Справа№ 953/1614/25
н/п 3/953/802/25
"08" квітня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.02.2025 (серія ЕПР1 № 242633), 09.02.2025 о 15:25:00 год за адресою: м. Харків, вул. Винниченка, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці які не реагують на світло, неприродна блідість, порушення мови). Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився.
Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано як порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), тобто вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
08.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Одночасно, ОСОБА_1 підтверджує, що керував транспортним засобом, відмовився від проходження медичного огляду, оскільки перебував на виконані бойового завдання. Також надав копію посвідчення, що перебуває на військовій службі в Національній гвардії України.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Також суд враховує, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.02.2025 (серія ЕПР1 № 242633).
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 , ураховуючи його заяву, відсутність клопотань, що перешкоджають розгляду та обмеженістю строку розгляду справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Згідно з п. 2-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пунктів 6-8 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.5 ПДР України.
Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_2 , його відмова від проходження огляду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09.02.2025 (серія ЕПР1 № 242633) та відеозаписом з бодікамери 473357.
При цьому слід зазначити, що вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.02.2025 (серія ЕПР1 № 242633) (а.с. 1);
- даними відеозапису з бодікамери 473357, який міститься на CD-диск (інспектор поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність підозри щодо перебування особи у стані наркотичного сп'яніння та про необхідність проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки; роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 запитує у поліцейського: «я декілька днів назад вживав і воно може показати»; зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; процес оформлення протоколу про адміністративне правопорушення) (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
- поясненнями ОСОБА_1 з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння; також повідомив, що вживав наркотичні засоби декілька діб назад (а.с. 5).
- рапортом працівника поліції (а.с. 6).
Щодо пояснень ОСОБА_1 , що він «прямував на виконання бойового завдання» суд зазначає наступне. На відеозаписі з бодікамери 473357, зафіксовано, що: 1) ОСОБА_1 вдягнений в спортивний костюм та в куртку піксель; ОСОБА_1 поліцейським не надавав документу на підтвердження, що він виконує бойове завдання та військово-обліковий документ. А тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку під час керування транспортним засобом.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5. ПДР України водієм ОСОБА_1 , тобто відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення від 09.02.2025 (серія ЕПР1 № 242633) відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення водія серія НОМЕР_3 (а.с. 3).
Враховуючи обставини справи, суд вважає накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 надав копію посвідчення, з якого вбачається, що останній перебуває на військовій службі в Національній гвардії України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280,283, 284 КУпАП України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн (отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколу про адміністративні правопорушення від 09.02.2025 серія ЕПР1 № 242633, ОСОБА_1 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Дяченко