Справа № 640/26948/20
08 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відмову позивачу доплатити грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн, оформлене листом від 22.05.2020 № 051-С-5209-011; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та у відповідності до статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Натомість йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 1390 грн. У зв'язку з виплатою допомоги у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3551-XII, позивач звернувся до відповідача, який протиправно відмовив у перерахунку та проведенні цієї виплати.
З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, позивач не погоджується, через що звернувся до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду місто Києва від 10.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. Разом з відзивом подано клопотання про залучення співвідповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки до повноважень Департаменту не відноситься безпосередньо нарахування та виплата компенсацій і допомог, зокрема разової грошової допомоги до 5 травня. Крім того, зазначає що виплата проведена позивачу згідно чинного законодавства (а.с.18-24).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Тернопільському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 04.03.2025 залучено до участі в цій справі другого відповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач 2) (03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886300). Відповідачу 2 встановлено строк для подання відзиву на позов.
14.03.2025 від відповідача 2 надійшов відзив. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позову заперечує та зазначає, що позивачу як учаснику бойових дій виплачено допомогу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», в сумі 1390 грн на підставі списку з визначеною сумою до виплати. Вважає, що діяв правомірно, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.33-36).
Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.07.2016 (а.с.7); є отримувачем щорічної разової допомоги до 5 травня.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 1390 грн, що вбачається із листа №051-С-5209-011 від 22.05.2020 (а.с.9).
ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що складає п'ять мінімальних пенсій за віком (а.с.8).
За результатами розгляду заяви Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №051-С-5209-011 від 22.05.2020 заявнику відмовив у виплаті такої допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки кошти для доплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році не передбачені у Державному бюджеті України (а.с.9).
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 за №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 12 Закону №3551-ХІІ викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Надалі Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ І “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, серед іншого, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 встановлено, що окреме положення пункту 26 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»», частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, та відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї типової справи.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 1638 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн (1638 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів складає 6800 грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Як установлено частинами першою, другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отож позивач як учасник бойових дій має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII, а не визначеному постановою Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання, хто має відповідати за позовними вимогами у цій справі, суд зазначає, що Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій. В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій буде здійснював Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі списку, поданого ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), а тому саме цей відповідач і є належним за позовними вимогами.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
У позові до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перерахувати і виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідачі:
Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (проспект Любомира Гузара, 7, місто Київ, 03165, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37441694).
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (проспект Любомира Гузара, 7, місто Київ, 03165, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 22886300).
Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.