Справа №559/4840/24
Провадження №2/568/146/25
08 квітня 2025 року м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кондратюка В.В.
секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.
за участі:
представника позивача по довіреності Євтушенко Д.В. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів, Дубенського району Рівненської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та
Зміст заявлених позовних вимог
20.12.2024 представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» - адвокат Тараненко Артем Ігорович (діє на підставі Договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024), через електронний кабінет в системі «Електронний суд», звернувся з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 137813097 від 20.09.2021 у розмірі 80 791 грн. 88 коп.; судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 20.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) укладений Кредитний договір № 137813097(далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який відповідач підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV432ZT. Зокрема, 20.09.2021 о 0:05:58 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п.1.1. договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується надати відповідачу Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 17 350 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Зазначає, що 20.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 17 350,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та ним до позову долучено документ, виданий та підписаний АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок Боржника.
Вказує, що відповідач власник зобов'язань з повернення кредиту не виконав.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, а саме Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», Договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі по тексту позивач), право вимоги за кредитним договором № 137813097 від 20.09.2021 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 80 791,88 грн.
Позивач вказує, що згідно п. 1.7. Кредитного договору, Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 16.11.2021; а в п. 1.9.1 Кредитного договору зазначено, що виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Таким чином, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №137813097 від 20.09.2021, становить - 80 791,88 грн, яка складається з наступного: 17 349,87 грн - заборгованість по кредиту; 63 442,01 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Процесуальний хід справи
14.01.2025 позовна заява з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.(а.с.91, 93).
17.01.2025 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху(а.с.95-96).
Ухвалою від 28.01.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 25.02.2025 10 год. 30 хв.(а.с.112-113)
Ухвалу про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду позивач та його представник отримали в електронному кабінеті Електронного суду 29.01.2025(а.с.118,119).
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду отримала 06.02.2025(а.с.120).
25.02.2025 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 10 год. 30 хв. 14 березня 2025 року (а.с.122,123).
11.03.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.143-151).
13.03.2025 представник позивача надав відповідь на відзив (а.с.152-166).
14.03.2025 та 25.03.2025 судове засідання відкладено для надання можливості сторонам спору подати заяви по суті спору та письмові пояснення(а.с.174-176,199-200).
25.03.20225 представник відповідач подав заперечення (а.с.194-198).
27.03.2025 представник позивача подав додаткові пояснення у справі (а.с.206-219).
28.03.2025, та 04.04.2025 в судових засіданнях взяли участь повноважні представники позивача та відповідача, у своїх виступах виклали відношення до заявленого позову.
28.03.2025 представник позивач подав усну заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахованих відсотків за користування кредитом, у прийнятті якої до розгляду судом протокольною ухвалою відмовлено з підстав пропуску позивачем строку подання такої заяви визначеного п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.
28.03.2025 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів. (а.с.220-225).
04.04.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача (а.с.236-237).
04.04.0.2025 судом оголошено про перехід до стадії прийняття судового рішення та відкладення і проголошення судового рішення на 08.04.2025 о 10 год 30 хв.(а.с.238).
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Позиції учасників справи
Представник позивача та відповідача у судових засіданнях надали пояснення, відповідні до поданих ними заяв по суті справи.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити. Узагальнені доводи позивача, що викладені у відповіді на відзив та додаткових поясненнях у справі зводять до того, що в ході факторингового ланцюгу за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та договором факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024, право вимоги перейшло до позивача, в силу того, що у договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Акту прийому-передачі реєстру та позивач належним чином довів факт переходу права вимоги. Вказує, що чинне законодавство не встановлює прямої вимоги про те, що право вимоги переходить лише після оплати. Стаття 1077 ЦК України, яка регулює факторинг, лише встановлює обов'язок сплати за договором факторингу, але не визначає момент переходу прав. Це дозволяє сторонам договору самостійно визначати, коли відбувається перехід права вимоги, що відповідає загальному принципу свободи договору (волі сторін), закріпленому в цивільному праві
Зазначає, що позивач надав беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кошти в розмірі 17 350,00 грн перераховано на карту відповідачу; до позовної заяви долучено платіжне доручення № 4278df15-db46-420f-8a4e2c4086963c5f.
Додатково зазначає, що відповідач періодично сплачував заборгованість, що свідчить про те, що відповідач усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним.
Щодо нарахування відсотків у розмірі 63 442,01 грн, то таке здійснювалося згідно умов Кредитного договору № 137813097 від 20.09.2021.
Обґрунтовуючи витрати на правничу допомогу вказує, що зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору № 08/11/24-01 від 08.11.2024, Додаткової угоди до нього № 1 від 08.11.2024 та Акту прийому передачі наданих послуг до договору правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024.
Вказав, що в розрахунку заборгованості балансове списання заборгованості зображено як списання з балансу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» проте, як таке у даному випадку стосується внутрішнього бухгалтерського обліку компанії, який відображає факт передачі боргу новому кредитору, але не стосується фактичного погашення боргу самим боржник, а тому представник відповідача помилково встановив, що мала місце сплата часткової заборгованості відповідачем.
Додатково пояснив, що сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Вказує, що Позивач у свої позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України, тому відповідач дійшов помилкового висновку щодо застосування ст. 1048 ЦК України для нарахування Позивачем процентів після закінчення строку дії кредитного договору. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у поданих запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача крім заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками за користування кредитом, однак з наданих позивачем розрахунків вбачається, що відсотки нараховані за користування кредитом не лише за період дії договору, а і поза межами строку дії кредитного договору. Відтак, з тих підстав, що кредит надається строком на 30 день, тобто до 16.11.2021, процентна ставка становить 1.98% (процентів) на добу, заборгованість за Кредитним договором №137813097 повинна складатися із суми в розмірі 27 655,00 грн. (17 350 грн. сума боргу за тілом кредит, 10 305,09 грн сума боргу за процентами, з розрахунку 17 350 (сума кредиту) * 30 (строк кредиту) *1,98% (процентна ставка) /100) = 10 305,09 грн.). У своїх доводах стверджує, що позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником стягувача за кредитним договором, та, відповідно, належним позивачем у даному спорі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 20.09.2021, натомість, договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Таким чином, вважає що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги відносно ОСОБА_2 за кредитним договором №137813097 від 20.09.2021 від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», відповідно, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та, відповідно, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС». Крім того, неможливо ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позовних вимог додатково зазначає, що у позивача відсутні підстави для стягування вже сплаченої заборгованості, оскільки з розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», слідує, що 21.12.2021, відповідач сплатив заборгованість за Кредитною лінією №137813097 від 20.09.2021, загальною сумою у розмірі 52 355,23 грн, а згідно розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Таліон плюс», відповідач 30.05.2023 ще раз сплатив заборгованість за Кредитною лінією №137813097 від 20.09.2021, проте цього разу у розмірі 80 791,88 грн.
Вказує, відповідно до усталеної судової практики, після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.
Просить у задоволені позову відмовити, та стягнути з позивача витрати на правову допомогу.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився.
Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом
20.09.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як кредитодавцем та відповідачем як позичальником укладено Договір кредитної лінії № 137813097 (далі по тексту - Кредитний договір). Такий договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) MNV432ZT (а.с.44-47).
Відповідно до п. 1.1, 1.3., Кредитного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 17 350 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»).
Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 17 350 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 16.11.2021.
Пунктом 1.7. Кредитного договору визначено, що Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 16.11.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Згідно із п. 1.8. Кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.
Порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами погоджений сторонами спору у п. 1.9. Кредитного договору, за змістом якого, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку.
Так, згідно п. 1.9.1. Кредитного договору, виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 562,04 (п'ятсот шістдесят дві цілих чотири сотих) процентів річних, що становить 1,54 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п. 1.9.2. Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.9.3. Кредитного договору, якщо позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Згідно п. 1.10 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.
За змістом п. 1.11 Кредитного договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно п. 1.12.2. Кредитного договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним
Відповідно до п. Кредитного договору 1.14.1. орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 19744 грн 30 коп. (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири грн. тридцять коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2394 грн 30 коп. та суму Кредиту у розмірі 17350 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 382,02 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 113,80 % від суми першого Траншу.
Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором (п. 2.1.1.1. Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.2.2.1. Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором.
Черговість платежів визначена п. 3.10 Кредитного договору, згідно якого у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за цим Договором у повному обсязі сплачена Позичальником сума погашає вимоги у такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування Кредитом; - у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту (за наявності); - у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування Кредитом; - у четверту чергу сплачуються сума Кредиту (у разі зобов'язань щодо її повернення); - у п'яту чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
Строк дії Кредитного договору визначений п. 4.2. Кредитного договору, відповідно до якого строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 4.3. Кредитного договору визначено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ»» до Договору № 137813097 від 20.09.2021 (а.с.43) містить таку інформацію про умови кредитування: тип кредиту Кредитна лінія; сума/ліміт кредиту, грн 100 - 22000 грн; строк кредитування, днів 1-30 днів (з можливістю продовження строку); мета отримання кредиту: на споживчі цілі; реальна річна процентна ставка, процентів річних 649%.
Порядок і умови надання Кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також врегулювання відносини, що виникають між Кредитодавцем і Клієнтом визначаються Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с.48-54).
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як Клієнтом та ТОВ «Таліон Плюс» як Фактором, укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. (а.с.69-72).
Відповідно до п. 1.3., 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 52 872,26 грн (а.с.83-84)
Відповідно до Додаткової угоди №19 від 28.11.2019 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.75), Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.76-79), Додаткової угоди №27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018(а.с.81), Додаткової угоди №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.81зв), Додаткової угоди №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018(а.с.82), строк дії договору продовжувався до 31.12.2024.
Згідно довідки 137813097/ФК від 07.11.2024, 21.12.2021 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 137813097 від 20.09.2021, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642 згідно укладеного Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018(а.с.40).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.9-11), п.2.1. якого передбачено, що ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3., 1.4. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в відповідному додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 80 791,88 грн(а.с.15-16).
Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с.14), та додатковою угодою № 3 від 31.12.2022 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с.14зв), строк дії Договору факторингу № 05/0820- 01 від 05.08.2021 продовжено до 30.12.2024.
07.11.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладений Договір факторингу № 0711/24/Е п.1.1., п.1.2 якого передбачено, що за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
07.11.2024 складено та підписано між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024. (а.с.22-23,24).
Довідкою № 10/2024 виданою відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «Приват Банк» підтверджено успішний платіж через сервіс LiqPay на карту відповідача 4731-21ХХ-ХХХХ-1641 20.09.2021 у розмірі 17 350,00 грн (а.с.67-68)
Згідно Платіжного доручення № 4278df15-db46-420f-8a4e-2c4086963c5f від 20.09.2021 відповідач отримав 17 350,00 грн, з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 137813097 від 20.09.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № 4731-21XX-XXXX-1641, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer» від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"(а.с.66).
Наказом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 20_11/2021 затверджено Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «moneyveo» (а.с.57-63)
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" одноразовий ідентифікатор MNV432ZT відправлено позичальнику 20.09.2021 0:04:42 на номер телефону НОМЕР_3 ; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 20.09.2021 0:05:58; а перерахування грошових коштів позичальнику мало місце 20.09.2021 0:06:02 (а.с.56).
Згідно Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.09.2021 вказаний номер карти 4731-21XX-XXXX-1641 для отримання коштів (а.с.55).
Відповідно до Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 137813097 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.11.2024 (включно) складає 80 791,88 грн: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 17 349,87 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 63 442,01 грн (а.с.28).
Згідно Розрахунку заборгованості ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" нараховано відсотки за час з 21.12.2021 по 13.02.2022 (а.с.27).
Згідно Розрахунку заборгованості (ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"(а.с.25-26) нараховано відсотки за час з 20.09.2021 по 21.12.2021 , та вказано що відповідач здійснив дві оплати 16.10.2021 у розмірі 385,00 грн та 17.10.2021 у розмірі 1 770,00 грн.
Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо позивача від 12.09.2024 передбачено вид економічної діяльності 64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (основний) (а.с.35-39).
Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків, комісії та відшкодування понесених судових витрат.
Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи
Частиною 1 ст. 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із положеннями ч. 1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Загальні умови виконання зобов'язання визначені ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).
Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру
Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».
Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно до ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 ЦК України.
Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поняття договору факторингу міститься у ст. 1077 ЦК України, згідно ч. 1 якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог
Щодо вимог про стягнення тіла кредиту
Судом встановлено, що 20.09.2021 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як кредитодавцем та відповідачем як позичальником укладений Договір кредитної лінії № 137813097 який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) MNV432ZT (а.с.44-47).
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Таким чином, з огляду на дотримання сторонами спору вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем укладений Договір кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 у формі електронного договору.
На виконання умов Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, первісний кредитор 20.09.2021 на карту відповідача 4731-21ХХ-ХХХХ-164 через сервіс LiqPay перерахував кошти у розмірі 17 350,00 грн. Дана обставина підтверджується як Довідкою № 10/2024 виданою відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 так і платіжним дорученням № 4278df15-db46-420f-8a4e-2c4086963c5f від 20.09.2021.
Суд відмічає, що саме дана платіжна банківська карта вказана в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 19.09.2021. Разом з тим, у судовому засіданні 28.03.2025 представник відповідача не заперечила факт отримання відповідачем коштів за Договором кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021.
Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 16.11.2021. В судовому засіданні 28.03.2025 представник позивача пояснив, що дата повернення 16.11.2021 є опискою, а вірною є дата 20.10.2021 - як останній день 30-денного строку.
Суд, при визначенні строку повернення кредиту виходить з того, що 30 - денний строк визначений як п. 1.7. 1.8 Кредитного договору, а також Паспортом споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 137813097 від 20.09.2021, а тому саме 20.10.2021 є вірною датою повернення кредиту.
Відповідач у визначений строк - до 20.10.2021 кредит не повернув, натомість було сплачено кошти 16.10.2021 у розмірі 385,00 грн та 17.10.2021 у розмірі 1 770,00 грн.
Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення позивачеві суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі протягом строку кредитування, тобто до 20.10.2021.
Разом з тим, відповідно до умов Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», Договору факторингу № 05/0820- 01 від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача, що узгоджується і з положеннями ст. ст. 1077 та 1078 ЦК України.
Суд розцінює доводи представника відповідача про відсутність у позивача права вимоги до відповідача, з тих підстав, що позивач набув право вимоги за договорами факторингу які укладені, зокрема у 2018 та 2020 до моменту укладення Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 між відповідачем та первинним кредитором, як безпідставні.
Так, за змістом досліджених судом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», Договору факторингу № 05/0820- 01 від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», умовами таких договорів передбачено передачу прав вимоги обов'язок платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
При цьому, такі договори мають рамковий характер, та згідно відповідних додаткових угод були чинними на час передачі прав вимоги згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020.
Що в свою чергу відповідає положенням ч. 2 ст.1078 УК України, згідно якої, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Вказаних, обставин відповідач не спростував.
Отже, в силу умов Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, положень ст. 1054 ЦК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про споживче кредитування» відповідач зобов'язаний повернути суму отриманого кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про повернення суми кредиту у розмірі 17 349,87 грн.
Щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків
Позивач відповідно до позовних вимог просить стягнути з відповідача 63 442,01 грн нарахованих відсотків.
В судовому засіданні 28.03.2025 представник позивача надав пояснення щодо наступних періодів та відсоткових ставок нарахування: 20.09.2021- 20.10.21 за ставкою 0,46 % в сумі 2 239,43 грн; 21.10.21-16.11.21 за ставкою 1,54 % у розмірі 7 214,13 грн; 17.11.21 - 13.02.2022 за ставкою 2,98 % в день в розмірі 43 947,55 грн.
При цьому, надав пояснення що ставка 0,46 застосована на підставі п. 1.14.1 Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, ставка 1,54 % згідно п.1.9.2., а ставка 2,98 % згідно п. 1.12.2. Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021.
