08 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/58/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28.05.2024 №0001525-1303-2501.
Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.01.2025 зобов'язано Головне управління ДПС в Чернігівській області надати суду докази направлення та вручення ОСОБА_1 оскаржуваної податкової вимоги.
06.02.2025 від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшла заява про приєднання документів, до якої долучено, зокрема копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600924925814.
12.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тим, що позивач отримав податкову вимогу від 28.05.2024, однак не отримав податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкових зобов'язань, які начебто позивач не сплатив, у зв'язку з чим отримав податкову вимогу. Підстави, період, об'єкт оподаткування, за яким позивачу було сформовано і відправлено податкову вимогу - позивачу не відомі. У зв'язку з чим 06.11.2024 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання копій відповідних податкових повідомлень-рішень, проте відповіді не отримав. Таким чином, виключно через протиправну бездіяльність відповідача, який проігнорував адвокатський запит та не надав запитувані податкові повідомлення-рішення, позивач пропустив строк звернення до суду, був позбавлений можливості звернутись до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Позивач оскаржує податкову вимогу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 28.05.2024, в адміністративному порядку податкову вимогу позивач не оскаржував. До суду звернувся 26.12.2024 (документ сформований в систему «Електронний суд»), тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Оскаржувану податкову вимогу позивач отримав 03.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином шестимісячний строк звернення до суду з позовом про оскарження цієї податкової вимоги скінчився 03.12.2024.
Водночас позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що існували будь-які непереборні та об'єктивні перешкоди або труднощі, які при цьому не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання відповідного адміністративного позову. Позивач звернувся до суду із заявою про оскарження податкової вимоги, яку отримав у встановленому порядку 03.06.2024, тому покликання позивача на те, що ним не отримано відповідні податкові повідомлення-рішення, які не є предметом оскарження у даному позові, не є підставою для поновлення стоку звернення до суду.
Отже, суд не знаходить правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, позовну заяву належить повернути позивачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 08 квітня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО