про залишення позовної заяви без розгляду
08 квітня 2025 року Справа № 826/13635/16
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши адміністративну справу за позовом Крюківщинської сільської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,
До суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою Крюківщинської сільської ради (08136, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26) в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №3-0108/9/9-10/10-73/0808/06/02 від 01.08.2016.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 05.09.2016, з урахуванням ухвали від 08.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
03.02.2025 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду про прийняття до свого провадження адміністративної справи направлено за адресою зазначеною у позовній заяві - 08136, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10.
Згідно ч. 1 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
20.02.2020 розгляд підготовчого провадження у справі відкладено в наслідок неявки позивача до 18.03.2025 на 11 год. 00 хв., про що повідомлено позивача повісткою про виклик, яка у відповідності до відмітки поштового відділення повернулася до суду з причин «за закінченням терміну зберігання» - повідомлення про вручення №0610232476357.
28.02.2025 також у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610229614706, ухвала від 03.02.2025 повернута до суду з відміткою поштового відділення про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
18.03.2025 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 03.04.2025 в наслідок неявки належним чином повідомленого в підготовче засідання позивача (повідомлення про вручення №0610232476357).
У підготовче засідання 03 квітня 2025 року позивач втретє не з'явився, доказів поважності своєї відсутності у підготовчому засіданні не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
25.03.2025 у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610240156582, повістка про виклик на 03.04.2025 повернута до суду з відміткою поштового відділення про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку визначеному ст. 126 КАС України, доказів поважності своєї відсутності в підготовчому засіданні позивач не надав.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) перевіряла правомірність звільнення прокурора, який посилався на те, що не був належно повідомлений про розгляд дисциплінарної справи щодо нього, оскільки листи від дисциплінарного органу повернулися “за закінченням терміну зберігання». Суд зазначає у постанові від 25.04.2018, що “направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення “належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій».
Цю правову позицію неодноразово застосовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою “за закінченням терміну зберігання» чи “інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі №910/5211/18 та інші).
Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: “до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: “у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».
Таким чином, неотримання позивачем ухвали суду та повісток за адресою зазначеною ним у позові з урахуванням ч. 1 ст. 131 КАС України, не є підставою для визнання останніх як не вручення.
Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Незважаючи на те, що суд належним чином повідомляв позивача про засідання 20.02.2025, 18.03.2025 та 03.04.2025, останній до суду не з'являвся, доказів поважності своєї відсутності в підготовчих засіданнях не надав, заява про розгляд справи за його відсутності не надходила.
При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Більш того, предметом спору у справі є відносини, які передбачають необхідність надання особистих пояснень з метою встановлення усіх фактичних обставин у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач чи його представник повторно не прибули у підготовче засідання, не подавши доказів поважності своєї неявки та не подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 181, 183, 240, 243, 256, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву Крюківщинської сільської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.
СуддяПетро ПАЛАМАР