Умови та порядок нарахування відсотків за споживчим кредитом визначені спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Законом України «Про споживче кредитування».
Зокрема, реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача визначені ст. 8 вказаного Закону України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, (набув чинності з 24.12.2023) внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування».
Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», доповнено частиною 5, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до п. 2 Розділі II. «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Варто відзначити, що п. 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» власне і передбачає зміни до Закону України «Про споживче кредитування» в цілому, та відповідно до ст. 8 вказаного Закону, щодо обмеження розміру денної процентної ставки.
Поряд з цим, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Тобто, законодавець імперативно обмежив розмір денної процентної ставки визначивши її максимальний розмір - 1 % згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачивши, що така правова норма застосовується до кредитних договорів, які укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» що мало місце 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
При цьому, визначений певний перехідний період за яким: до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 %; з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %; а з 21.08.2024 року - 1%.
Відповідач надав у відзиві контррозрахунок заборгованості, згідно якого вірним вважає нарахування відсотків у розмірі 10 305,09 грн, з розрахунку 17 350 (сума кредиту) * 30 (строк кредиту) *1,98% (процентна ставка) /100) = 10 305,09 грн.
Суд, дослідивши розрахунок заборгованості наданий позивачем, провівши його перевірку шляхом власних розрахунків та дійшов висновку, про його не відповідність положенням договірних зобов'язань сторін спору, згідно викладених нище доводів.
Керуючись вище наведеними договірними положеннями, суд вважає вірним нарахування відповідачу з 20.09.2021 до 20.10.2021, згідно п. 1.9.3 Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, відсотків за користування кредитом виходячи з розміру денної процентної ставки 2,10 %, що становить 10 930,50 грн (17 350*2.1%*30), оскільки відповідач користувався Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору.
Суд вважає, що відсутні підстави застосування до спірних правовідносин п. 1.8.3 Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, оскільки відповідач не здійснив оплати протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за дисконтною ставкою в розмірі 0,46 % згідно п.1.9.2. Кредитного договору, та як було сплачено відповідачем 16.10.2021 385,00 грн та 17.10.2021 1 770,00 грн, тобто разом 2 155,00 грн, а відсотків нараховано 2 394,3 грн (17350*0,46%*30).
Тобто, відповідач не сплатив весь розмір нарахованих відсотків протягом Дисконтного періоду - з 20.09.2021 по 20.20.2021.
Щодо відсотків нарахованих за період з 21.10.2021 до 13.02.2022, суд вважає, що такі згідно п. 1.12.2 Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 підлягають нарахуванню виходячи з розміру денної процентної ставки 2,98 %, що становить 59 975,45 грн (17 350*2,98 %*116).
При цьому, згідно п. 4.2. Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
З огляду на те, що судом не встановлено підстав для продовження строку надання кредиту згідно п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору, а строк надання кредиту згідно п. 1.7. Договору завершився 20.10.2021, то в силу положень п. 4.3. Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд доходить висновку що відсотки нараховані за період з 21.10.2021 до 13.02.2022 у виходячи з розміру денної процентної ставки 2,98 % у розмірі 59 975,45 грн є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові № 902/417/18 від 18.03.2020, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи, що нараховані з 21.10.2021 до 13.02.2022 проценти є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а їх розмір становить 59 975,45 грн, що фактично у понад 3 рази перевищує суму наданого кредиту у розмірі 17 350,00 грн, суд вважає за належне зменшити розмір таких відсотків до розміру 17 350,00 грн.
Відтак, загальна сума нарахованих відсотків повинна становити 26 125,5 грн. (10 930,50+17 350,00- 2155,00).
Отже, в силу умов Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021, положень ст.ст. 625, 1054, 1056-1 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити нараховані відсотки за кредитом у розмірі 26 125,5 грн.
Суд вважає, що вимоги про стягнення нарахованих відсотків є обґрунтованими у розмірі 26 125,5 грн.
