Справа № 500/1090/25
08 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 15.01.2025 року №322-32/3-02/8-1900/25 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у пільговому обчисленні страхового стажу, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в районах Крайньої Півночі з 09.08.1988 року по 13.02.1995 рік в пільговому обчисленні один рік роботи за один рік шість місяців стажу відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та провести перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.01.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахування періоду роботи з 09.08.1988 року по 13.02.1995 року у районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та виплатити невиплачену пенсію. У відповіді яка оформлена листом від 15.01.2025 року №322-32/3-02/8-1900/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило у перерахунку пенсії та зарахуванні стажу. Відповідь мотивована тим, що відсутні документи які можуть підтвердити або спростувати факт укладення трудового договору позивача з підприємством. Позивач вважає відмову у зарахуванні стажу та перерахунку пенсії незаконною і не погоджується з твердженнями відповідача про неможливість здійснити пільгове обчислення спірного періоду страхового стажу, оскільки робота у районі Крайньої Півночі підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , що слугує підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що у довідці від 08.08.2017 №Урб/011/01141-5368, виданою Філією «Уренгой буріння» ТОВ «Газпром буріння» зазначено, що документів, які можуть підтвердити або спростувати факт укладення позивачем трудового договору з підприємством в архіві не знайдено. Відтак, вважає, що для зарахування у пільговому обчисленні страхового стажу позивача за період з 09.08.1988 року по 31.12.1990 року в районах Крайньої Півночі підстав немає.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ, з врахуванням Положень Закону України "Про пенсійне забезпечення".
02.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком з урахуванням періодів роботи з 09.08.1988 по 13.02.1995 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районах Крайньої Півночі за один рік та шість місяців.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.01.2025 за №322-32/3-02/8-1900 позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку, зсилаючись на відсутність підстав. Зокрема, відповідач вказав, що у довідці від 08.08.2017 за № Урб/011/01141-5368, виданої Філією «Уренгой буріння» ТОВ «Газпром буріння» зазначено, що документів, які можуть підтвердити або спростувати факт укладення позивачем трудового договору з підприємством, в архіві не знайдено.
Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача, що оформлена листом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
На підставі частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пунктом д статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР Про упорядкування для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі від 10.02.1960 передбачено, що працівникам, що переводяться, направляються, запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надати додаткові пільги - зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зазначено, що працівникам, які користуються пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960 зараховуються за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Згідно з частиною 1, 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 1 тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993, громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Враховуючи вищевикладене, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" однак у спірний період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Період роботи позивача у районі Крайньої Півночі з 09.08.1988 по 13.02.1995 підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданій 10.08.1982.
На підтвердження роботи у спірний період позивач також долучив до матеріалів справи, серед іншого, довідку №20/684 від 17.02.2012, №17/1842 від 23.03.2012, №20/719 від 27.03.2012, №0784-12 від 13.06.2017, № УрБ/012/092-4884 від 19.07.2017, №Урб/011/01141-5368 від 08.08.2017, № УрБ/012/092-4883 від 19.07.2017.
Натомість, відповідно до наявних документів у пенсійній справі період роботи з 09.08.1988 року по 13.02.1995 року врахований до страхового стажу в одинарному розмірі.
Разом з тим, щодо визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991, суд зазначає наступне.
Законом України № 1788-ХІІ та Законом України № 1058-IV не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991.
До того ж, не йдеться про пільгове обчислення такого стажу й в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Тимчасовій угоді між Урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 та затвердженому відповідно до Тимчасової угоди Порядку переведення і виплати пенсій (постанова правління Пенсійного фонду України від 07.08.1996 № 10-3).
За таких обставин, підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №160/20914/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, позивач має право для зарахування періоду роботи з 01.01.1988 до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі у пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік і шість місяців.
Отож, перевіряючи оскаржуване в даній справі рішення відповідача, що оформлене листом №322-32/3-02/8-1900/25 від 15.01.2025 на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу роботи позивача період його роботи в районах Крайньої Півночі з 01.01.1989 по 01.01.1991 на пільгових умовах, один рік роботи за один рік та шість місяців.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлене листом від 15.01.2025 року №322-32/3-02/8-1900/25 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у пільговому обчисленні страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в районах Крайньої Півночі з 09.08.1988 року по 01.01.1991 рік в пільговому обчисленні один рік роботи за один рік шість місяців стажу та провести перерахунок пенсії, з дати звернення із заявою, з 02.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 08 квітня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: с. Настасів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47734 РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 РНОКПП:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.