2008 р. Справа № 7/221-07
за позовом:Дочірнього підприємства "Автомобіліст Маяк",м.Вінниця
до:Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго "Маяк",м.Вінниця
про визнання дійсним договору купівлі продажу та визнання права власності на об"єкти нерухомості
Головуючий суддя
При секретарі судового засідання
Представники :
позивача : Кузнєцова В.Д., бухгалтер, діюча за дорученням
відповідача : Малєчко І.П., юрисконсульт, без повноважень
Подано позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 20.09.2006р. укладеного між ДП "Теплокомуненерго Маяк" та ДП "Автомобіліст Маяк" та визнання права власності на об'єкти нерухомості: 1) будівля трансформаторної підстанції з насосною - Літ "Вв" та 2) водопровідна мережа (трубопровід) по вул. Стахурського, Квятека за ДП "Автомобіліст Маяк". Розгляд справи ухвалою від 03.09.2007р. призначено на 04.10.2007р.
В зв'язку з перебуванням судді Мінєєвої Н.В. з 26.09.2007 року по 05.10.2007 року на лікарняному, розгляд справи 04.10.07р., не відбувся, а тому її слухання ухвалою від 09.10.07р. призначено на 13.11.07р.
Крім того ухвалою голови господарського суду Вінницької області від 09.10.07р. термін вирішення спору продовжено на один місяць до 28.11.07р.
Однак 13.11.07р. розгляд даної справи також не відбувся за аналогічних причин і ухвалою суду від 07.12.07р. справу призначено до розгляду на 08.01.2008р.
За письмовим клопотанням сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.
Як з'ясовано в судовому засіданні ухвалою суду від 03.09.2007р. зобов'язано сторони, в тому рахунку і позивача надати суду: статут, довідку з ЄДРПОУ, докази оспорювання відповідачем права власності позивача на продане нерухоме майно, правовстановлюючі документи на майно, яке є предметом договору купівлі -продажу, передбачені в додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в МЮ України 18.02.2007р. № 157/0445 та які засвідчували б право відповідача як власника на відчуження майна, докази які б засвідчували право відповідача з організаційно -правовою формою -дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства відчужувати без згоди материнського підприємства основні засоби, докази прийняття державною комісією будівель, споруд (трансформаторної підстанції з насосною, трубопроводу) в експлуатацію -акт прийняття, підписаний всіма особами передбаченими нормативними актами та затверджений органом влади (рішення, розпорядження), який би стверджував додержання при будівництві цих об'єктів архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил, докази узгодження окремо ціни на об'єкти нерухомості, інші докази в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зазначені документи необхідні були для вирішення господарського спору, оскільки без них суд позбавлений можливості з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку наданим суду позивачем доказам в обґрунтування позовних вимог та постановити рішення, яке б відповідало вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування та поданих доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Необхідність надання витребуваних судом доказів зумовлена встановленням наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а оскільки їх позивач не надав, про наявність поважних причин які б перешкоджали виконанню вимог суду в повному обсязі не повідомив, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст.49, 44, 81 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст. ст. 86, 115 ГПК України, суд,
Позов залишити без розгляду.
Суддя