ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 35/409
27.12.07
За позовом Здолбунівського відкритого акціонерного товариства «Волинь-цемент»
до Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Завгороднього
про стягнення 78 319,98 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Бородін А.В.-представник за довір. №1860-юр від 21.08.07р.;
Від відповідача: Гаврилюк П.Д. -представник за довір. №172 від 08.08.07р.
Рішення прийняте 27.12.2007р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 29.11.2007р. по 27.12.2007р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Здолбунівського відкритого акціонерного товариства «Волинь-цемент»до Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Завгороднього про стягнення з відповідача на користь позивача 78 319,98 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 239/2к (103 ПД) від 29.04.2005р. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007р. порушено провадження у справі № 35/409, розгляд справи призначений на 25.09.2007 року.
В судовому засіданні 25.09.2007р. представники сторін надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/409 від 03.09.2007р.
Представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.
В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про витребування у відповідача Книги обліку придбаних товарів та отриманих послуг.
Представник відповідача проти задоволення зазначеного клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити клопотання представника позивача про витребування у відповідача Книги обліку придбаних товарів та отриманих послуг.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.10.2007р.
В судовому засіданні 18.10.2007р. представник позивача надав суду письмові пояснення до матеріалів справи.
Представник відповідача надав документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме: реєстру отриманих податкових накладних.
Представник відповідача не заперечував проти вищезазначеного клопотання представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вирішив зобов'язати, сторони провести звірку взаєморозрахунків, скласти відповідний акт та надати останній суду.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 35/409.
Представник відповідача не заперечував проти заяви представника позивача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/409.
Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/409.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2007р., на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 35/409 було продовжено. Цією ж ухвалою, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14.11.2007р.
До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача по справі № 35/409.
В судове засідання 14.11.2007р. представник позивача з'явився, проте вимог ухвали суду № 35/409 від 18.10.2007р. не виконав.
В судовому засіданні 14.11.2007р. представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання 14.11.2007р. не з'явився, вимог ухвали суду № 35/409 від 18.10.2007р. не виконав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 29.11.2007р.
Позивач в судове засідання 29.11.2007р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду № 35/409 від 18.10.2007р. не виконав.
В судовому засіданні 29.11.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 27.12.2007р. для дослідження доказів, прийняття рішення по справі та виготовлення повного тексту останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
29 квітня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Волинь-цемент»(далі позивач) та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Завгороднього (далі відповідач) було укладено Договір № 239/2к (103 ПД) (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), продавець зобов'язався передати у власність покупця цемент, в обумовлених цим Договором порядку, кількості й асортименті, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
У відповідності до п. 2.1. Договору, сторонами визначено, що продавець продає продукцію за договірними цінами. Ціна на момент укладання договору становить: портландцемент ПЦІІ/А-ІІІ-400 насипом вагонами -237,00 грн./тонна. Ціни вказані з ПДВ, без залізничного тарифу і розуміються на умовах «франко-перевізник»ст. Здолбунів.
Розрахунки за даним Договором виконуються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.1. Договору).
Розрахунки за даним Договором виконуються шляхом 100% передоплати (п. 4.2. Договору).
Згідно п. 7.1. Договору, відправка продукції проводиться протягом п'яти днів з моменту отримання заявки.
01 листопада 2005 року між сторонами було укладено Доповнення № 7 до Договору № 239/2к (103 ПД) від 29.04.2005р., в якому останні погодили ціну за продаж портландцементу ПЦІІ/А-ІІІ-400, а саме -235,00 грн./тонна.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив наступне.
Позивачем була отримана заявка № 585 від 07.11.2005р., в якій відповідач просив починаючи з 07.11.2005р., відповідно до договору відвантажити цемент ПЦІІ/А-ІІІ-400 насипом в кількості 2 вагони, за ціною 235 грн. з ПДВ та залізничним тарифом (факсимільна копія заявки в матеріалах справи).
На виконання умов Договору, 23.11.2005р. позивачем було відвантажено відповідачу 139 тонн цементу. На підтвердження викладеного, позивачем до матеріалів справи додано залізничні квитанції про приймання вантажу №35694560, №25694566, податкову накладну №590/7092 від 23.11.2005р. та видаткову накладну №590/7092 від 23.11.2005р. на суму 32 655,03 грн.
25.11.2005р. позивачем було відвантажено відповідачу 216 тонн цементу. На підтвердження викладеного, позивачем до матеріалів справи додано залізничні квитанції про приймання вантажу №35694646, №35694650, №35694626, податкову накладну №590/7125 від 25.11.2005р. та видаткову накладну №590/7125 від 25.11.2005р. на суму 50 760,02 грн.
Всього відповідачу було відвантажено 355 тонн цементу на загальну суму 83 425,05 грн.
В рахунок часткового погашення боргу позивачем було зараховано залишок коштів в сумі 5 105,07 грн. по оплаті попередніх партій цементу (банківська виписка Ц-647 від 02.11.05р. на суму 50 000,00 грн.).
За твердженням позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно Договору в частині сплати за відвантажений товар не виконав.
У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за відвантажений товар становить 78 319,98грн.
Листом № 1114-юр від 30.05.2006р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити зазначену суму заборгованості.
Проте, вказане повідомлення було залишено відповідачем без реагування.
Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1086-юр від 22.05.2007р. з доданими до нього двома екземплярами акту звірки взаєморозрахунків за отриманий цемент згідно договору № 239/2к (103 ПД) від 29.04.05р.
В зазначеному листі позивач просив відповідача підписати та скріпити печаткою один екземпляр акту звірки взаєморозрахунків і направити останній на адресу позивача.
В разі непідписання чи неотримання відповіді в 10-денний термін з дня відправки акту, заборгованість в сумі 78 319,98 грн. буде вважатися такою, що підтверджена відповідачем.
Так як відповідь у вказаний строк отримана не була, позивач вважає, що відповідач підтвердив факт існування зазначеної суми заборгованості.
Відповідач проти позову заперечував. У відзиві на позов зазначив наступне.
Відповідач стверджує, що не замовляв та не отримував від позивача партії цементу, за які заявлені до стягнення кошти, в зв'язку з чим немає підстав для їх оплати.
Відповідач заперечує факт направлення на адресу відповідача заявки №585 від 07.11.05р.
Крім того, серед доданих до позовної заяви документів немає жодного доказу на підтвердження отримання відповідачем цементу у визначеній кількості.
У залізничних квитанціях про приймання вантажу №35694560, №25694566 від 23.11.05р. та №35694646, №35694650, №35694626 від 25.11.05р. зазначений одержувач Приватне підприємство «Форсаж», а не ВАТ трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Завгороднього.
Додані до позовної заяви видаткові та податкові накладні не містять підписів та печаток позивача та відповідача.
З огляду на зазначене, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог повністю.
В ході розгляду справи позивачем були подані додаткові письмові пояснення. В яких останній посилався на наступне.
Позивач вважає, що сторонами в договорі було визначено, що поставка товару відбувається на умовах СРТ «Інкотермс -2000».
Відповідно до Правил Інкотермс -2000, якщо поставка товару відбувається на умовах СРТ, продавець товару вважається таким, що виконав своє зобов'язання з поставки товару, з моменту надання товару перевізнику для транспортування в назване місце (стаття А.4). Підтвердженням виконання зобов'язань продавця може бути квитанція про приймання вантажу з відміткою перевізника про дату приймання вантажу до перевізника.
Крім того позивач вказав на безпідставність посилань відповідача на відсутність заявки №585 від 07.11.2005р., на підставі якої відбувалась поставка, оскільки п. 5.8. Договору сторони визначили силу факсових копій документів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч 1 і ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі -продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Позивач обґрунтовуючи повноту та належність виконання останнім договірних зобов'язань по поставці товару, посилається на те, що сторонами було визначено в Договорі, що поставка товару відбувається на умовах СРТ Інкотермс -2000, якщо поставка товару відбувається на умовах СРТ, продавець товару вважається таким, що виконав своє зобов'язання з поставки товару, з моменту надання товару перевізнику для транспортування в назване місце (стаття А.4). Підтвердженням виконання зобов'язань продавця може бути квитанція про приймання вантажу з відміткою перевізника про дату приймання вантажу до перевізника.
Суд вважає, такі посилання позивача безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст.А.4 Правил Інкотермс, продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою,
а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;
б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.
Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. (ст. А.7 Правил Інкотермс).
Відповідно до ст. А.8 Правил Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару у відповідності зі статтею А.4.
Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документа у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, документа перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряної, залізничної чи автотранспортної накладної, або транспортних документів змішаного перевезення).
У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки, надані суду наступні документи: податкові накладні №590/7092 від 23.11.05, №590/7125 від 25.11.05р., видаткові накладні №590/7092 від 23.11.2005р., №590/7125 від 25.11.05р., квитанції про приймання вантажу №35694560, №35694566, №35694648, №35694650, 35694626,
Суд не може прийняти вказані документи в якості належних доказів, виходячи з наступного.
Податкові накладні №590/7092 від 23.11.05, №590/7125 від 25.11.05р., та видаткові накладні №590/7092 від 23.11.2005р., №590/7125 від 25.11.05р. взагалі не містять підпису вказаної посадової особи, та не завірені печатками підприємства.
Щодо, квитанції про приймання вантажу №35694560, №35694566, №35694648, №35694650, 35694626, то з останніх не можливо дійти висновку, про отримання Приватним підприємством «Форсаж»вказаного товару, оскільки зазначені квитанції не містять ані печатки одержувача вказаного підприємства, ані підпису повноважного представника останнього.
Посилання позивача на те, що останнім було відвантажено товар на підставі заявки відповідача №585 від 07.11.05р. судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано факсову копію вказаної заявки.
Згідно п. 5.8. Договору № 239/2к (103 ПД) від 29.04.2005р., факсові копії документів мають силу оригіналу.
Проте, в матеріалах справи наявний протокол розбіжностей до договору №239/2к (103 ПД) від 29.04.2005р., скріплений підписами та печатками сторін.
У вказаному протоколі сторони погодили викласти п. 5.8. Договору в наступній редакції: «В процесі роботи приймаються факсові копії документів з одночасним направленням оригіналу поштою або кур'єром».
Позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів направлення відповідачем на адресу позивача оригіналу заявки № 585 від 07.11.2005р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 78 319,98 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 239/2к (103 ПД) від 29.04.2005р. є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. В позові відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Є. Літвінова