справа № 626/632/25
провадження № 1-кп/631/124/25
07 квітня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , вивчивши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку разом із доданими до нього матеріалами й розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року під № 12025226080000024, щодо обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця села Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України (паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 16.12.2021 року органом № 6343),
ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , неодруженого,
із середньою освітою, військовозобов'язаного, без утриманців,
раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого,
який до осіб з інвалідністю не відноситься,
суб'єктом господарської діяльності не є,
зареєстрований та мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України,-
26 лютого 2025 року керівник Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в порядку, передбаченому статтями 291, 293, 301 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з обвинувальним актом, складеним прокурором, та доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року під № 12025226080000024, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України (а. с. 10, 1 - 5).
Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_4 , прийнятою 27.02.2025 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року під № 12025226080000024, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, направлено до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про визначення територіальної підсудності відповідно до положень частини 1 статті 32 цього кодексу (а. с. 12).
Того ж дня за поданням виконувача обов'язків голови Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_5 справу з єдиним унікальним № 626/632/25 направлено до Харківського апеляційного суду, й ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах цього суду від 13.03.2025 року подання виконуючого обов'язки голови суду задоволено та матеріали цього кримінального провадження передано на розгляд Нововодолазькому районному суду Харківської області (а. с. 14, 18).
28 березня 2025 року за вхідним № 1605/25-вх до Нововодолазького районного суду Харківської області з Харківського апеляційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження, що були зареєстровані під єдиним унікальним № 626/632/25 (провадження № 1-кп/631/124/25) й відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді в день надходження передані на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 (а. с. 122, 123).
Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Вирішуючи питання щодо здійснення судового провадження у першій інстанції, судом встановлено, що прокурор Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_6 , якій згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України на підставі постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, прийнятої 31.01.2025 року заступником керівника Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_7 надані відповідні повноваження процесуального керівника у цьому провадженні, надіслала обвинувальний акт разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а. с. 28, 4).
Частиною 2 статті 381 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає його без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
При цьому, як передбачено частинами 1 і 3 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування.
Вивчаючи матеріали кримінального провадження, суд упевнився у тому, що в цьому кримінальному провадженні потерпілий відсутній (а. с. 1).
Також, суд переконався, що й підозрюваний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності захисника ОСОБА_8 , що діє за ордером на надання правничої (правової) допомоги (серії АХ № 1224276), виданим 25.02.2025 року, та дублікатом свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 316, виданим Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення № 01 від 29.06.1993 року, склав письмову заяву щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до змісту частини 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та наданням згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а. с. 7 - 9, 113, 114, 114а).
Перевіркою матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року під № 12025226080000024, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, та змісту обвинувального акта із доданими до нього документами, зокрема, письмовою заявою підозрюваного, засвідченою його підписом та підписом його захисника, доведене беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у інкримінованому йому органом дізнання кримінальному проступку за встановлених дізнанням обставин.
Також, оскільки ОСОБА_2 не є особою, визначеною пунктом 14 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому згідно з приписами частини 1 статті 31 вказаного вище процесуального кодексу судочинство у цій справі слід здійснити професійним суддею місцевого загального суду одноособово.
За викладених обставин, у відсутність наявних перешкод для здійснення судового розгляду у п'ятиденний строк з дня отримання цього обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за можливе за результатами спрощеного провадження ухвалити вирок.
Отже, органом досудового розслідування встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що ОСОБА_2 на початку серпня 2024 року, більш точних дати та часу в ході дізнання не встановлено, перебуваючи на околиці села Старовірівка Берестинського району Харківської області, виявив невстановлену кількість дикоростучих рослин роду Коноплі. Оскільки останній раніше неодноразово вживав наркотичні засоби, тому відразу усвідомив, що дані кущі мають властивості наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, внаслідок чого у нього відразу виник умисел, спрямований на незаконне зберігання наркотичного засобу, для власного вживання, без мети збуту. Реалізовуючи свій умисел, зірвавши декілька кущів рослини роду конопель, ОСОБА_2 приніс їх до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1 ,- де в подальшому, переслідуючи мету незаконного виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, умисно відокремив листя із суцвіттям від стовбура рослин коноплі та висушив їх природним шляхом, після чого частину з них подрібнив, тим самим здійснив незаконне виготовлення у невстановленій кількості суміші речовин, що містять у своєму складі канабіс, який почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання. У продовження своїх протиправних дій, маючи намір направлений на вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30.01.2025 року, знаходячись за місцем проживання, виготовив пристрій для куріння, який складався з двох полімерних частин пляшки. У вказаний пристрій ОСОБА_2 помістив у невстановленій кількості частину подрібненого ним канабісу, після чого спожив шляхом паління. Полімерні частини пристрою для паління з нашаруванням залишків речовин канабісу ОСОБА_2 залишив зберігати за місцем мешкання до моменту їх виявлення працівниками поліції. Також, нашарування залишків канабісу з вказаного пристрою для куріння ОСОБА_2 неодноразово зішкрібав та поміщав до різних ємкостей з метою подальшого вживання шляхом куріння. Так, 30.01.2025 року в період часу з 11 годин 33 хвилин до 12 годин 59 хвилин під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді, на території домоволодіння за вищезазначеною адресою, в будівлі господарського призначення було виявлено та вилучено: дві частини полімерної пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору; пластиковий контейнер з речовиною темного кольору; пластиковий контейнер з предметом, схожим на наперсток, на внутрішніх поверхнях яких міститься речовина, яка у своєму складі містить екстракт канабісу, загальна маса якого (в перерахунку на сухий залишок) становить 3,8605 грам.
Таким чином, своїми умисними діями у період часу з серпня 2024 року по 30 січня 2025 року ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Обговорюючи питання кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 05.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 658/1658/16-к (провадження № 51-735 км 18),- щодо розуміння кваліфікації злочину як кримінально-правової оцінки поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Втім, пунктами 1 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами та доповненнями) від приписів яких не відійшов на цей час Верховний Суд, а тому вони є такими, що підлягають обов'язковому застосуванню, роз'яснено, що:
1.незаконною діяльністю в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів вважається така, що вчиняється всупереч вимогам чинного законодавства України у цій сфері правовідносин;
2.під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого, збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях.
3.під незаконним виготовленням наркотичних засобів, психотропних речовин розуміються всі дії (включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів і психотропних речовин чи їх переробку), здійснені всупереч встановленого законом порядку, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини.
4.під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці) й відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості;
5.злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 Кримінального кодексу України, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій. У випадках, коли винна особа вчинила одну або декілька зазначених дій, але не встигла вчинити іншу дію із тих, які охоплювались її умислом, скоєне слід розглядати як закінчений злочин за виконаними діями, а незавершена дія окремої кваліфікації як готування до злочину або як замах на злочин не потребує.
Також, однією з кваліфікуючих ознак злочинів даного виду є розмір наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, при визначенні якого як значний, великий або особливо великий, слід керуватися Таблицями невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу, що затверджуються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Шляхом особистої перевірки змісту Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року (із змінами та доповненнями), зокрема таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» судом перевірено, що розмір наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракт канабісу (настойка), тобто засіб, який отримують з будь-яких видів і сортів конопель або канабісу шляхом виділення (екстракції) різними способами і який містить тетрагідроканабінол, що закидаються обвинуваченому як такі, що він незаконно виготовив та зберігав без мети збуту, а саме: екстракт канабісу, маса якого (в перерахунку на сухий залишок) становить загальною масою 3,8605 грамів,- є таким, що більший за невеликий, та менший ніж за великий розмір.
Тому всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування у формі дізнання, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд керується нормою прямої дії, а саме приписом частини 2 статті 61 Конституції України щодо того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, й ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, данні про його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують йому покарання.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, санкції частини 1 статті 309 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, й доходить висновку, що обвинуваченим дійсно вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення раніше не судимий (а. с. 98 зворот), не одружений, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «БЕРЕСТИНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» не перебуває і не перебував (а. с. 100), має постійне місце реєстрації (а. с. 102), за яким характеризується задовільно (а. с. 102), у вчиненому щиро розкаявся.
В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 , щире каяття.
В силу приписів частини 3 статті 67 Кримінального кодексу України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не визнано.
Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також судом при призначенні покарання повинні враховуються і вимоги статті 50 вказаного кодексу, тобто, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого й запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи санкцію кримінального проступку, що закидається ОСОБА_2 у провину, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції засудженого від суспільства шляхом накладення на нього грошового стягнення, а тому йому необхідно призначити покарання в межах, встановлених частини 1 статті 309 Кримінального кодексу України, у виді штрафу, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На думку суду це відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Обговорюючи питання про призначення саме такого покарання, суд керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винного, обставини та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, відсутність не відбутих та не погашених судимостей, наявність постійного місця мешкання та реєстрації, а також щире каяття винного, й вважає, що саме така міра покарання сприятиме вихованню його в дусі додержання законів України, формуванню в нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Також, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 69 чи 69-1 та 75 Кримінального кодексу України у зв'язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.
В рамках цього кримінального провадження цивільний позов поданий не був.
На підставі пункту 3 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази - спеціалізовані сейф-пакети:
-WAR 1035243, з написом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ», опечатаний паперовою биркою з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3747-НЗПРАП від 13.02.2025», відтиском печатки «Харківського НДЕКЦ МВС УКРАЇНИ № 9» з об'єктом дослідження;
-WAR 1035242, з написом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ», опечатаний паперовою биркою з пояснювальним написом «Висновок № СЕ-19/121-25/3748-НЗПРАП від 13.02.2025», відтиском печатки «Харківського НДЕКЦ МВС УКРАЇНИ № 50» з об'єктом дослідження;
-№ 6298077, виготовлений з полімерного матеріалу, з написом «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3750-НЗПРАП від 13.02.2025» з об'єктом дослідження;
-№ 6064498, виготовлений з полімерного матеріалу, з написом «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3749-НЗПРАП від 14.02.2025» з об'єктом дослідження,-
визнані постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 21.02.2025 року та передані на зберігання до Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області (а. с. 89 - 91, 92 - 93, 94),- підлягають знищенню.
Частина 1 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Частина 2 статті 124 кримінального процесуального кодифікованого закону України зобов'язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження були проведені експертні дослідження саме такою установою, тобто ХАРКІВСЬКИМ НАУКО-ДОСЛІДНИМ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИМ ЦЕНТРОМ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів при проведені експертизи (висновки № СЕ-19/121-25/3747-НЗПРАП від 13.02.2025 року, № СЕ-19/121-25/3748-НЗПРАП від 13.02.2025 року, № СЕ-19/121-25/3749-НЗПРАП від 14.02.2025 року і № СЕ-19/121-25/3750-НЗПРАП від 13.02.2025 року) в сумі 2387,70 гривень, 2387,70 гривень, 2387,70 гривень та 1989, 75 гривень, а всього в сумі 9152,85 гривень (а. с. 68 - 70, 71, 73 - 76, 77, 79 - 82, 83, 85 - 87, 88).
В рамках цього кримінального провадження заходи забезпечення не застосовувались.
Крім того, суд не знаходить підстав задля обрання засудженому міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з огляду на принцип диспозитивності процесу, так як жодна із сторін кримінального провадження не клопотала про це перед судом.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; статтями 12, 50, 53, 65 - 67 і частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями), а також статтею 31, пунктом 7 частини 9 статті 100, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 372 - 376, 381, 382, 392, 393 - 395 і 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз в загальній сумі 9152,85 гривень (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні 85 копійок).
Речові докази - спеціалізовані сейф-пакети:
-WAR 1035243, з написом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ», опечатаний паперовою биркою з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3747-НЗПРАП від 13.02.2025», відтиском печатки «Харківського НДЕКЦ МВС УКРАЇНИ № 9» з об'єктом дослідження;
-WAR 1035242, з написом «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ», опечатаний паперовою биркою з пояснювальним написом «Висновок № СЕ-19/121-25/3748-НЗПРАП від 13.02.2025», відтиском печатки «Харківського НДЕКЦ МВС УКРАЇНИ № 50» з об'єктом дослідження;
-№ 6298077, виготовлений з полімерного матеріалу, з написом «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3750-НЗПРАП від 13.02.2025» з об'єктом дослідження;
-№ 6064498, виготовлений з полімерного матеріалу, з написом «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА», з пояснювальним написом «Висновок № CE-19/121-25/3749-НЗПРАП від 14.02.2025» з об'єктом дослідження,-
визнані постановою, прийнятою дізнавачем сектору дізнання Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 21.02.2025 року та передані на зберігання до Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області (а. с. 89 - 91, 92 - 93, 94),- знищити.
Копію цього судового рішення не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, із застосуванням особливостей, викладених у частині 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, що набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1