08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/2379/19 пров. № А/857/7418/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,
за участі секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Мушинський В.Т.,
представник третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 300/2379/19 за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в 1-й інстанції - Скільський І.І.
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення -м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - 31 січня 2025 року,
04 грудня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила прийняти рішення про знесення самовільно здійсненого будівництва житлового будинку в садовому товаристві «Механізатор» в селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №300/2379/19 відмовлено у задоволенні позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого житлового будинку (т.3 а.с. 179-189).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020р. в адміністративній справі №300/2379/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позов задоволено. ОСОБА_3 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об'єкт будівництва - житловий будинок, який розташований у Садівничому товаристві «Механізатор» в с.Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області (т.4 а.с.98-107).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №300/2379/19 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 . Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №300/2379/19 залишено без змін.
19 грудня 2024 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 подала заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, а саме: Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, 01133).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №65925157, яке відкрите на підставі виконавчого листа №300/2379/19, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.05.2021, - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ - 37471912) на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26,01133).
Не погодившись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав щодо заміни сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі №300/2379/19 - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Вказує, що Державна інспекція архітектури та містобудування України не є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України відтак не може бути виконавцем судового рішення у справі №300/2379/19. ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження відтак не має повноважень ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року про заміну сторони у виконавчому провадженні та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від третьої особи - ОСОБА_2 , в якому зазначає, що під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов'язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Вказує, що судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України 06.03.2023 припинена (запис №1000701110026047267). Так, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Звертає увагу, що з 16.09.2021 Державна інспекція архітектури та містобудування України розпочала здійснення повноважень як орган державної влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. З системного аналізу положень законодавства вбачається, що ДІАМ та його структурні підрозділи є правонаступниками ДАБІ та її структурних підрозділів, відповідно. Таким чином, на теперішній час всі права та обов'язки Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його структурних підрозділів перейшли до Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Крім цього, звертає увагу, що скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження відтак не має повноважень ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, проте зазначає, що ОСОБА_2 є сусіднім землекористувачем, а також те, що саме за її скаргою було проведено позапланову перевірку та встановлено факт самочинного будівництва ОСОБА_1 житлового будинку без дотримання державних стандартів, норм і правил а прийняте судом рішення по суті та вирішення заявлених позовних вимог може вплинути на її права, інтереси або обов'язки, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 09.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року про заміну сторони у виконавчому провадженні залишити без змін.
Крім цього, ОСОБА_2 подала заву, в які просила проводити розгляд справи у суді апеляції інстанції без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи про те, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №300/2379/19 відмовлено у задоволенні позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого житлового будинку (т.3 а.с. 179-189).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020р. в адміністративній справі №300/2379/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою заявлений Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позов задоволено. ОСОБА_3 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об'єкт будівництва - житловий будинок, який розташований у Садівничому товаристві «Механізатор» в с.Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області (т.4 а.с.98-107).
На виконання даного судового рішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.05.2021 видано виконавчий лист №300/2379/19.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, 01.07.2021 головним державним виконавцем Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65925157 з примусового виконання виконавчого листа №300/2379/19 від 14.05.2021, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом (т.6 а.с.27-28).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л. від 09.08.2021 у справі №300/2379/19 задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №300/2379/19. Зупинено виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №300/2379/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку (т.5 а.с.239-241).
24.05.2023 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №65925157 з примусового виконання виконавчого листа №300/2379/19 від 14.05.2021, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом (т.6 а.с.29-30).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №300/2379/19 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 . Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №300/2379/19 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №300/2379/19 (т.5 а.с.250-257).
18.11.2024 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №65925157 з примусового виконання виконавчого листа №300/2379/19 від 14.05.2021, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом (т.6 а.с.31-32).
19.12.2024 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 подала заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, а саме: Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на її правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, 01133) (т.6 а.с.18-25).
Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції дійшов висновку, що правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України є Державна інспекція архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код юридичної особи 44245840), а отже має певне коло прав та обов'язків останнього. Крім цього, суд зазначив, що ОСОБА_2 залучена судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача є заінтересованою особою та відповідно наділена правом на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положеннями частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судовим розглядом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №65925157 про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт будівництва - житловий будинок, який розташований у Садівничому товаристві «Механізатор» в с.Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області за виконавчим листом № 300/2379/19, що був виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Стягувачем за виконавчим документом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію, утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Ліквідовано Державну інспекцію містобудування; Державну сервісну службу містобудування, а також затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, відповідно до п. 1 якого Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п. п 15-1, 15-3 п. 4 Положення ДІАМ, відповідно до покладених на неї завдань ДІАМ реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
15 вересня 2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування», пунктом 1 якої встановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Пунктом 2 постанови № 960 передбачено визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається, у тому числі, постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Відповідно до пункту 3 постанови № 960 ця постанова набирає чинності з 15 вересня 2021 року.
Отже, 15 вересня 2021 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України розпочала здійснення повноважень як орган державної влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Вищенаведені висновки щодо публічного правонаступництва органів державної влади відповідають позиції Верховного Суду, сформованій у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16.
Тож, Державна інспекція архітектури та містобудування України є правонаступником функціональних прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відтак саме Державна інспекція архітектури та містобудування України є належним стягувачем у виконавчому провадженні №65925157, яке відкрите на підставі виконавчого листа №300/2379/19, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.05.2021.
Що стосується доводів скаржника, що ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження відтак не має повноважень ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.
04 грудня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила прийняти рішення про знесення самовільно здійсненого будівництва житлового будинку в садовому товаристві «Механізатор» в селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що підставою для звернення ДАБІ України до суду з позовом про знесення самовільно здійсненого ОСОБА_1 будівництва житлового будинку в садовому товаристві «Механізатор» в селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області стало звернення ОСОБА_2 від 12.03.2018 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 16.04.2018 здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт, в результаті якої встановлено, що громадянка ОСОБА_1 здійснює будівництво житлового будинку в садовому товаристві «Механізатор» в селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки було винесено:
- акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час ведення будівельних робіт від 16.04.2018 №190/1009/М.8/2018; (т.1, а.с.17-25);
- протокол про адміністративне правопорушення від 16.04.2018 (т. 1, а.с.26-27);
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.04.2018 (т.1, а.с.28).
Зазначеним приписом від 16.04.2018 зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлене порушення шляхом реєстрації дозвільних документів або привести земельну ділянку в попередній стан в термін двох місяців.
Окрім цього Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №36/1009/m.6/2018 від 19.04.2018, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн., який нею сплачено згідно квитанції від 23.04.2018 №0.0.1019470017.1 (т.1, а.с. 29-30).
07.08.2018 головним інспектором будівельного нагляду Пташником Н.Р. на підставі направлення про проведення планового (позапланового) заходу від 26.07.2018 №686/1009/т.7/2018 проведено позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні будівництва житлового будинку, про що складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №686/1009/т.8/2018, згідно якого з виїздом на місце зафіксовано факт відсутності забудовника на об'єкті (т.3, а.с. 31-38).
Також з 17.09.2018 по 25.09.2018 Головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4 проведено на підставі направлення про проведення планового (позапланового) заходу від 04.09.2018 № 846/1009/т.7/2018 позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні будівництва житлового будинку. За результатами перевірки встановлено невиконання вимог припису від 16.04.2018, чим забудовником порушено норми статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т.1, а.с 39-46).
04.10.2018 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №174/1009/m.6/2008, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн (т.1, а.с.49-50).
Враховуючи вищенаведене, та те, що ОСОБА_2 є сусіднім землекористувачем, тобто заінтересованою особою у справі, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність права в останньої на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.
Так, у рішенні від 10 лютого 2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 300/2379/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 08.04.25