Справа № 640/33506/20
08 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок виконання військового обов'язку при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 групи та у відповідності до статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Натомість йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 3640 грн. У зв'язку з виплатою допомоги у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3551-XII, позивач звернувся до відповідача, який протиправно відмовив у призначенні та проведенні цієї виплати.
З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, позивач не погоджується, через що звернувся до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та вказав, що виплату грошової допомоги ОСОБА_1 проведено Міністерством соціальної політики шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту, а після їх розподілу районним структурним підрозділам з питань соціального захисту державних адміністрацій. Крім того зазначає, що позовні вимоги за період до 27.06.2020 підлягають залишено без розгляду, оскільки перерахунок здійснено 09.04.2020, а з позовом звернувся 27.12.2020.
З огляду на те, що на момент виникнення спірних правовідносин були чинними нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу відповідачем було застосовано новий акт, який у свою чергу, якщо інше не передбачено цим актом автоматично скасовує однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому позивачу була нарахована разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у сумі 3640,00 грн в межах своїх повноважень. Крім того зазначає, що відповідач не може самостійно здійснювати перерахування коштів в збільшеному розмірі, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.16-18).
У відповіді на відзив позивач з аргументами відповідача не погоджується та зазначає, що строк ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення свої прав дізнався лише в листопаді 2020 року. Вважає, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (а.с.22-24)
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Тернопільському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії до провадження, розгляд справи розпочато спочатку.
Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені позові, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок виконанням військового обов'язку при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю 2 групи; є отримувачем щорічної разової допомоги до 5 травня.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3640 грн, що вбачається із листа Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2021 №12/391-10 (а.с.20).
Отримавши у 2020 році разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, просив здійснити виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що складає вісім мінімальних пенсій за віком (а.с.8-9).
За результатами розгляду заяви Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2021 №12/391-10 заявнику повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» та згідно списків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві разова грошова допомога до 5 травня в 2020 році виплачується у розмірі 3640,00 грн (а.с.20).
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду суд зазначає, що частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
За змістом частини четвертої статті 171 Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у належному розмірі, визначеному Законом №3551-XII, слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, 07.03.2018 у справі №664/51/17, від 10.05.2018 у справі №389/1042/17, від 14.08.2018 у справі №473/2190/17, ід 22.08.2018 у справі №587/2475/16-а, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30.09.2020.
За нормами частин першої та третьої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Тобто перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 01.10.2020.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 29.12.2020, то відповідний строк ним не пропущено.
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовних вимог в частині без розгляду слід відмовити.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 за №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 13 Закону №3551-ХІІ викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Надалі Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ І “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 171 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, серед іншого, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 встановлено, що окреме положення пункту 26 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»», частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, та відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї типової справи.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 1638 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у 2020 році становить 13104 грн (1638 грн х 8). Сума недоотриманих позивачем коштів складає 9464 грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 3640 грн не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Як установлено частинами першою, другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів, що відмовляючи у виплаті позивачу як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону №3551-XII, діяв на підставі закону.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (проспект Любомира Гузара, 7, місто Київ, 03165, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37441694).
Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.