Справа № 953/204/25
н/п 2/953/1097/25
01 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.,
при секретарі Веремійчик Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Позивач 10.01.2025 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання, як дитини, що продовжує навчання до досягнення 23 річного віку, або припинення навчання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 16 травня 2003 року було укладено шлюб, який на теперішній час розірвано рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2024. У шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач проживає разом з матір'ю та знаходиться повністю на її утриманні. До повноліття дочки ОСОБА_1 відповідач добровільно надавав кошти на утримання, однак на теперішній час свій обов'язок не виконує, у зв'язку із чим позивач звернулася до суду. Позивач зазначила, що навчається з 01.09.2024 за денною формою навчання в Харківському національному автомобільно-дорожному університеті, на факультеті управління та бізнесу, у зв'язку із чим позбавлена можливості працювати та самостійно отримувати дохід, однак потребує коштів на своє утримання(харчування, навчання, лікування). Позивач зазначила, що її батько не є особою з інвалідністю, за виконавчими провадженнями аліментів нікому не сплачує та має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, що продовжує навчання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.01.2025 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлена належним чином, про час та місце розгляду справи, подала на адресу суду заяву в якій просила розглядати дану цивільну без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, ніяких заяв до суду не надавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №57. (а.с.4)
Відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2024, було розірвано шлюб між батьками позивачки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8-10)
Як вбачається з довідки з довідки про взяття на облік ВПО, місце проживання/перебування позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .(а.с.3) Відповідачем вказана обставина не спростована.
Відповідно до довідки від 09.09.2024 № 094 вбачається, що ОСОБА_1 , навчається на 2024 курсі денного відділення автомобільного факультету Харківського національного автомобільно-дорожного університету, наказ про зарахування № 137/4 від 01.09.2024 на бюджетній основі.
ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на ті обставини, вона утримується на теперішній час тільки матір'ю та навчається за денною формою навчання. Батько на її утримання матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість що не спростовується відповідачем.
Із системного аналізу положень ст.199 СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов'язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) є: 1) продовження навчання за будь-якою із форм; 2) потреба в матеріальній допомозі з боку батьків; 3) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В ході судового розгляду встановлено, що дочка відповідача проживає окремо та навчається за денною формою навчання, що унеможливлює здійснення ОСОБА_1 трудової діяльності поза часом навчання. Відомості про наявність у ОСОБА_1 інших джерел доходів відсутні. Тобто ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги з боку батька у зв'язку з продовженням навчання.
Відповідач не надав суду належних, допустимих доказів обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів у зазначеному позивачем розмірі. Таким чином, суд дійшов висновку відповідач може надавати зазначену матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Підстав, які б визначали неможливість надання відповідачем допомоги на утримання дочки, що навчається за денною формою освіти, в ході судового розгляду не встановлено.
Будь-яких інших доказів, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити у їх стягненні, суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що, відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198,199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її до досягнення повноліття, а утримання дитини, на яку стягуються аліменти, у державному чи комунальному закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі - стягнення аліментів на користь того з батьків, з яким до цього проживала дитина, якщо він витрачає їх за цільовим призначенням.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати,тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11. 1989 року (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 року) - "Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України, яка кореспондує ч. 1 ст. 180 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності зі ст.141 Сімейного кодексу України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Приписами ч.3 ст.199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, з урахуванням рівності обов'язку обох батьків по утриманню їх дітей, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених ОСОБА_1 вимог та можливість стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь позивача, його дочки, що продовжує навчання в розмірі 1/4 щомісячно, починаючи стягнення з 10.01.2025 року і до досягнення нею 23 років за умови, що буде продовжувати навчання.
Згідно ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що при звернені до суду позивач звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
В порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 133,137, 141, 258, 263,265 ЦПК України, ст. ст. 180-185 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 10.01.2025 року і до закінчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчання, але не більше як до нею - 23 (двадцяти трьох) років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя : Я. В. Губська