Справа № 560/5385/25
08 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Печений Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" 04.04.2025 звернулося до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Визначаючись щодо поданої заяви, необхідно зазначити таке.
Згідно із частиною першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, необхідно наголосити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу імовірність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №806/2321/16.
З огляду на викладене вище, необхідно зазначити таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000127/2 від 20.05.2024 року.
Згідно із позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" вважає, що строки звернення до суду не пропустило, оскільки звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з дотриманням встановленого КАС України строку, оскільки рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000127/2 було прийняте 20.05.2024 року, а звернення до суду мало місце 02.07.2024 року.
Вказує, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 відкрито провадження за вказаною позовною зааявою.
Зазначає, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на відсутність доказів сплати судового збору.
Також посилається на те, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду, на підставі ч. 15 ст. 171 КАС України, у зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Як вказує позивач, не погоджуючись із вказаною вище ухвалою, він подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без розгляду.
Позивач вказує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративног суду від 06.11.2024 року - без змін.
З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Надаючи оцінку аргументам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" щодо поновлення строку звернення до суду, необхідно зазначити, що позивачем не наведено аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення ним до суду упродовж встановленого Законом строку звернення до суду.
Так, з ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 560/9660/24 вбачається, що підставою для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" без руху було те, що судом встановлено, що до позовної заяви позивач додав платіжну інструкцію від 02.07.2024 №365 про сплату судового збору у розмірі 3028,00грн.
Як зазначав суд у вказаній вище ухвалі, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про судовий збір" виявлено, що судовий збір не зараховано до вищезазначеного фонду.
Враховуючи встановлене, суд у справі № 560/9660/24 виснував, що платіжна інструкція від 02.07.2024 №365, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджує зарахування судового збору в сумі 3028,00 грн у цій справі.
З огляду на викладене вище, суд вказував, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" шляхом надання до суду доказу зарахування судового збору в сумі 3028,00 грн, сплаченого згідно платіжної інструкції від 02.07.2024 №365 до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зі змісту ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 560/9660/24, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду, вбачається, що позивачем не виконано вимоги ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 560/9660/24 не виконано, докази сплати судового збору (зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України) до суду не надано.
Згідно із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 року, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін, судом апеляційної інстанції, серед іншого, було встановлено, що підставою постановлення вказаних вище ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та від 06.11.2024 слугував висновок суду першої інстанції про те, що кошти, які сплачені згідно платіжної інструкції від 02.07.2024 №365, не зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України не надходили.
Як зазначав Сьомий апеляційний адміністративний суд, вказаний висновок підтверджується даними системи ДСС згідно яких кошти, які сплачені згідно платіжної інструкції від 02.07.2024 №365 не зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас, необхідно зазначити, що, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 КАС України, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі. Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Як зазначено вище, підставою постановлення Хмельницьким окружним адміністративним судом ухвали від 31.10.2024 слугував висновок суду першої інстанції про те, що кошти, які сплачені згідно платіжної інструкції від 02.07.2024 №365, не зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України. У цій же ухвалі суд вказував, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" шляхом надання до суду доказу зарахування судового збору в сумі 3028,00 грн, сплаченого згідно платіжної інструкції від 02.07.2024 №365 до спеціального фонду Державного бюджету України.
Не усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" недоліків позовної заяви у спосіб, вказаний в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 став підставою для постановлення судом ухвали від 06.11.2024 року, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.
Законність вказаних вище ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та від 06.11.2024 у справі № 560/9660/24 підтверджена постановою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 року.
При цьому, необхідно зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
У вказаній ситуації Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС" не було позбавлено можливості повторно звернутися із позовною заявою до суду, усунувши недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалах Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та від 06.11.2024 у справі № 560/9660/24.
Водночас, необхідно також зауважити, що, згідно із усталеною практикою Верховного Суду, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Слід також зазначити, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Водночас, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС", з апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі № 560/9660/24 за таких обставин, не може слугувати доказом на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення ним до суду упродовж встановленого Законом строку звернення до суду.
Отже, причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" строку звернення до суду з даним позовом, є неповажними.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Також необхідно зазначити таке.
За змістом ст. 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначена ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", де чітко вказано, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, 4, 5, 8 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
За змістом ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17.12.2013 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1,2 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що частина доданих до позовної заяви документів складені іноземною мовою, без їх офіційного перекладу на державну мову. Ця обставина перешкоджатиме суду встановити наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Вказаними вище документами є такі копії документів: 6 МД експортна.PDF; 17. Сертифікат eur1.PDF. 19. ТП на авто.PDF. 20. Фактура 13.05.2024.PDF.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем шляхом надання до суду копій доданих до позовної заяви документів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 161 статті КАС України, а саме копії документів: 6 МД експортна.PDF; 17. Сертифікат eur1.PDF. 19. ТП на авто.PDF. 20. Фактура 13.05.2024.PDF з їх офіційним перекладом на державну мову (відповідно до кількості учасників справи).
Окрім того, щодо сплати судового збору позивачем, є необхідним зазначити таке.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі Закону №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн.
Водночас, позивачем на підтвердження сплати судового збору до адміністративного позову додано платіжну інструкцію від 02.07.2024 №365 на суму 3028,00 грн.
Щодо поданої позивачем вказаної вище платіжної інструкції , то належить вказати таке.
Платіжну інструкцію від 02.07.2024 №365 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" подало при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 560/9660/24.
Тобто, вказаний судовий збір сплачено за подання іншого адміністративного позову в адміністративній справі №560/9660/24.
Як вже зазначено вище, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 в адміністративній справі №560/9660/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес"до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишено без розгляду.
Питання про повернення судового збору позивачеві судом у справі № 560/9660/24 не вирішувалось.
Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За таких обставин і правових підстав, за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на викладене вище, платіжна інструкція від 02.07.2024 №365 на суму 3028,00 грн є підтвердженням сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі № 560/9801/24 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема і в адміністративній справі № 560/9660/24.
Отже, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати 3028,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5385/25.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин і правових підстав, адміністративний позов належить залишити без руху.
Недоліки позовної заяви, які вказані вище, повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку, із зазначенням інших підстав для поновлення строку;
- копій доданих до позовної заяви документів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 161 статті КАС України, а саме копії документів: 6 МД експортна.PDF; 17. Сертифікат eur1.PDF. 19. ТП на авто.PDF. 20. Фактура 13.05.2024.PDF з їх офіційним перекладом на державну мову (відповідно до кількості учасників справи).
- доказів сплати 3028,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/5385/25 .
З огляду на викладене вище, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяЄ.В. Печений