Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
25.10.2007
Справа №2-15/12197-2007
За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593)
До відповідача Управління у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Хацка, 4, ідентифікаційний код 26401943 )
Про стягнення 16800,49 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Мельник Ю.І., довіреність № 20-3/3551 від 27.12.2006 р., у справі
Від відповідача - Садовська-Хабаль Г.І., довіреність № 703 від 02.10.2007 р., у справі
Обставини справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до господарського суду з позовом до Управління у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради про стягнення 16800,49 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 1441 на постачання теплової енергії від 01.07.2003 р. на суму 16800,49 грн. за період з 01.09.2004 р. по 01.07.2007 р.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, просить суд надати відстрочку 6 місяців по виплаті заборгованості за послуги теплозабезпечення у розмірі 16800,49 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.07.2003 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Постачальник) та Управлінням у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1441 (а.с. 8-10)
Згідно з пунктом 1 Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію в об'ємах, визначених дійсним договором та оплатити її по встановленим тарифам в строки, передбачені договором. Сторони зобов'язуються керуватися чинними Правилами користування тепловою енергією, та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України та АР Крим.
Згідно до пункту 3.2.2 Договору Споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживачі, які не мають пристроїв обліку здійснюють щомісячно оплату за спожиту теплову енергію по тарифам, встановленим Радою Міністрів АР Крим, за опалювальну площу із розрахунку на 1 кв.м та тарифу на гаряче водопостачання за 1 куб. м гарячої води. (пункт 6.4 Договору)
Відповідно до пункту 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється у грошовій або іншій, не забороненої чинним законодавством, формі згідно встановлених Споживачем тарифів, залежно від груп Споживачів в строк до 25 числа наступного місяця за розрахунковим.
Відповідно до пункту 7.1 Договір укладений строком на 5 років, починаючи з 01.07.2003 р. по 30.06.2008 р.
Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.
Так, позивачем надавалися послуги з теплозабезпечення у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплозабезпечення. (а.с. 73-143)
Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать підписи представників Управління у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради у реєстрах отримання рахунків та повідомлень про зміну тарифів. (а.с. 73-143)
Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 16800,49 грн. за надані послуги за період з 01.09.2004 р. по 01.07.2007 р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання відповідача на той факт, що заборгованість виникла не з його вини, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за надані йому послуги згідно виставлених рахунків. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 1441 від 01.07.2003 р., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16800,49 за період з 01.09.2004 р. по 01.07.2007 р. грн. підлягають задоволенню.
Крім того, відповідачем було заявлено клопотання відстрочити виплату 16800,49 грн. на шість місяців.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне повідомити наступне.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Суд роз'яснює сторонам право звернутися до суду з заявою про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, або про зміну способу та порядку його виконання в будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Відповідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У судовому засіданні за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.10.2007 р.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Хацка, 4, ідентифікаційний код 26401943) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593, п/р 260010196423 в КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 384674) заборгованість у розмірі 16800,49 грн., 168,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.