17 жовтня 2007 р.
№ 2р/543-М-2
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. -головуючий,
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Рівненська пересувна механізована колона № 243» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року у справі № 2р/543-М-2 за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України» Рівненської філії, м. Рівне до Відкритого акціонерного товариства “Рівненська пересувна механізована колонна № 243», м. Рівне про стягнення суми
за участю прокурора: не з'явився;
та представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися, -
Заступник прокурора Рівненської області у вересні 2000 року звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України» в особі Рівненської філії до Відкритого акціонерного товариства “Рівненська пересувна механізована колонна № 243» про стягнення 49107 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений газ та пені у сумі 11388 грн. 10 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 1 листопада 2000 року (суддя: Мельничук С.О.) стягнуто з відповідача на користь позивача 30 933 грн. 11 коп., шляхом звернення стягнення на майно, заборгованість у сумі 6786 грн. 75 коп. та пені - 3000 грн.
На виконання рішення господарським судом Рівненської області видано накази від 1 листопада 2000 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30 січня 2002 року (суддя: Мельничук С.О.) змінено спосіб виконання рішення від 1 листопада 2000 року, поновлено термін пред'явлення наказу до виконання до 30 квітня 2002 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 9786 грн. 75 коп., шляхом звернення стягнення на майно та видано наказ.
Відкрите акціонерне товариство “Рівненська пересувна механізована колона № 243» у лютому 2007 року подало скаргу на дії Державної виконавчої служби у місті Рівне про визнання незаконними дії щодо накладання арешту на кошти відповідача та визнання недійсними постанови державного виконавця від 20 листопада 2006 року про накладання арешту на рахунок відповідача та постанови про перевірку виконавчого провадження від 13 грудня 2006 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2007 року (суддя: Грязнов В.В.) залишено без задоволення скаргу на дії органу Державної виконавчої служби у м. Рівне, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду зі скаргою.
Додатковою ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 березня 2007 року (суддя: Грязнов В.В.) відмовлено в частині вимоги про визнання недійсною постанови про перевірку виконавчого провадження від 13 грудня 2006 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року (судді: Скрутовський П.Д. -головуючий, Онишкевич В.В., Слука М.Г.) залишено без змін ухвалу від 22 лютого 2007 року, скасовано ухвалу від 12 березня 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство “Рівненська пересувна механізована колона № 243» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та направлення справи на новий розгляд, оскільки судами порушено норми матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами обох інстанцій встановлено, що у зв'язку з відкриттям боржником -Відкритим акціонерним товариством “Рівненська пересувна механізована колона № 243» нового розрахункового рахунку в АППБ “Аваль», старшим державним виконавцем Коваль М.В. 20 листопада 2006 року, згідно наказів № 2р/543-М-2, винесено постанову про арешт коштів та майна боржника з метою стягнення на користь Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України» 29 990 грн. 92 коп.
Боржник 5 грудня 2006 року оскаржив постанову від 20 листопада 2006 року начальнику Державної виконавчої служби у м. Рівне, а 9 лютого 2007 року подав скаргу до господарського суду на дії органів Державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Вказаний 10-денний строк є процесуальним строком, а тому, відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з ініціативи господарського суду може бути відновленим за умови визнання причини пропуску, встановленого законом процесуального строку поважною.
Боржнику про вчинення державним виконавцем дій щодо накладення арешту на майно та кошти стало відомо 24 листопада 2006 року, а 5 грудня 2006 року він оскаржив постанову від 20 листопада 2006 року начальнику Державної виконавчої служби у м. Рівне
Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що встановлений Господарським процесуальним кодексом України 10-денний термін боржник не пропустив.
Державним виконавцем Коваль М.В. 29 листопада 2000 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 2р/543-М-2 від 1 листопада 2000 року та надано боржнику термін для добровільного виконання, однак у добровільному порядку виконавчий документ не виконано.
У зв'язку зі зміною способу виконання рішення видано наказ від 30 січня 2002 року, відтак державним виконавцем винесено постанову від 27 лютого 2002 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 2р/543-М-2 від 30 січня 2002 року та надано боржнику термін для добровільного виконання, однак у добровільному порядку виконавчий документ не виконано.
У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку вище перелічених виконавчих документів, 1 серпня 2001 року державним виконавцем описано майно боржника, а саме: приміщення їдальні, початкова вартість якого, згідно звіту про експертну оцінку, становить 24 187 грн. без податку на додану вартість.
Відповідно до статті 57 Закону України “Про виконавче провадження», боржника 17 грудня 2001 року повідомлено про вартість оціненого майна, що не було ним оскаржено.
Згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 2 від 15 квітня 2002 року, приміщення їдальні реалізовано за суму 24500 грн., з яких 22050 грн., крім комісійної винагороди, 24 лютого 2002 року надійшли на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, а 11075 грн. 15 коп. з цих коштів - на користь Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України».
Після проведення вказаних дій залишок нестягнутих коштів на користь Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України» становив -29644 грн. 71 коп.
Постановою державного виконавця від 20 листопада 2006 року накладено арешт на кошти боржника на загальну суму 29990 грн. 92 коп., у тому числі 346 грн. 21 коп. виконавчого збору.
Платіжною вимогою № 11 від 24 листопада 2006 року з рахунку відповідача знято кошти в розмірі 29990 грн. 92 коп., достатні для погашення заборгованості перед Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України».
Зважаючи на викладене та керуючись нормами Закону України “Про виконавче провадження», 24 листопада 2006 року виконавче провадження постановою державного виконавця закінчено, арешт з майна та коштів боржника знято.
Суди дійшли правильного висновку, що виконавчі дії, проведені державним виконавцем є правомірними.
Крім цього, стороною у справі є Дочірня компанія Торговий дім “Газ України», тому заперечення відповідача щодо неналежного позивача, у зв'язку з ліквідацією Рівненської філії Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України» є безпідставними, і не можуть бути підставою для скасування постанови державної виконавчої служби.
Апеляційна інстанція також дійшла правильного висновку щодо скасування додаткової ухвали від 12 березня 2007 року, оскільки розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу).
Оскарження ухвал, винесених за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, здійснюється в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.
Отже, посилання місцевого господарського суду на норми Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.
Враховуючи викладене, ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального законодавства, і підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Рівненська пересувна механізована колона № 243» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року у справі господарського суду Рівненської області № 2р/543-М-2 залишити без змін.
Головуючий:
Ж. Бернацька
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук