Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2025 р. справа № 520/5545/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Громадської організації "Опора Єдиних Борців" (м-р мікрорайон 2, буд. 10, прим.3, м. Лозова, Харківська обл., Лозівський р-н,64601, код ЄДРПОУ 41874047) до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 04058829) та третьої особи Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради (вул. Козацька, буд. 5, м. Лозова, Лозівський р-н, Харківська обл., 64602, код ЄДРПОУ 22682313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Громадська організація "Опора Єдиних Борців" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області та третьої особи Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради, в якому просить суд визнати дії виконавчого комітету Лозівської міської ради протиправними, зобов'язавши виконавчий комітет ЛМР в процесі повторного розгляду, у відповідності до вимог Законів України, надати Громадській Організації “Опора Єдиних Борців» дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на фасаді будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « 4-72», що знаходиться за адресою: 64604, м. Лозова, Харківська область, мікрорайон 4, будинок 72.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
02 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій останні просив суд, залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. Відповідач зазначив, що предметом даного спору є результат розгляду заяви позивача про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами виконавчим комітетом міської ради, про який громадська організація дізналась з листа Управління житлово-комунального господарства та будівництва міської ради від 23.05.2024 року за вих.№1906. Позивач скористався своїм правом на оскарження, звернувшись 10.06.2024 року зі скаргою та отримав обґрунтовану відповідь. Отже, про порушення своїх прав за результатом розгляду заяви про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами позивач дізнався 23.05.2024 року з моменту отримання протоколу засідання виконавчого комітету міської ради. Тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно обчислювати з 04.07.2024 року, у день коли повивач дізнався про результат розгляду його скарги.
04 квітня 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останні зазначив, що виконавчий комітет в процесі розгляду обох скарг (перша - №22 від 10.06.24, друга - №34 від 28.10.24) фактично по суті їх не вирішував, жодних рішень після розгляду скарг не приймав та до суду не долучив, фактично лише надав у формі листів відповіді - відписки. Позивач зазначає, що відповідачем в процесі розгляду скарг, як зазначено вище, жодного рішення не приймав, у зв'язку з чим встановлюється 6-місячний, а не 3-місячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до виконкому з відповідною скаргою, а саме з дати подання скарги №34 від 28.10.2024 - 28.10.2024, тому термін оскарження позивачем не порушено, причини для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відсутні.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, про неприйняття позитивного рішення про задоволення його заяви про розміщення зовнішньої реклами на будинку позивачу було відомо з листа відповідача від 23.05.2024. Позивачем подана скарга з вимогою прийняти рішення про надання дозволу на розміщення реклами від 10.06.2024 №22, відповідач розглянув скаргу позивача та відмовив у задоволенні скарги з підстав зазначених у листі від 04.07.2024 №400/02-13-14.
В подальшому позивачем повторно подану скаргу №34 від 28.10.2024 до відповідача з прохання розглянути скаргу та прийняти рішення про надання дозволу на розміщення реклами на будинку, відповідач листом від 26.11.2024 №7124/02-13-4 повідомив позивача, що його звернення буде розглянуто на черговому засіданні виконавчого комітету міської ради.
Листом відповідач від 10.12.2024 №7124/02-13-4 повідомив позивача, що його скаргу розглянуто та про результати розгляду заяви щодо отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами була надана вмотивовану відповідь від 21.05.2024 та зазначено, що лист виконавчого комітету Лозівської ради Харківської області від 26.11.2024 №7124/02-13-4 вважати таким, що втратив чинність.
Позивачем застосовано процедуру адміністративного оскарження спірного рішення, відтак, строк звернення до суду становить три місяців з моменту отримання рішення за результатами розгляду скарги від 04.07.2024. До суду позивач звернувся 12.03.2025, тобто, з пропуском строку звернення до суду.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що позов подано до суду з порушенням тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.
Так, згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням таких причин із необхідними доказами їх поважності.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