про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року справа № 580/3536/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/3536/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
01.04.2025 вх.№16556/25 позивач у позовній заяві просить:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не взяття ОСОБА_1 на військовий облік призовників та невидачі відповідного військово-облікового документа;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-ти річного віку та видати ОСОБА_1 відповідний військово-обліковий документ - посвідчення про приписку до призовної дільниці.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи набуто травму під час захисту Батьківщини, чи до несення військової служби за мобілізацією, виходить за межі судового розгляду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Позов сформований без дотримання вимог ст.160, 161 КАС України, позаяк відповідачем визначений ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі відділу №2 (вул. Макаренка 2А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), проте відповідь такої юридичної особи з актуальним статусом реєстрації не підтверджена доказами у переліку додатків до позовної заяви.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 49, 94, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви в новій редакції із зазначенням належного відповідача; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких приписів нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА