07 квітня 2025 року справа № 580/12400/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 20 червня 2024 року по 31 жовтня 2024 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 20 червня 2024 року по 31 жовтня 2024 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з наявністю у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн на місяць за період лікування з 20.06.2024 по 31.10.2024, у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Також позивачем подано рапорт до відповідача щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, однак відповідач не здійснив відповідних нарахувань.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
До суду від військової частини НОМЕР_2 надійшли пояснення про те, що на адресу військової частини НОМЕР_2 у підсистемі «Електронний суд» надійшов примірник позову із доданими документами, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 17.12.2024 у справі №580/12400/24. Вказано, що військова частина НОМЕР_2 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , однак адресу та код ЄДРПОУ вказав не військової частини НОМЕР_1 , а іншої юридичної особи - військової частини НОМЕР_2 .
Позивачем подано до суду заяву про внесення змін до позовної заяви та картки справа, залучивши вірного відповідача.
Ухвалою суду від 04.02.2025 здійснено заміну в адміністративній справі №580/12400/24 первинного відповідача у справі - військову частину НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на належного відповідача - військову частину НОМЕР_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідно, вирішено здійснювати спочатку розгляд адміністративної справи.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у періоді з 16.06.2024 по 26.11.2024 у військовій частині НОМЕР_1 .
19.06.2024 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Архангельське Донецької області позивач отримав поранення: вогнепальне поранення. Множинне вогнепальне осколкове сліпе поранення спини не проникаюче, спінальна травма, нижня параплегія, що підтверджується Довідкою від 04.07.2024 №11412 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Після отриманого поранення позивач був евакуйований в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова «ДОР», в якому у період з 20.06.2024 по 24.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом ВП (19.06.2024). ВОСП спини, проникаюче в праву плевральну порожнину та в черевну порожнину. Торакоабдомінальне поранення з пошкодженням правого куполу діафрагми та 4 сегмента печінки. Гемоперитонеум. Пневмогематоракс справа. Спинальна травма. Забій СМ. Перелом поперекового відростку та дуги Th 7 хребця. Нижня лараплегія. СПО (19.06.24): Торакоцентез та дренування пр. плевральної порожнини за Бюлау. Лапаротомія. Ушивання правого куполу діафрагми, печінки.
У період з 24.06.2024 по 08.07.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП КМК ЛШМД з діагнозом ВП (19.06.2024). ВОСП спини проникаюче в праву плевральну порожнину та в черевну порожнину. Торакоабдомінальне поранення з ушкодженням правого куполу діафрагми та 7 сегмента печінки. Гемоперитонеум. Пневмогематоракс справа. Уламок металевої щільності у правій дузі Th 7 хребця. Нижня параплегія. Fr. A. СПО (19.06.2024): торакоцентез та лренування пр. плевральної порожнини за Бюлау. Лапаротомія. Ушивання правого куполу діафрагми, печінки. СПО (02.07.2024): Видалення уламка на рівні правої дуги Th7 хребця.
Також у період з 08.07.2024 по 31.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово - медичному клінічному центрі Західного регіону з діагнозом Т91.3. Наслідки травми спинного мозку. Нижня спастична параплегія, нейрогенний сечовий міхур та кишківник після вогнепального уламкового сліпого поранення спини (19.06.2024), проникаючого в праву плевральну порожнину та в черевну порожнину, торакоабдомінального поранення з ушкодженням правого куполу діафрагми та сьомого сегмента печінки, гемоперитонеуму, пневмогематораксу справа, уламку металевої щільності в правій дузі сьомого грудного хребця, забою грудного відділу спинного мозку важкого ступеня, операцій: первинної хірургічної обробки (19.06.2024): торакоцентезу та дренування правої плевральної діафрагми, печінки; (02.07.2024) видалення уламка на рівні правої дуги сьомого грудного хребця; (26.07.2024 хірургічної обробки абсцесу ділянки післяопераційної рани; білома печінки, сторонні тіла ( осколків 7 мм та 2 мм) печінки. Гастро-езофагеально рефлюксна хвороба:дистальний езофагіт, фаза нестійкої ремісії без порушення функції травлення.
29.10.2024 позивач направив командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просив виплатити додаткову грошову винагороду на період лікування після отриманого поранення в розмірі 100 000 на місяць, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік, у зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини. Даний рапорт залишився відповідачем без реагування.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно за весь період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я не виплатив йому додаткову винагороду та не здійснив нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Звання солдат відноситься до рядового складу посад військовослужбовців (ст. 5 Закону 2232-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни до вказаної вище постанови КМУ №168, згідно яких до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» - ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії - включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період, зокрема, з 20.06.2024 по 31.10.2024 безперервно перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я після отримання ним вогнепального поранення (множинне вогнепальне осколкове сліпе поранення спини не проникаюче, спінальна травма, нижня параплегія), тому він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану.
Разом з цим, згідно п. 9 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний включити позивача до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 20.06.2024 по 31.10.2024, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.
Однак, позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період перебування останнього на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням - не підлягає до задоволення, оскільки такий обов'язок з виплати додаткового винагороди позивачу виникне у відповідача у майбутньому, тобто лише після видання наказу про включення позивача до наказу про виплату йому такої додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Крім того, відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 2005.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Стосовно позовної вимоги щодо нарахування позивачу матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з наявністю у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 розділу XXIV Порядку 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 передбачене право командирів військових частин у межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань у розмірі, що не перевищує їхнього місячного грошового забезпечення.
Перелік обставин, які надають військовослужбовцю право на отримання матеріальної и оборони України № 183/уд від 16 січня 2024 року, зокрема:
- смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
- поранення військовослужбовця під час виконання завдань під час воєнного стану;
- у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хімієтерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
- безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою (сумарно більше як 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
- сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Відповідно до вимог Порядку 260 виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира військової частини.
Матеріалами справи підтверджено, що 29.10.2024 позивач направив командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому, зокрема, просив виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік, у зв'язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини. Даний рапорт залишився відповідачем без реагування.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з наявністю у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність командиром військової частини НОМЕР_1 щодо невключення ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 20.06.2024 по 31.10.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 включити ОСОБА_1 до наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн на місяць, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», за період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), у період дії воєнного стану, зокрема, за період з 20.06.2024 по 31.10.2024.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, у зв'язку з наявністю у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