Враховуючи наведене вище, судом встановлено порушення відповідачем умов Договору кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 та положень національного законодавства, оскільки сума отриманого кредиту та нараховані відсотки не були вчасно сплачені позивачу.
Таким чином, позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 підлягають до часткового задоволення, в розмірі 43 475,37 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 17 349,87 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 26 125,5 грн.
Судові витрати
Судовий збір
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції № 5105 від 10.12.2024, то з відповідача належить стягнути такий судовий збір у розмірі 1308,1 грн, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи витрати на правничу допомогу позивач вказує, що зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору № 08/11/24-01 від 08.11.2024, Додаткової угоди до нього № 1 від 08.11.2024 та Акту прийому передачі наданих послуг до договору правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024, відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Також підписано Додаток № 1 до цього договору Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08.11.2024(а.с.29-30).
Пунктом 3.1. цього Договору передбачено, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, а згідно п. 3.3. гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №08.11/24-01 від 08.11.2024 (Додаток №1 до цього Договору.)
Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №08/11/24-01 від 08 листопада 2024 року, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі: 73. ОСОБА_1 , 137813097 від 20.09.2021(а.с.31-32).
08.11.2024 між позивачем та Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» погоджено Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08.11.2024), яким погоджено надання правових та юридичних послуг на суму 6000 грн (вивчення матеріалів справи 2 год. 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год. 5 000,00 грн)(а.с.33).
Представник відповідача у відзиві просив стягнути з позивача судові витрати на надання правової допомоги, які обґрунтовував Договором про надання правової допомоги від 21.02.2025 з відповідачем, п. 1. якого передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його прав та законних інтересів в судах всіх інстанцій, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, органах державної влади і місцевого самоврядування, а також в інших органах, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форми власності.
Пунктом 4.1. вказаного Договору про надання правової допомоги від 21.02.2025, передбачено що за надання правової допомоги адвокатом, Клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається за домовленістю сторін і може змінюватися залежно від обсягу робіт, строку виконання доручення, результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня складності справи, обсягу правових послуг необхідних для досягненням бажаного результату.
Згідно акту здачі-приймання наданих послуг, від 21.02.2025 загальна вартість послуг становить 16 500,00 грн. які формуються з наступних складових: 2000,00 грн ознайомлення з матеріалами справи; 4 500,00 грн. складення відзиву на позовну заяву; 7 000,00 грн участь адвоката у судових засіданнях та 3000 грн складення заперечення на відповідь на відзив.
Оплата таких послуг відповідачем проведена згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 21.02.2025.
Відповідно до ч. 1. ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 УПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача своєї позиції щодо вимог відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу не виклав.
За приписами ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд прийшов висновку, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу у сумі 16 500 грн, в такій справі, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.
Беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за належне визначити такі витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача у розмірі 43 475,37 грн, що становить 54 % від загальних позовних вимог, то з відповідача на користь позивача, слід стягнути 3 258,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, з огляду на те що суд відмовив позивачу у стягненні коштів у розмірі 37316,51 грн, що становить 46 % від заявлених позовних вимог, беручи до уваги те, що суд визначив розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, то з позивача на користь відповідача, слід стягнути 2 742,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 137813097 від 20.09.2021 в розмірі 43 475 (сорок три тисячі чотириста сімдесят п'ять) гривень 37 копійок, з яких прострочена заборгованість за кредитом 17 349 (сімнадцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 87 копійок, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 26 125 (двадцять шість тисяч сто двадцять п'ять ) гривень 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім ) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір сплачений при поданні позову в сумі 1308 (тисяча триста вісім) гривні 10 копійок.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 742 (дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 00 копійок
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956, адреса: Харківське шосе, буд. 19 оф. 2005, м.Київ, 02090, наявний електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, РНОКПП НОМЕР_4 , вул. Юрія Поправки, 6 оф.21, м.Київ, 02094, наявний електронний кабінет в ЄСІТС
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт ID № НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник відповідача: Скользнєва Валерія Владиславівна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 , наявний електронний кабінет в ЄСІТС
Повний текст рішення складено 08 квітня 2025 року.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК