про закриття провадження у справі
07 квітня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5389/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.10.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка звільнена зі строкової військової служби та за наслідками розгляду цієї заяви прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідним пакетом документів задля надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", натомість відповідач, всупереч вимогам п.60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, так і не повідомив про прийняте рішення по суті. Позивач вважає, що має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону як член сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею, в свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень до компетенції якого належить вирішення питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідками поданої заяви про надання позивачу відстрочки або мотивовану відмову в такому.
Ухвалою судді від 28.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Суд завершив підготовче провадження 16.12.2024 року та перейшов до розгляду справи по суті, що відповідає приписам ст.262 КАС України.
Від відповідача 06.01.2025 року надійшов лист, у якому повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву та підтвердні документи ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У зв'язку з цим, відповідач просив закрити провадження у справі у зв'язку з виправленням оскаржуваних порушень.
До заяви додано повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/8 від 02.01.2025 року, у якому зазначено, що протоколом від 02 січня 2025 р. №1 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Позивачем 15.01.2025 року подано заяву про зміну предмета позову, у якій останній зазначив, що за наслідками аналізу заяви відповідача про закриття провадження та доданих до неї документів, вбачається несвоєчасний розгляд його заяви, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача. Крім того, позивач повідомив, що комісією неправильно розтлумачено зміст акту про встановлення факту здійснення постійного догляду, що привело до помилкового висновку про те, що факту здійснення догляду позивачем за ОСОБА_2 не підтверджено. З цих підстав, позивач просить:
- в пункті 2 словосполучення «не розгляду» замінити виразом «несвоєчасного розгляду»;
- в пункті 3 словосполучення «розглянути заяву» замінити виразом «повторно розглянути заяву» та доповнити виразом: «із-за не об'єктивного та не всебічного розгляду 02.01.2025 р. первісної заяви від 24.10.2024 р.» та невідповідності рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.01.2025 р. №1 - п.14 ч.1 ст.23 цього Закону.
Крім того, позивач просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання прийняття заяви про зміну предмету позову суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 47 КАС України визначено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.262 КАС України).
Дана категорія спорів не належить до переліку, визначеного статтею 263 цього Кодексу, а відтак, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу ч.3 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням зазначених вище приписів КАС України суд зазначає, що заява про зміну предмету позову у даному випадку подана з порушенням встановленого ст.47 КАС України, оскільки її подано у строк понад тридцять днів з дня відкриття провадження у справі (на стадії розгляду справи по суті).
Окрім того, суд виходить з того, що за правилом ч.8 ст.47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті (в тому числі про зміну предмету позову), до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
До заяви про зміну предмету позові не додано докази направлення копії такої заяви відповідачу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заяву позивача про зміну предмету позову від 15.01.2025 року слід повернути позивачу без розгляду.
Вирішуючи заяву відповідача про закриття провадження у справі суд виходить з наступного.
Предметом спору є протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.10.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та похідні від неї вимоги.
Суд звертає увагу на те, що згідно з обґрунтуваннями позовної заяви, позивач наполягав на тому, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повинен був прийняти рішення за наслідками її розгляду про надання позивачу відстрочки або мотивовану відмову.
Згідно із наданими відповідачем доказами, судом встановлено, що комісією розглянуто заяву та підтвердні документи ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/8 від 02.01.2025 року, протоколом від 02 січня 2025 р. №1 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що відповідачем розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято відповідне рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період чим виконано свій обов'язок у повному обсязі.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зважаючи на викладене та враховуючи те, що оскаржувані порушення (оскаржувана бездіяльність) відповідачем виправлено і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною після такого виправлення, такі дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави закрити провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20грн., що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4025013301.1 від 22.11.2024 року.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частин п.5 ч.1, 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 15.01.2025 року - повернути без розгляду.
2. Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Кушнір