про повернення касаційної скарги
08 квітня 2025 року
м. Київ
справа №400/7214/24
адміністративне провадження № К/990/51293/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року
у справі №400/7214/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідці від 04 серпня 2023 року №9/1/6462 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%;
- зобов'язати відповідача на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №400/1797/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704) із обов'язковим зазначенням додаткових видів грошового забезпечення у розмірах визначених шляхом множення процентної ставки дійсної станом на 01 січня 2023 року, зазначених у рішенні Міністра оборони від 01 лютого 2023 року №2683/з на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, у наступних розмірах: посадовий оклад - 13310,00 грн, оклад за військовим званням - полковник - 2250,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу poків, 50% - 7780,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 100% - 23340,00 грн, надбавка за кваліфікацію 7% - 931,70 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 1996,50 грн, премія - 290% - 38599,00 грн, всього 88207,20 грн, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у складанні довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року №9/1/6462 в частині зазначення у них надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та премії - 10%.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати й надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року із зазначенням: посадовий оклад - 13310,00 грн, оклад за військовим званням - полковник - 2250,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу poків, 50% - 7780,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65%, надбавка за кваліфікацію 7% - 931,70 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 1996,50 грн, премія - 140%, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача;
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову та ухвалив у цій частині нове рішення, яким позов задоволено.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року із зазначенням: посадовий оклад - 13310,00 грн, оклад за військовим званням полковник - 2250,00 грн, відсоткова надбавка за вислугу років, 50% - 7780,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 100% - 23340,00 грн, надбавка за кваліфікацію 7% - 931,70 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 1996,50 грн, премія 290% - 38599,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії позивача.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_2 31 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2025 року касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху з підстав, передбачених статтею 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.
16 січня 2025 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, оскільки процедура отримання необхідних для сплати судового збору коштів потребує значного часу, що виходить за рамки встановлених судом строків.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Вказана ухвала Верховного Суду надійшла в електронний кабінет скаржника через підсистему "Електронний суд" 07 лютого 2025 року о 10:12.
17 лютого 2025 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для сплати судового збору, оскільки процедура отримання коштів потребує значного часу, що виходить за рамки встановлених судом строків.
Крім того, відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування і виділення коштів. Дані кошти відповідач планував використати для сплати судового збору.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також зауважує, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 має право в межах асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Окрім того, Суд зауважує, що скаржник маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.
Суд зауважує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.
Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через неналежне фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для такої сплати, не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено.
До того ж, у поданому скаржником клопотанні, окрім посилання на скрутний майновий стан, не зазначається про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строку для сплати судового збору і не надано відповідні докази.
Верховний Суд також вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Крім того, відповідно до статті 45 КАС України, зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки скаржнику було надано достатньо часу для надання документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.
За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникам.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення строку сплати судового збору у справі №400/7214/24.
2. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №400/7214/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
С.Г. Стеценко