79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.12.07 Справа№ 27/241
За позовом: ВАТ “Жовківське хлібоприймальне підприємство», м.Жовква
до відповідача: ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор», с.Мервичі
третя особа: Управління державного казначейства у Жовківському р-ні Львівської області, м.Жовква
про стягнення 108402 грн.
Cуддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача - Колісник А. - ліквідатор
від відповідача - Жак Н.Т. - представник
від третьої особи - Чуніс Н.Й. - представник
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено ВАТ “Жовківське хлібоприймальне підприємство», м.Жовква до ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор», с.Мервичі про стягнення 108402 грн.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2007 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.10.2007 року.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи відкладався ухвалами суду та в судових засіданнях оголошувалися перерви до 20.12.2007 року та 25.12.2007 року.
Представник позивача в судове засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, подав відзив на позов від 24.09.2007 року, вважає, що позивачем пропущений строк на звернення з позовом про захист порушених прав та інтересів.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив.
Постановою Господарського суду Львівської області від 13.03.2006 року ВАТ «Жовківське ХПП»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатором по справі призначено Колісника А.О. Постановою зобов'язано ліквідатора здійснити судову процедуру ліквідації банкрута у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном. Згідно із ст.25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
В ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута - ВАТ «Жовківське ХПП»ліквідатором надіслано запит до управління Державного казначейства у Жовківському районі на підтвердження наявності правовідносин та існування непогашеної дебіторської заборгованості на користь банкрута.
Як стверджує позивач, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів від 29.12.1997 року №1474 «Про подолання кризового стану у тваринництві і птахівництві та стабілізацію розвитку галузі" між позивачем та відповідачем були укладені договори про надання в позичку зерна з державних ресурсів. В межах укадених договорів відповідачу були поставлені товарно-матеріальні цінності. Зокрема, на підставі договору наданих в позичку зерна з державних ресурсів від 01.03.1998 року відповідачеві було поставлено пшеницю 5 класу в кількості 400 тон на загальну суму 58744,00 грн. та ячмінь рядовий в кількості 100 тон на загальну суму 14200,00 грн. У відповідності до додатку №2 договору позика підлягала поверненню до кінця вересня 1998 року; на підставі договору наданих в позичку зерна з державних ресурсів від 27.05.1999 року відповідачеві була поставлена кукурудза в кількості 100 тон на загальну суму 25560,00 грн. У відповідності до додатку №2 до зазначеного договору позика підлягала поверненню протягом жовтня, листопада, грудня 1999 року; на підставі договору наданих в позичку зерна з державних ресурсів дія якого почалась 01.01.1999 року відповідачеві було поставлено непродовольче зерно в кількості 50 тон на загальну суму 6089 грн. У відповідності до додатку №2 до зазначеного договору позика підлягала поверненню до кінця вересня 1999 року; на підставі договору наданих в позичку зерна з державних ресурсів відповідачеві було поставлено ячмінь другого класу в кількості 20 тон на загальну суму 3809,00 грн. Всього відповідачеві в межах зазначених договорів, як стверджує позивач, було поставлено продукції на загальну суму 108402 грн., за які відповідач розрахунку не провів.
Ухвалами суду позивача було неодноразово зобов'язано подати первинні документи, які б підтверджували отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, однак представник позивача повідомив, що такі документи відсутні.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів порушеного права.
Крім того, суд зазначає, що згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Позовна давність -це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подачі позовної заяви до суду. Відповідно до ст.71 ЦК України (в редакції 1963 р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності починається з дні виникнення права на позов. Право на позов виникає, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення свого права (ст.76 ЦК України в редакції 1963 р.).
Як вбачається з документів, поданих позивачем, право на позов у ВАТ «Жовківське ХПП»виникнуло б по договору позички зерна з державних ресурсів від 01.03.1998 року -з кінця вересня 1998 року; по договору позички зерна з державних ресурсів від 27.05.1999 року -з жовтня, листопала, грудня 1999 року; по договору позички зерна з державних ресурсів від 01.01.1999 року - з кінця вересня 1999 року.
Позовна заява надійшла 27.08.2007 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності.
Відповідно до ст.79 ЦК України (в редакції 1963 р.) перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку. По спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається також вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу. Обставини, що є підставою для переривання строку позовної давності, визначені зазначеною статею є вичерними.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 193 ГК України, п.6 Прикінцевих та перехідних положень, ст. 15 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Суддя